DRIVER: мережа європейських наукових архівів

Портал DRIVER пропонує дослідникам необмежений доступ до електронних документів з різних наукових дисциплін: понад 6830000 журнальних статей, дисертацій, книг, лекцій, доповідей і т.п., що регулярно надходять з 356 електронних архівів з 47 країн. Для керівників репозитаріїв існує кнопка Register your Repository. Сам реєструвати не спробував, але наявність Scientific Periodicals of Ukraine у списку репозитаріїв проекту підказує, що це можливо.

Конкурс «З ІТ на ТИ»-2: питання для учасників

Дайте відповіді на 10 запитань нижче, вказавши і відповідь, і посилання на веб-сторінку, на якій Ви знайшли цю відповідь. Намагайтеся навести посилання на найбільш авторитетне джерело, інформація з якого, на Вашу думку, найбільш достовірна.

Приклад питання: У якому році засновано організацію IREX?

Приклад відповіді: 1968

Картинки про науку

Повертаюся до питання – Де знайти легальні наукові зображення? Простенькі пошукові запити скеровують на добротні англомовні веб-підбірки – достатньо древні, але досі актуальні. Відтак, не бачу сенсу укладати все наново, а просто обмежусь згадуванням цих списків і ще додам від себе парочку веб-ресурсів. У переліках практично проігноровані цифрові бібліотеки і варто пам’ятати, що більшість з них містить розділ science. Звичайно ж мультимедія не обмежуються лише зображеннями – наукову анімацію, відео, таблиці… ви також знайдете за наведеними нижче посиланнями. 

SciStarter: громадянин науки

За допомогою SciStarter мільйони людей з усього світу можуть зробити свій внесок у науковий прогрес людства. Сервіс пропонує тисячі потенційних проектів запропонованих вченими, організаціями, компаніями, а також ресурси, продукти та послуги, які дозволяють усім бажаючим легко, весело та невимушено займатись науковою діяльністю. 

Не бійся молодого кандидата! та інші неприємності

Пропоную переглянути дві минулорічні статті з «Научных и технических библиотек». У першій публікації І. Стрєлкова переконує, що бібліотечному керівництву не варто цькувати молодих науковців: «Керівництву бібліотеки слід побоюватись іншого: невизначеності перспектив, незатребуваності наукового потенціалу, слабкого забезпечення умов наукової праці і творчої самореалізації. Усі ці фактори негативно впливають на ідентифікацію молоді у науковому співтоваристві, призводять до росту соціальної апатії, небажання працювати в бібліотеці, міграції молодих вчених з бібліотечної галузі…».

Він повертається! «З ІТ на ТИ»-2: Другий Всеукраїнський конкурс для бібліотекарів

Завдання конкурсу – виявити найкращих бібліотекарів України, які використовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи, дозвілля та пошуку всякої всячини у відповідь на запити різних «чомучок»; а також популяризувати Інтернет-технології серед бібліотечної громади. Конкурс проводиться з метою заохочення працівників бібліотек України до постійного підвищення власної кваліфікації, покращення якості та ефективності роботи в мережі Інтернет. Щоб перемогти у конкурсі, потрібно якомога швидше і повніше відповісти на запитання, які будуть розміщені у визначений час на блогах «Бібліотечний автобан» та «Пан Бібліотекар».

Наукпоп #3. Космос

«Український космос» – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. 

Прочитавши цю книжку, ти дізнаєшся про вагомий внесок українців в освоєння Космосу. Серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців. Завдяки нашим космічним геніям – Ю. Кондратюку, С. Корольову, В. Глушку, М. Янгелю, В. Челомею, Г. Лозино-Лозинському та іншим ми маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями – колишніми і сьогоднішніми. Сподіваємося, що метафоричну назву «Український космос» ніхто не сприйме як зазіхання на те, що людям, на щастя, не належить…

«Неілюстративна» наука

Зіштовхнувся з хибним переконанням – «Для таких тем, як нанотехнології, напівпровідники, квантова механіка… ми просто не можемо підібрати яскравих легальних ілюстрацій. Нам доступні лише формули, чи обкладинки і усе це страшенно нецікаве». Звичайно, відразу ж закортіло розповісти про FigShare, Wikimedia Commons, PLoS ONE… однак, гадаю, варто зробити окремий допис про пошук безкоштовних легальних наукових мультимедійних документів. А поки обмежимось терміном  nanotechnology і проведемо пошук у Wellcome Images.

Бібліотека у законопроектах «Про вищу освіту»

У Верховній Раді зареєстровано три проекти Закону про вищу освіту: законопроект поданий групою депутатів від Партії регіонів, законопроект депутатів трьох опозиційних парламентських фракцій та законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. Про різні мовно-політичні моменти законопроектів читайте у статті Катерини Аврамчук, я ж пошукав, що підготували законотворці для вузівських бібліотек.

