Новий хабар від Elsevier

Др. Ґреґ Мартін: «Нещодавно ми розповідали про нову політику видавництва Elsevier – за кожну опрацьовану статтю для Journal of Number Theory редактори тепер отримають $ 60. На мій погляд, запровадження такої політики демонструє цілковиту неспроможність (або небажання) зрозуміти наше ключове положення, що всі роботи виконуються безкоштовно добровольцями, але доступ до цієї роботи непомірно дорогий. Ми хочемо отримати дешевший доступ, а не шукаємо додаткового заробітку».

Найгірша бібліотека на світі

Тім Харфорд: На перший погляд бібліотека вражала. Однак, архітектор мабуть забув, що в Камеруні буває сезон дощів. Якщо дощ ллє на дах, який не те що вкритий жолобами, а сам мов той гігантський жолоб, то вода з нього стікає на плоский дах фойє так, що потрібно терміново бігти ламінувати книги. Єдина причина, чому шкільні книги були ще цілі – їх просто не було у новій бібліотеці. На всі вимоги директора перенести їх зі старої будівлі у нову бібліотекар відповідала категоричною відмовою. Але якщо бібліотека нікому не була потрібна, навіщо її взагалі побудували? Тому що камерунці безпросвітні ідіоти?! 

МНС раціоналізатор

З наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек»: 10.7. На верхніх полицях слід розташовувати фонди, що рідко використовуються. Звучить ніби логічно, але як після таких переміщень розшукати документ у фонді? Або ще цікавий пункт: 10.3. На кожному стелажі має бути табличка з інформацією про допустиме навантаження. А як дізнатись без зважувань чи не перебрали ми за ліміт?

Україна – Скопус: розширення триває

МОН тішить новиною – Консорціум університетів України розширив доступ до контенту наукової інформації Elsevier. Немає ні тексту декларації, ні списку учасників консорціуму, ні хоча б приблизної дати очікування на таке розширене диво. Сам Elsevier також сором’язливо мовчить про даний грандіозний прорив на східному науковому фронті. Словом, як вчить відома бібліотечна мудрість – на міністерство надійся, а з Research4Life бався

Геть імпакт-фактор!

У Сан-Франциско 78 організацій та 155 науковців підписали декларацію The San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA), мета якої – якнайболючіше влучити в імпакт-фактор. Нічого нового – IF незаслужено розрекламований, не годиться для оцінки авторів, журналів, прийняття рішень щодо передплати, чи фінансування наукових досліджень. Взамін імпакт-фактору нічого путнього не пропонується, відповідно виникає слушне запитання – що за користь з такої DORA? Будемо плекати рожеві ілюзії, що «Сан-Франциська атака» знизить ціни на наукометричні інструменти Thomson Reuters.

Як автору відстоювати свої права?

Чи часто ви знаходити свої роботи на підозрілих веб-ресурсах? Найогидніші з них – ті, що цуплять текст без дозволу і розміщують біля нього море крикливої реклами. Усі спроби достукатися до власника такого ресурсу, як правило, нічим не закінчуються, а процедура звернення до правоохоронних органів видається надто клопіткою і загадковою. Відтак, спробуємо приступитися з іншого боку – приберемо ресурс з результатів пошуку Google, так щоб зловмисникам стало економічно невигідно з вами зв’язуватись. 

Парадокс Лап’єра

У 1934 р. психолог Стенфордського університету Річард Лап’єр відправився у багатомісячну подорож готелями і ресторанами США разом з молодим подружжям китайців. Попри те, що в ті темні роки до азіатів у США ставилися з упередженням, практично у всіх закладах радо вітали китайських гостей. По поверненні Лап’єр розіслав анкету, у тому числі і на адреси закладів які відвідував протягом подорожі, центральне питання у якій було – Чи згодні Ви прийняти у своєму закладі в якості гостей представників китайської національності? Тотальна більшість відповіли – ні. Відтак, Лап’єр зробив висновок, що існує розбіжність між соціальними установками, які фіксуються у вербальних відповідях, і реальною поведінкою, тому реальні установки індивіду можна визначити тільки при вивченні його поведінки у реальній соціальній ситуації.