skip to main |
skip to sidebar
В одній із книг Світлани Алексієвич змальовано обмін полоненими підчас радянсько-фінської війни. Фіни раділи, вітали визволених солдат, обнімались, потискали руки… Совіти ж зустрічали своїх вояків, як ворогів – «Стояти! Крок убік – стріляємо!». Справжнісінька тобі сцена з життя джексонівських орків! А спробуйте-но собі уявити як би мали виглядати бібліотеки орків?.. Після дворічної перерви знову берусь за ручку свого бібліотечного хронографа.
Верховна Рада 263 голосами ухвалила бюджет на 2016 рік. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витратити 336937,1 тис. грн., що на 57189,2 тис. грн. більше, ніж минулого року. У грудні 2014 долар коштував 19 грн., зараз коштує 23 грн., тому рахуйте самі, чи дане «більше» насправді «більше». Майже всі гроші підуть на виплату зарплати та оплату комунальних послуг, тому не сподівайтеся напхати бібліотеку технологічними витребеньками за державні кошти. Також, у бюджеті окремо передбачено фінансування загадкових Національної наукової медичної бібліотеки (20706,6 тис. грн.) та Державної науково-технічної бібліотеки (5462,2 тис. грн.), однак головна бібліотека країни, схоже, залишилась без окремої статті.
Закон не зобов’язує власників наукових фахових видань відразу ж розміщувати їх електронні копії на сайті НБУВ. Відтак, декотрі редактори домовились про період ембарго для своїх видань для того, щоб спущена з гори «відкритість» не перешкоджала журналу отримувати гроші від передплатників. Повні тексти таких журналів з’являються у розділі «Наукова періодика України» з певною затримкою, як, наприклад, наші фахові «Вісник Книжкової палати України», чи «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Звичайнісінька світова практика і можете прогулятись реєстром SHERPA/RoMEO, щоб ще раз у цьому переконатись.
У часи брудної кампанії «совєцьких мастодонтів від українського наукового та культурного істеблішменту» проти українського і американського літературознавця Григорія Грабовича, давайте пригадаємо, які кроки пропонував гарвардський професор ще у січні далекого 2005 року для підняття конкурентоспроможності і перспективності освіти та науки в Україні. Десять літ минуло, а таке враження, що ми досі тупцюємо на місці…
Для обмеження використання цифрового контенту видавці застосовують технології авторизації Digital Rights Management (DRM) – електронна книга шифрується і після цього скористатись нею користувач зможе виключно так, як наполягає видавець. Звичайно, DRM створює низку додаткових незручностей, адже кожен покупець хоче використовувати книги так, як йому заманеться… однак, багато видавців страшенно боїться піратів і тому, насамперед, намагаються наднадійно захистити свій контент, а вже потім думати про читачів. Міколай Малачинські, з польської фірми Legimi, представляв на Frankfurt Book Fair яскраву презентацію, у якій стверджує, що видавниче щастя необов’язково ховається у Hard DRM, а використання «м’яких» DRM, навпаки, може призвести до зростання прибутків!
Бувало мене запитують – ResearchGate пропонує якісь цифри, цитування… Вони бодай щось означають? Нарешті на сторінках Computers in Human Behavior з’явилась оптимістична відповідь на подібні питання. Група дослідників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона представила емпіричні докази того, що дані ResearchGate можуть слугувати ефективним альтернативним індикатором для оцінювання роботи дослідника, чи установи. Мін-Чун Ю і компанії вдалось виявити помірну кореляцію між даними ResearchGate і британськими метриками Research Excellence Framework (REF) та сильну кореляцію з вибраними показниками популярного QS World University Rankings.
Колись давним-давно показував свій розрахунковий лист. За ці кілька років ситуація кардинально змінилась – опинився, так би мовити, по інший бік барикад. Однак, це ж не причина приховувати свої прибутки, а, швидше, навпаки... то ж маю надію, що мій приклад буде заразним. Тримайте свіженький розрахунковий і звиняйте за кепську якість. Якщо коротко: Хлопчики й дівчатка хочете яхту? – Не йдіть у бібліотекарі.
