Приватизація бібліотек

Регулярно доводиться перечитувати Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995 № 32/95-ВР і завжди дивуюся та захоплююся, коли читаю Статтю 14 у якій йдеться про реорганізацію та приватизацію бібліотек – Бібліотеки, що є юридичними особами, не підлягають приватизації. Крім того, сказано, що у разі приватизації будівель в яких розміщені бібліотеки органи, що приймають рішення про приватизацію цих будівель, провинні забезпечити бібліотеки будівлями збудованими за спеціальними проєктами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування користувачів бібліотек та зберігання бібліотечних фондів. 

Підтримайте Ініціативу для відкритих анотацій

Відомі активісти за «справедливішу науку» запустили Ініціативу відкритих анотацій (Initiative for Open Abstracts, I4OA), що закликає усіх наукових видавців відкрити анотації своїх публікацій та зробити їх вільно доступними. Авторське право поширюється на анотації, так само як і на повний текст статті, тому попри те, що багато анотацій представлені в комерційних базах, вони не є відкритими, наприклад, для сторонніх алгоритмів інтелектуального аналізу тексту. Сьогодні вже 40 видавців приєдналося до Ініціативи відкритих анотацій, найбільш відомі українському читачу AAAS, BMJ, Cambridge University Press, de Gruyter, SAGE. Також, I4OA підтримало понад 56 стейкхолдерів, серед яких DOAJ, Digital Science, cOAlition S, OpenAIRE, Microsoft Research… і український OUCI. 

Гонконзькі принципи оцінки дослідників

Сучасна система оцінки дослідників publish or perish базується на підрахунку кількості опублікованих робіт вченого, престижності журналів, у яких опубліковані ці роботи, кількості цитувань робіт іншими дослідниками, загальній сумі отриманих грантів на проведення досліджень. Все це не надто чесно та відповідально, адже, наприклад, кількість цитувань говорить нам про певний науковий вплив досліджень, проте мало говорить про його відтворюваність, чи користь для суспільства. Канадський вчений Девід Мохер очолив групу, яка розробила 5 принципів оцінки дослідників, що винагороджує науковців за поведінку, що сприяє покращенню доброчесності досліджень. Принципи назвали гонконзькими, оскільки їх вперше було представлено під час 6-ї Всесвітньої конференції з питань доброчесності наукових досліджень, що відбулась минулого року в Гонконзі. 

Феноменальна самоцитованість у рейтингу Таймс

Національний університет «Львівська політехніка» та Сумський державний університет неймовірно швидко покращили свої позиції (501-600 місце) в Times Higher Education World University Rankings 2021. Десь з 801 по 1000 сходинку знайшлося місце для Харківського національного університету радіоелектроніки. Решта українських університетів, включно з такими гігантами як КНУ Шевченка та КПІ, опинилися поза межами першої тисячі. Стрімкий ріст позицій трапився завдяки показнику Citations (research influence) згідно з яким ці два університети взагалі опинилися у другій сотні! Спробуємо дізнатися чому публікації працівників двох українських ЗВО так добре цитуються в світі? 

Прагнення до змін у Порядку формування Переліку наукових фахових видань

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення порівняльну таблицю проєкту наказу МОН «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН від 15 січня 2018 року № 32». Пропонують цілу купу дуже хороших та потрібних змін – ISSN повинен бути підтверджений на офіційному порталі, слідкування за дотриманням заявленої періодичності, активні DOI для кожного опублікованого матеріалу, спеціальності за якими видання оприлюднює публікації, склад редколегії з афіляціями та ідентифікаторами, процедура рецензування та дотримання принципів COPE. Навіть пропонують прибрати маячню про анотації обсягом не менш як 1800 знаків, класифікацію SENSE та міфічні «профільні міжнародні наукометричні бази даних, рекомендовані МОН»!

Паперові підручники розтрощили електронні: результати опитування

У межах Academic Reading Format International Study (ARFIS) вдалось опитати понад 21 000 студентів у 33 країнах щодо улюблених форматів підручників. Згідно з результатами опитування, більшість студентів обирають паперові підручники — понад 71%, нейтральні щодо формату — понад 20% студентів, і менш як 9% студентів обрали електронні підручники. Студенти, що надали перевагу друкованому слову стверджують, що з паперовими підручниками ними легше навчатись. Користь для здоров’я, простота та зручність для цієї категорії студентів також важливі. Студенти, що полюбляють виключно електронний формат відзначали можливість пошуку інформації за допомогою функцій «Знайти», простоту виділення, анотування та доступу до інформації. 

Нова наукометрія та модель даних для відкритих цитувань

Інформація про цитування однією публікацією інших — дуже важлива для наукометрії, адже це дозволяє нам порівнювати впливовість робіт, авторів, журналів… Звичайно, впливовіша не означає якісніша, однак навіть попри такі обмеження ці оцінки корисні для дослідників, тому що допомагають швидко виявляти актуальні наукові роботи. У середині минулого століття, коли сучасна наукометрія тільки зароджувалась, а інформація розповсюджувалася переважно в паперовій формі, творці цитатних покажчиків були вимушені обмежувати кількість аналізованих видань. Сьогодні ж, завдяки розвитку комп'ютерних технологій, стало можливим взяти кілька мільйонів бібліографічних даних та доволі швидко встановити між ними цитатні зв’язки, що й довели Dimensions, Lens, Scilit… а також український OUCI.