skip to main |
skip to sidebar
Міхаіл
Гельфанд: «У
російській науці трагедія наступить
не тоді, коли нікому буде писати статті
в Nature, а коли нікому буде читати статті
в Nature». Дане висловлювання
можна припасувати і до української
науки, проблема лише: А
де ж можна почитати статті Nature?
Серед безболісних рішень для українських
установ — приєднатися до однієї, або
кількох програм Research4Life.
У Львові розпочався Шостий
міжнародний дитячий фестиваль. З візуальних красот фестивалю – книжкова
інсталяція: на різнобарвних тасьмах причеплено дитячі книжечки. Інсталяція,
якщо мій здогад вірний, має також і практичне значення – до вподобаних книжок
діти клеять наліпки і на закінчення фестивалю можна буде підрахувати, яка
книженція найбільше сподобалась дітлахам.
Переглянути
список усіх назв журналів, що індексуються
у Scopus, так
само зручно як переглядати бюджет
України. Заходите на сторінку Scopus Content і
завантажуєте файл Scopus Source List (xlsx). Ельзевіровці
підозрюють, що працювати з електронними
таблицями ви вмієте, тому далі вже
самостійно впорядковуйте дані як вам
заманеться.
Зазвичай рейтинги репозитаріїв від
проекту Вебометрікс оприлюднюються двічі на рік (взимку і влітку). Але цього
року іспанці внесли жменю змін у методологію, розширили базу репозитаріїв,
виправили кілька помилок і зробили унікальний квітневий рейтинг. Зустрічаймо
нового старого українського лідера репозитарій
Житомирського державного університету. Загалом, квітневий вітчизняний
рейтинговий десант просто вражаючий, тому окремо салютую лише представникам
невеликих українських міст – Керч і Острог.
Декотрі з моїх
інструкцій тихо-мирно висять собі на
сайтах бібліотек Сумського університету,
Могилянки… в первозданному вигляді.
Сьогодні ж на сайті НАУКА
Львівської політехніки побачив
дивний переспів: текст скорочено, скріни
дещо змінені (але запити, результати
пошуків… дивовижно співпадають),
проставлено нову нумерацію = інтелектуальну
роботу зроблено, то навіщо вказувати
першоджерело? It`s a Chicago, baby. Інтерфейс
Scopus було змінено ще у
серпні 2010 року, тому від цих
скрінів і так мало користі, однак є у
наука-дописі один милий момент.
Мутимо конференцію з широченної тематики. Краще
взагалі без тематики, але обов’язково з можливістю заочної участі. Встановлюєте мягусенькі вимоги до робіт (1-2 стор., 14 pt, міжряд. 1,5). Зі словами звіти пишуть всі + давайте хоч щось звертаєтесь до аспірантів, науковців, співробітників, колег, знайомих, перехожих,
студентів… У результаті, ви повинні отримати не менше ста «наукових робіт» (а-ля Моральний кодекс
самураїв та сучасні гопники), які весело і під музику заливаєте в інститутський
архів.
Пригадую, гучними аплодисментами зустріла бібблоґосфера ухвалу Проекту Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо придбання документів для бібліотечних фондів). Водночас, Пропозиції Президента щодо даного закону не викликали жодної реакції. Чому?!! Гадаю, слід виправляти таку несправедливість.
