Рік 2019: сингулярність і багато наукометрії

Мій традиційний дайджест за рік, пані та панове. Військовий історик Лоуренс Фрідман сказав, що «Інформаційні кампанії соціальних медіа мають працювати з реаліями, що відбуваються на місцях. Відповідно, російська інформаційна кампанія є цілковитим провалом». Історик просто переконаний, що вільні та розумні люди значно ефективніші за неповоротку державну пропагандистську машину, що вигадує власну реальність. Але вільних і розумних потрібно ростити та підтримувати — школами, університетами, бібліотеками! Сльози навертаються коли бачите запилюжені штори читального залу районної бібліотеки? — Може тому наших земляків так легко, якщо не переконати, то хоча б спантеличити? 

Грантові успіхи українських «гуманітаріїв»

Якщо порівняти в SciVal суми дослідницьких грантів, що отримували наші науковці впродовж 2014-2019 років, то побачимо, що серед всіх наукових дисциплін другу сходинку несподівано обіймає Arts and Humanities. Як так сталося, що митці і гуманітарії отримали більшу суму грантів, ніж наші компутерники, бізнесмени, чи медики? Зазирнімо глибше у дані. 

Google Scholar не всім однаково корисний

Група відомих авторів дійшла до цікавого висновку – Google Scholar охоплює наукові цитування, що доступні у базах Web of Science Core Collection та Scopus, а також враховує ще багацько цитувань, що надходять, як правило, з нежурнальних (дисертації, книги, доповіді для конференцій, препринти) і неангломовних джерел.

Індикатори наукової роботи у листі НАЗЯВО ректорам

Не встигли експерти НАЗЯВО перепочити від «підрахунку сум індексів Гірша науково-педагогічних і наукових працівників», як вони вже просять ректорів ЗВО заповнити новий опитувальник «Системи внутрішнього забезпечення якості у вітчизняних закладах вищої освіти». Можливо, освітні частини опитувальника також містять кумедні речі, але я підвис саме на Блоці 8. Наукова робота. Так, у відповіді на питання 46. Зазначте всі фахові часописи, які видаються закладом і які входять до наукометричних баз Scopus чи Web of Science, просять вказати «посилання на сторінку видання на сайті закладу». Тобто, не посилання на веб-сайт самого наукового журналу, де розміщено інформацію про власника, а просто на сторінку університету. 

CORE Discovery: нове розширення для веб-переглядача

Найбільший у світі агрегатор наукових робіт у відкритому доступі CORE запропонував власне розширення для веб-переглядача, що допоможе користувачам знаходити відкриті копії наукових документів. Розширення доступне для користувачів Google Chrome, Mozilla Firefox та Opera. Встановлюємо CORE Discovery, у браузері з’явиться кнопка із замочком і коли потрапимо на веб-сторінку публікації, то автоматично побачимо одну з трьох піктограм. 

Як використовувати пошукові системи для написання наукових робіт

Шум навколо запуску Open Ukrainian Citation Index показав нам усім як, насправді, більшість українських користувачів використовує цитатні бази даних та спеціалізовані пошукові системи - виміряємо свій h-індекс, можливо, ще імпакт-фактор журналу (в якому вже опублікували свою роботу) і закриваємо браузер. Тепер якось більш зрозуміло, чому в Україні стає все більше Скопусу, а не науки. Давайте нагадаємо дуже юним аспірантам, як ми можемо на максимум використовувати можливості інформаційних інструментів, які прийнято у нас називати наукометричними базами даних. Для прикладу оберемо той ж таки OUCI, хоча, зрозуміло, що подібний функціонал ви знайдете у багатьох базах цитувань (тут вже, швидше, питання до джерел даних).

Бібліотеки у бюджеті-2020: нічого не зміниться

Верховна Рада швиденько ухвалила закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а отже маємо щорічний грудневий допис про те, що підклали народні обранці бібліотекарям. На сторінці Верховної Ради знаходимо Додаток (додатки 1-8) 15.09.2019 і відкриваємо Додаток №3 і бачимо, що на Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів заплановано виділити 799 156,5 тис. грн. У порівнянні з минулим роком знову є малесенький приріст +69 000 тис. грн., що пов'язаний, мабуть, не з передплатою, а з вартістю цін на комунальні послуги та енергоносії.