Файлообмінники і бібліотеки

Чудовий провокаційний пост від Роздратованого бібліотекаря нагадав мені про файлообмінники. Якби не старались Інтернет-магазини, але найшвидший шлях читача до книжки це все-таки файлообмінник. Роздратований нагадує видавцям, що бібліотеки могли б створювати посилання зі свої каталогів відразу на сторінку завантаження файлу, організувати тренінги з «Файлообмінної грамотності» (з обов’язковими спецкурсами для дошкільнят і людей похилого віку), намутити відповідних агітаційних плакатів… Чому ні? Жодний файлообмінник не закликає порушувати закон. Але ж, бібліотеки – друзі видавців, а не вороги.

BASE

BASE – пошуковець академічних ресурсів відкритого доступу представлених в Інтернет, що підтримується бібліотекою університету Білефельда. У порівнянні з комерційними пошуковими системами нам гарантують: інтелектуально вибрані ресурси, актуальні документи, які відповідають вимогам академічної якості, прозорість у пошуках, точні бібліографічні дані, кілька варіантів сортування списку результатів... Не знаю чи це правда, але серед репозитаріїв помітив лише 7 українських – є ще кому реєструватись.

Бібліоміст + УБА = російська рулетка

Коли малесенькі діти кепсько малюють, співають, танцюють… їх підтримують, діти вчаться. Це нормально. Коли здорові тьоті і дяді кепсько малюють, співають, танцюють… їх критикують. І це також нормально. Коли хтось щось робить краще за сіру посередність – йому співають Gloria і беруть з нього приклад. Щоб виявити кращих влаштовують конкурси, де учасників або їх роботи оцінюють згідно об’єктивних критеріїв. Однак, не все у цьому світі слідує законам логіки. Бібліоміст у партнерстві з УБА, щоб виявити найкращих вирішили скористатись найбільш «об’єктивним» методом – сліпим жеребкуванням. 

Те що у них називають скороченням...

Триває офензива президента Обами на американські бібліотеки. Після скасування федеральної програми підвищення успішності шляхом надання учням доступу до найсучасніших матеріалів у шкільних бібліотеках Improving Literacy Through School Libraries, пан Барак запропонував скоротити фінансування Library Services and Technology Act на 10% (-$20.3 млн.). Також, скорочується фінансування програми Laura Bush 21st Century Librarian Program, яка покликана навчати «наступне покоління бібліотекарів». Цікаво, що навіть після такого скорочення, лише на одну цю програму США витратить більше, ніж Україна на фінансування бібліотечної справи загалом.

Qwiki

Мультимедійний сайт Qwiki (щось середнє між пошуковиком і онлайн-енциклопедією) виконує запит користувача відбираючи інформацію з різноманітних джерел (Вікіпедія, Google, Fotopedia, YouTube), формує слайд-шоу і озвучує все це діло приємним, але все-таки надто механічним, жіночим голосом. Яскраво, цікаво, «як в кіно» і лише англійською. 

Учора в клюбі були танці?

Після оприлюднення січневих рейтингів університетів Webometrics (оцінюються лише веб-сторінки університетів), у зле дихаючих в бік України ЗМІ, почали з'являтися повідомлення типу: «Українські ВНЗ перші з кінця», «Українські ВНЗ визнано найвідсталішими у світі»… Сьогодні маємо справу з іншою формою пересмикування цих рейтингів.

З метою прискорення модернізації...

З сайту НБУВ: З метою прискорення модернізації та підвищення ефективності діяльності НБУВ ... запроваджено посаду першого заступника генерального директора з наукової роботи — за рахунок скорочення при цьому двох посад заступників генерального директора з наукової роботи... Стосовно поширених деякими органами друкованої і електронної інформації заяв А. Г. Бровкіної, щодо загрози «розпродажу» унікальних книжкових колекцій, слід зазначити, що такі безвідповідальні твердження не мають реального підґрунтя. Книжкові та рукописні зібрання НБУВ, як і раніше, перебувають під контролем. 

Прем’єра 1-го буктрейлера від Пана Бібліотекаря

Продовження...

Розчарований коментарями до попередньої замітки – ніхто схоже не зрозумів (і не намагався зрозуміти) про що мова. Спробую ще раз, на пальцях пояснити про веб імпакт-фактор, як к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок.

Петрик має яблуко і готовий ним поділитись з 3-ма друзями. У цьому є сенс. А якщо Петрик буде ділити яблуко на 130 піплів?! Та наш Петрик ніби розумний і каже: Ці троє – мої друзі, а усі решта? Ви пробачте хто?

