skip to main |
skip to sidebar
Crossref спільнота вже давно виношує плани оновити схему депонування метаданих: додати мови, CRediT, JATS… Що це за JATS і для чого нам ще один XML-формат? Journal Article Tag Suite (JATS) – це мова розмітки XML для опису наукової літератури, що опублікована в Інтернеті. JATS дозволяє описувати повний зміст наукової статті, або ж тільки її вихідні відомості. Кожен опис складається з основної частини та може включати до трьох необов’язкових частин, що вказуються у певному порядку: основний титульний елемент, що містить метадані статті (автор, назва, рік…), основний зміст статті, що зазвичай складається з абзаців та розділів, прикінцеві матеріали, наприклад, глосарій, додатки, список використаної літератури, ілюстрації та інші структурні елементи такі як таблиці, рисунки тощо.
Завжди неприємно коли редактор відхиляє твій рукопис, а крім того – потрібно шукати новий журнал для подачі. Springer вирішив скористатися цією нелюбов'ю авторів та створив службу Transfer Desk, що повинна забезпечити авторам зручне повторне надсилання роботи до відповідного журналу. Головний редактор журналу не просто відхиляє рукопис, а рекомендує автору надіслати його на Transfer. Автор вирішує – А чому б ні?! Експерт Springer аналізує рукопис і протягом одного робочого надсилає рекомендації щодо вибору журналу.
Неодмінно переглядаю у топових журналах статті на регіональну тематику, адже часто доводиться чути від редакторів, що моє дослідження може зацікавити насамперед регіональну аудиторію. Відтак, мені цікаво як інші автори побудували своє дослідження, що їм вдалося привабити прискіпливого редактора та рецензентів. Для прикладу, Бактхавачалам Еланго проаналізував відкликані роботи індійських авторів – статті опублікували, потім їх визнали помилковими й провели ретракцію. Відповіді на своє головне питання я не отримав, однак цікаво було порівняти показники Індії та України.
Ви – рецензент, зареєструвалися в Publons, імпортували з Web of Science собі в профіль інформацію про публікації й система вам автоматично призначила ResearcherID. Але якщо у вас немає публікацій, що представлені у базах Web of Science, то для чого вам зараз цей ідентифікатор автора? Так, інколи Міністерства можуть запитувати про ідентифікатори авторів, зокрема й про ResearcherID, але ж це не означає, що автор неодмінно повинен представити усі ідентифікатори з переліку. Однак, іноді наших читачів нічого не здатне зупинити й вони готові генерувати ResearcherID навіть шляхом прикріплення та відкріплення чужої роботи – зареєструвалися, додали собі чужу роботу, ввечері система присвоїла ID і на ранок видалили цю роботу з профілю.
Віруси не переносяться з радіосигналом, мРНК не змінює геном людини, часник та цибуля не захищають від COVID-19, а от зареєстровані вакцини безпечно й ефективно формують імунітет. Здавалося, хто як не бібліотекарі повинні це знати й нести людям дари Просвітництва та здорового глузду? Проте, вакцинація від COVID-19 є добровільною й схоже добрячий відсоток бібліотекарів поки відмовляється безплатно вакцинуватись. І все це відбувається в європейській країні, яка зовсім нещодавно через подібні антивакцинальні настрої нещадно потерпала від спалаху кору на рівні Конго та Сомалі!
З 1 березня 2021 року в нас розпочав діяти ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Цей новий національний стандарт нарешті рекомендує нам вказувати у журналах DOI, ORCID... а також установлює як оформлювати пристатейні списки літератури. Отож, бібліографічні посилання (внутрішньотекстові, підрядкові, позатекстові) складають відповідно до положень ДСТУ 8302, а бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і ДСТУ ГОСТ 7.80. Таким чином, у дисертаціях нам можна оформлювати список використаної літератури згідно з APA, MLA, ACS… а от у журналах та збірниках, будьте люб'язні, використовувати ДСТУ ГОСТ.
Міністерство юстиції США та Elsevier закручують гайки найпопулярнішому піратському ресурсу серед науковців. Sci-Hub нині заморожений і з грудня 2020 року не завантажував у свою базу жодних нових статей. Нас просять готуватися до найгіршого і приєднатися до рятувальної місії. Кілька сідерів Library Genesis зараз роздають торенти Sci-Hub. Існує 850 торентів scihub, кожен містить 100 000 статей, загалом 85 мільйонів наукових статей (77 ТБ). Це повна база даних Sci-Hub, яку варто захистити.
