Алло, пральня?

Міністру культури В'ячеславу Кириленку підказали оригінальний спосіб боротьби за інформатизацію українського села: «Бібліоавтобуси зараз пропонується зробити, вони будуть їздити з села в село, з містечка в містечко, нова література, обмін і так далі. Потім пересувні пункти – не стаціонарні, а такі, що місяць-два в одному місці, потім переїжджають до іншого і так далі». Подібні бібліотеки-пересувки їздили нашими селами ще на початку минулого століття і, здавалося, що вже у XXI столітті наші урядовці додумаються же раціональніше провести Інтернет у села, ніж ганяти між ними автобус і спалювати бензин та запчастини за кошти державного бюджету. 

Хоча, можливо я неправий, і рідне Міністерство культури запозичить інноваційний досвід Індонезії і зможе таки заощадити на запчастинах та пальному. 

Бібліотечний пересувний пункт в Індонезії

Також, Міністерство культури збирається давати менше грошей маловідвідуваним бібліотекам – «Ми встановимо сучасні критерії ефективності бібліотек, і та, яку відвідують, отримуватиме в рази більше фінансування з центрального та з місцевих бюджетів». 

Як саме Міністерство збирається вимірювати відвідуваність? Знову ж таки, довіриться бібліотечним звітам, у яких маловідвідувальні бібліотеки неодмінно справно показуватимуть справжні дані.