Про електронні архіви і блохи

У повідомленнях про розрахунки рейтингів від Cybermetrics Lab, як правило, багато уваги приділяють 4-ом оцінюваним величинам, але якось тихо розповідають про співвідношення між ними, зокрема між кількістю сторінок (size) і кількістю посилань (visibility).

У паперовому світі ми маємо імпакт-фактор (к-сть цитувань до к-сті статей), у віртуальному – веб імпакт-фактор (к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок), + іспанці додали ще «багаті» файли, згадки в Ґуґл Академії і к-сть цитувань з ҐА. Усе по дорослому – чим менше порожняка, тим краще.

Даруйте коханим E-book

Старий баян і скоріш за все вигадка, але під празнічєк – самий раз. Гі де Мопассан писав своєму другу: «Ніколи не зв'язуйся з курсистками. Вони цілими днями просиджують у бібліотеках і при цьому плідні, як кролиці». Кілька років тому, соціологи з університету шведського міста Упсала досліджували вплив професії жінки на її плодючість. Виявилося, що найчастіше народжують жінки, які працюють у бібліотеках. Все це через книжковий пил. При довгому зберіганні на старих і запорошених книгах починає рости мікроскопічний грибок, який виділяє в повітря спори, що містять біологічно активну речовину, на яку жіночий організм часто реагує так само як на естроген.

Memento mori

Ю.Ділевко і Л.Готліб дослідили 123 некрологи бібліотекарів, які були опубліковані в The New York Times з 1977 по 2002 р. Хоча професія бібліотекар вважається «жіночою» 63,4% некрологів присвячено чоловікам. Також, незважаючи на те, що у США найбільше публічних і шкільних бібліотек, 40,7% некрологів стосувались університетських бібліотекарів, тоді як публічних – лише 18,7%. Ще 56,1% займали керівні посади, а 50,4% мали публікації (звідси).

Рейтинг сайтів бібліотек України (січень 2011 р.)

Порівняно з минулим роком дуже не багатьом бібліотекам України вдалось покращити вебометричні показники своїх сайтів. Дивіться рейтинг. Цікавішим за показник «нуль» є список «Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки». Подивіться, порахуйте, пригадайте адмінподіл... Опс! Бракує... Нехай живе веб, органон наукової комунікації? А спробуйте запитайте в безсайтченків – «Товаріщі, універсальні науковці, а ви часом не ох...?». Очі видряпають)

За лаштунками Національного управління архівів і документації США

Бабуськи, в атаку!

Едуард Сукіасян: «Всі ми знаємо: у нас не йдуть. Залишаються, працюють, без особливої любови до бібліотеки і її читачів, з часом виробляється звичка працювати абияк (про яку ініціативу може бути мова!), навіть нелюбов до читачів («Щойно привела фонд до ладу! Прибігли, хапають тут і там, дивитись гидко!»). Ми винні: ці люди по суті – чужі для бібліотеки, не лише продовжують працювати, їм за це платять, ще й премії отримують». 

Pro et Contra Відкритого доступу

Ловіть таблицю «Відкритий доступ до наукового знання. Переваги і втрати» (клік для збільшення). Взято з Московкин В. М. Открытый доступ а научному знанию. Кому достанутся дивиденды? [Текст] / В. М. Московкин. // Научно-техническая информация. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. – 2010. – № 7. – С. 22-26.

Попит на електронні журнали в університетській бібліотеці

Замдиректор бібліотеки ДУ ВШЕ з питань керування електронними ресурсами В.Післяков: «...Не всі університети користуються електронними базами даних. Причому часом це швидше небажання або невміння організувати передплату, а не відсутність фінансів. Це добре стало видно, коли стартували програми державного фінансування доступу до зарубіжних електронних ресурсів, і досить було докласти організаційних зусиль (призначити відповідального, поінформувати студентів і викладачів про появу нової бази даних, про правила роботи з нею і т.д.), а не оплачувати підписку з кишені вузу. Виявилося, і в цьому випадку не всі скористалися такою можливістю, а деякі вузи, навіть підключившись, показали нульове використання баз» (звідси).

А може нафіг той каталог? 2

У коментарях до Гарвард + MIT висловив ідею, яка імхо вартує окремої замітки. 2-гий допис у цьому блозі був присвячений буксуванню з єдиним каталогом. З того часу, як і до того, не помітив особливого ентузіазму до реалізації цієї ідеї. Отож, як і півтора року тому, запитую – А може нафіг той каталог?

