skip to main |
skip to sidebar
Цей допис я розпочав писати ще в січні, до війни, а потім забув про цю чернетку. У серпні Clarivate несподівано закрив Publons, повністю розчинив цей сервіс у Web of Science, й тільки тоді я пригадав, що маю незакінчений допис про Publons. Гадаю коротка історія існування цього сервісу заслуговує на фіксацію, тому розповім вам історію як Publons “примирив” Джеффрі Білла з видавництвом MDPI.
Поки у Європі тупцюють навколо Плану S, американський президент встрелив по фінансових апетитах великих академічних видавців. Адміністрація Байдена просить наукових грантодавців США розробити та впровадити відповідні політики, щоб з 2026 року всі результати досліджень, які профінансовані за кошти федерального бюджету, відразу були відкритими для читання. Зараз у США допускається 1-річна затримка на відкритий доступ до результатів і це ембарго дозволяє видавцям отримувати прибутки від продажу передплати. Критики цієї системи слушно стверджують, що платників податків дурять і змушують платити двічі – один раз для фінансування дослідження та другий раз для перегляду результатів.
Пов'язані з пандемією COVID-19 карантинні обмеження підсунули свиню фейковій бібліотечній статистиці. Якщо раніше статистику обслуговування малювали зі стелі, то під час коронавірусу бібліотечну онлайн роботу, що завиграшки виконували два бібліотекарі, довелося розтягувати та ділити у звітах на 20, 30 і більше працівників. І тут прийшла війна. Нічні жахіття, роз'єднані сім'ї, вивезені діти, психологічні травми, смерть на вокзалі, зруйновані бібліотечні приміщення, згорілі фонди. Частина українських бібліотекарів продовжують працювати на лінії вогню, але більшість бібліотекарів повернулися до роботи у безпечніших регіонах. Питання тільки – а що робити далі?
Триває війна в Україні. Нічого не вдається досягти росіянам на полі бою, тому ця мерзота вдається до відвертого терору й обстрілює ракетами наші міста. Регулярно в областях України лунають звуки повітряної тривоги, а це значить, що існує реальна загроза повітряного удару і заради безпеки необхідно дотримуватись певного алгоритму дій. Навчені жахливим терактом у Кременчуці торгові центри суворіше почали слідувати плану поведінки під час тривоги, водії трамваїв зупиняють рух, мамочки репетують, що не відпустять дітей в школу, МОН інспектує стан укриттів… але ніхто не згадує про мільйони відвідувачів у читальних залах, у цих “затишних куточках масового дозвілля та навчання”.
Усі ми прагнемо великої перемоги над рашизмом та поки підбадьоримо себе переможенькою з полів відкритих цитувань. Відома міжнародна асоціація фахівців у галузі електротехніки та електроніки Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE) вирішила приєднатися до Initiative for Open Citations та відкрити дані про цитування для всіх своїх публікацій. IEEE залишався єдиним великим науковим видавцем, який ще був не приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань і ось у липні 2022 року – це сталося! Тепер величезна кількість даних про наукові цитування відкриті та доступні кожному і можна їх використовувати без будь-яких обмежень у власних інформаційних системах.
Поки путінські солдатики повзають по українській землі й мріють вкрасти ще пралок та унітазів, у світі відбувається тектонічний зсув у практиках наукових комунікацій. Учасники cOAlition S офіційно заявили, що вважають, що публікація результатів досліджень за допомогою передових ініціатив, які надають послуги з рецензування, це такі як Peer Community in (PCI), Sciety, Next Generation Repositories, Notify Project, PREreview, Review Commons, нічим не поступається публікації у відкритих журналах та платформах. Відразу слідом за цією заявою з'явилась ініціатива Publish Your Reviews, що заохочує рецензентів публікувати рецензії разом із препринтом статті.
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Тепер Єврокомісія очікує від України реформ. Європейські вимоги не стосуються безпосередньо бібліотечної справи, однак сподіватимемося на “ефект метелика” – обіцяна боротьба з корупцією сколихне кумівське болото у різних галузях, зокрема й українську науку та освіту. Ця оптимістична нота простимулювала мене до написання нового посту про європейський інформаційний проєкт OpenAIRE-Nexus, що пропонує Європі, EOSC і всьому світу набір послуг для впровадження Open Science. Проєкт містить багато різних сервісів, згадував на сторінках блогу про відкриті цитування та OpenAIRE Research Graph, а в цьому дописі хочу розповісти про Argos та Episciences.
