skip to main |
skip to sidebar
Оригінальна робота від дослідників з Берлінського університету імені Гумбольдта – автори запитали штучний інтелект Philosopher AI, що використовує GPT-3, про природу, цінність і майбутнє бібліотекознавства й отримали кілька банальностей, пародій, а також цікаві та тривожні відповіді. Зрозуміло, що сучасні технології штучного інтелекту (поки?) не дають людству абсолютних істин, можуть генерувати кліше та беззмістовні тексти, проте можуть створювати й оригінальні коментарі та прогнози, що здатні підкинути нам кілька хороших ідей. Не переказуватиму суперечки про природу та цінність бібліотечної науки, а відразу перейдімо до машинних порад і прогнозів як бібліотеки служитимуть майбутнім поколінням.
Іван Дзюба: “А профспілкові та відомчі бібліотеки, які, знову ж таки, утримуються на кошти українських трудящих? Більшість з них з року в рік не передплачує українських газет і журналів (крім хіба що обов’язкових загальнополітичних), а відсоток української книги в них мізерний. А втім, що говорити про бібліотеки профспілкові, коли навіть у вузівських і шкільних бібліотеках ось яка картина.
Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.
Хто не хоче, щоб наукові дослідження були транспарентними й такими, що заслуговують на довіру? Система Curate Science покликана допомогти дослідникам, журналам, університетам, грантодавцям, викладачам, журналістам та широкій громадськості здолати кризу відтворюваності в сучасній науці. Кожен, хто зацікавлений у правдивості результатів досліджень, колись зможе отримати відповідний профіль на платформі Curate Science, щоб представити свої результати у зручній для користувачів формі.
Crossref спільнота вже давно виношує плани оновити схему депонування метаданих: додати мови, CRediT, JATS… Що це за JATS і для чого нам ще один XML-формат? Journal Article Tag Suite (JATS) – це мова розмітки XML для опису наукової літератури, що опублікована в Інтернеті. JATS дозволяє описувати повний зміст наукової статті, або ж тільки її вихідні відомості. Кожен опис складається з основної частини та може включати до трьох необов’язкових частин, що вказуються у певному порядку: основний титульний елемент, що містить метадані статті (автор, назва, рік…), основний зміст статті, що зазвичай складається з абзаців та розділів, прикінцеві матеріали, наприклад, глосарій, додатки, список використаної літератури, ілюстрації та інші структурні елементи такі як таблиці, рисунки тощо.
Завжди неприємно коли редактор відхиляє твій рукопис, а крім того – потрібно шукати новий журнал для подачі. Springer вирішив скористатися цією нелюбов'ю авторів та створив службу Transfer Desk, що повинна забезпечити авторам зручне повторне надсилання роботи до відповідного журналу. Головний редактор журналу не просто відхиляє рукопис, а рекомендує автору надіслати його на Transfer. Автор вирішує – А чому б ні?! Експерт Springer аналізує рукопис і протягом одного робочого надсилає рекомендації щодо вибору журналу.
Неодмінно переглядаю у топових журналах статті на регіональну тематику, адже часто доводиться чути від редакторів, що моє дослідження може зацікавити насамперед регіональну аудиторію. Відтак, мені цікаво як інші автори побудували своє дослідження, що їм вдалося привабити прискіпливого редактора та рецензентів. Для прикладу, Бактхавачалам Еланго проаналізував відкликані роботи індійських авторів – статті опублікували, потім їх визнали помилковими й провели ретракцію. Відповіді на своє головне питання я не отримав, однак цікаво було порівняти показники Індії та України.