Чи не краще просто – тулимо у свій електронний каталог (внизу сторінки з результатами пошуку) повідомлення «Якщо пошук у каталозі виявився невдалим, спробуйте пошукати в ЕК інших бібліотек нашого міста» і посилання на сторінку, де будуть перераховані усі ЕК бібліотек міста. Для зручності у подібні сторінки можна запхати мапу з позначеними бібліотеками і схемами проїзду.

Скільки часу потрібно для створення такої сторінки? Залежно від регіону: від кількох хвилин до 1-2 годин по місту Києву. Потім ці сторінки можна б було об’днати на одному сайті, розділивши їх на області і voila. Ну так що, робимо?  

По кому б’є Біг-Бен?

Понад 400 публічних бібліотек у Великобританії знаходяться під загрозою закриття. Вчора, всі дружно погомоніли на Save Our Libraries Day і ми тепер, на безпечній відстані, зможемо поспостерігати, чим усе це закінчиться. Аргументи уряду: 4,517 публічних бібліотек (включаючи мобільні), в 2010 році було -3,4 млн. відвідувань і -188,000 позичальників порівняно з 2009 роком. Аргументи «бібліотек і друзів» звичні – бібліотеки наріжний камінь, зупиніть культурний вандалізм ітп. У всьому цьому англомовному галасі виділив би матеріал Пітера Джексона «Фініш бібліотек? 5 аргументів за і проти». Нічого такого надзвичайного, але мені н-лад було цікаво порівнювати аргументи «За» з реальним станом речей у бібліотеці.

Не по-сусідськи

«У співавторстві з ученими США українськими соціогуманітаристами було опубліковано 100 робіт, в тому числі 9 з числа 17 найцитованіших. У співавторстві з німецькими колегами було опубліковано 79 робіт, в тому числі 3 з числа найцитованіших. Важливою є соціогуманітарна наукова співпраця України з Великою Британією: відповідно, 64 спільні роботи, в тому числі 2 з числа 17 найцитованіших. Менш активно українці співпрацюють з ученими Польщі та Російської Федерації (відповідно, по 35 спільних робіт), Франції (32), Нідерландів (25), Мексики (16), Бельгії, Італії, Канади та Швеції (по 15 спільних робіт), Австрії (14), Туреччини (12), Австралії (11), Японії та Іспанії (по 10). Із колегами з інших 72 держав українські вчені-соціогуманітаристи опублікували менш ніж по 10 спільних робіт». (звідси)

Заклейка

Не кожен молодий український читач, побачивши таке, зрозуміє, що це елементи радянської цензури. На 1-му фото ми бачимо приклади «заклейок»: папером і клеєм добротно заховано усі ідеологічно неправильні місця. На 2-му вже цілу нарізку вклеєних бібописів – місць ідеологічно терпимих виявилось дуже мало. Звиняйте за якість фото.

Конкурс «Зірки бібліотечної блогосфери»

Конкурс бібліотечних блогів України проводиться Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в рамках програми «Бібліоміст» за підтримки Microsoft в Україні. В конкурсі можуть брати участь всі бібліотеки/ бібліотекарі/ співробітники, користувачі та друзі бібліотек, які ведуть блоги, де висвітлюють діяльність бібліотечних закладів, свою роботу, висловлюють свій погляд на сучасні бібліотеки, інформаційні технології і читання й обговорюють актуальні події та новини бібліотечної справи. Конкурс проводиться з 4 лютого по 4 квітня 2011 р. Детальніше тутка.

Рейтинг університетів України (січень 2011)

Ну і нарешті в лютому ми дочекались січневого рейтингу університетів світу від Cybermetrics Lab CSIC. Показники веб-сторінок наших ВНЗ далі не дотягують навіть до першої тисячі. Зірочка біля назви (*) означає, що у ВНЗ є два, або більше доменів. 

Рейтинг бізнес-шкіл України (січень 2011)

Позиції українських бізнес-шкіл у нових Ranking Web of World Bussiness Schools від Cybermetrics Lab CSIC.

Рейтинг дослідницьких центрів України (січень 2011)

Позиції українських дослідницьких центрів у нових Ranking Web of World Research Centers від Cybermetrics Lab CSIC.

AnalyzeWords

Серйозно науково-обґрунтований інструмент «AnalyzeWords» дозволяє дослідити індивідуальність автора мікро-блоґа на Twitter. Достатньо лише вести @ім’я, машинка проаналізує, як автор використовує слова і у кольорах та цифрах буде показано емоції, соціалізацію, стиль мислення автора. Щоправда, сумніваюсь же цей ресурс заточений під кирилицю.