У вступі автори окреслюють проблему, знайому кожному – неприємний запах взуття. Вони чітко пояснюють контекст: спекотний та вологий клімат Індії сприяє розвитку бактерій Kytococcus sedentarius, люди рідко миють взуття, тому воно починає жити своїм життям.
Далі – огляд літератури. Дослідники з’ясували, що більшість попередніх робіт про ергономіку взуттєвих полиць зосереджувались лише на фізичному комфорті користувача – зручності, висоті, доступі, але не на запаху. Саме тут вони бачать новизну і наукову лакуну, яка й обґрунтовує потребу у власному дослідженні.
Наступний етап – опитування 149 студентів університету. 54.6% респондентів відчували дискомфорт через власне або чуже смердюче взуття, а понад половина хоча б раз опинялися в незручній ситуації через запах.
Після цього автори переходять до аналізу ринку: досліджують наявні пристрої для усунення запаху, від сушарок до озонових дезінфекторів, і з’ясовують, що всі вони обмежені, дорогі або розраховані лише на одну пару взуття.
Фінальна частина – експеримент і рішення. Використавши взуття спортсменів університету, дослідники перевірили вплив ультрафіолету типу C на бактерії, що спричиняють запах.
Результат – уже через 2–3 хвилини опромінення запах зникає. Так народилася ідея взуттєвої полиці з вбудованою UVC-лампою, яка не лише зберігає, а й дезінфікує взуття.
Нобеля їм! Ця робота – зразок наукового мислення в дії! Чітке формулювання проблеми, логічна структура, поєднання соціального опитування, ринкового аналізу та експерименту.
Як бачите, навіть найбуденніша ситуація може стати основою для наукового відкриття, потрібно просто підійти до неї системно, з допитливістю й з добрим почуттям гумору.
Немає коментарів:
Дописати коментар