Нові книги і вища освіта

В організації FirstBook переконані, що всі діти, незалежно від економічного становища їхніх батьків, можуть домогтися успіху в школі та в житті завдяки доступу до нових книг. За допомоги партнерів, меценатів, волонтерів First Book вже розповсюдила 100 мільйонів нових книг для дітей з бідних кварталів США і Канади. Неквапливо простудіювавши наступну іконографіку можна нібито переконатись у важливості місії організації.

Як додати документ у figshare

Про що сперечаються сучасні документознавці

Юрій Столяров: «Саму точну первісну інформацію про камінець, зірку і антилопу дають самі ці об’єкти, являючи собою у цьому випадку особливий клас документів. Назвемо ці документи аутентивними (з грец. autos – сам), тобто такими, що інформують про самих себе. Ось тепер у камінці, зірці і антилопі ми вбачаємо всі ознаки документу. Вони:

• здатні передати інформацію, яка потрібна досліднику;
• являють собою автознаки (у кожному випадку одинарні);
• є матеріальними об’єктами;
• можуть бути вписані у відповідний семантичний ряд – музейну колекцію у першому випадку, теоретичне уявлення про зоряне небо – у другому випадку і в класифікацію видів або в число мешканців зоопарку як об’єкта наукових досліджень – у третьому випадку».

Популяризацію науки можна порівняти з популяризацією спорту

Сєргєй Попов: «Говорячи про спорт, можна стверджувати, що здоров'я важливіше. Бог з нею з олімпійською збірною. Хай краще люди роблять зарядку, на вихідних грають у волейбол, гасають на велосипедах ітд. З наукою трохи складніше. Олімпійська збірна в науці – це основа високотехнологічної економіки ітп. Тим не менш, скоріш можна припустити, що здорова нація виплекає чемпіонів, ніж чекати, що вдасться відібрати 11 хороших футболістів у неспортивній країні. Хоча, звичайно, без спеціальних спортивних шкіл любителі так назавжди і залишаться любителями». 

Террі Діарі: «Бібліотеки вже віджили своє»

Террі Діарі (Terry Deary): «Я критикую саму ідею бібліотек. Public Libraries Act було прийнято ще у 1850 році. Але ми живемо не у Вікторіанській епосі, коли ми хотіли дати біднякам доступ до знань. Сьогодні для цього ми сплачуємо податки, щоб забезпечити обов’язкову шкільну освіту. Письменники ж мають заробляти на життя. Авторам, книгопродавцям і видавцям потрібно їсти. Ми ж не розраховуємо на те, що нас годуватимуть у бібліотеках. Книгарні закриваються, тому що хтось віддає продукт, який ті намагаються продати. Які ще галузі створюють продукт і дозволяють іншим його віддавати? Автомобільна промисловість впаде, якщо ми зможемо прийти до бібліотеки автівок і просто так взяти собі порш. Бібліотекарі прекрасні люди і бібліотеки прекрасні місця, але вони завдають шкоди книжковій індустрії».

Scirus інформує

Цікава фішка з’явилась у пошукової машини Scirus – біля результатів пошуку прикрутили логотип видавництва, агрегатора, бази даних у якій доступна конкретна стаття. Відтак, користувачам не потрібно переходити за посиланням, а можна візуально зорієнтуватися, чи потрапив документ у передплачені бібліотекою ресурси.

Про політику обов'язкового архівування

Жили-були вітчизняні науковці яким бувало доводилось писати чергові роботи – коли часу на написання майже не було, а статтю, тези… кров з носа потрібно подати. Не обов’язково такі роботи містили сліди плагіату, чи ще якогось інтелектуального злочину, а просто були неякісно вичитані, куці, не містили оригінальних досліджень ітп. Практика стала майже традиційною, ніхто на подібні етюди не зважав, допоки не з’явився відкритий доступ в обов’язковому порядку. 

Гадання на ромашках

Серед найпопулярніших документів на figshare (знову ж таки система рейтингування, яку так рідко використовують на наших бібліотечних сайтах) знаходиться цікавий депозит від Джейсона Колдітца «Процес публікації з Відритим доступом» (Jason Colditz «Publication Process with OA»). Поглянувши на схему, можна легко переконатись, що забезпечити відкритий доступ до власних досліджень у наш час зовсім не важко і рішення щодо самоархівуванння не стільки впирається у законодавчі обмеження, як у банальне «хочу-не хочу».

HTML презентації як альтернатива традиційним віртуальним виставкам

Хоч дехто з колег і створює віртуальні виставки на PowerPoint, чи аналогічному OpenOffice продукті, але я від такого варіанту не в захваті – файл слід спершу завантажити + потрібно мати встановлену програму для перегляду. Звісно, для того, щоб переглядати презентації безпосередньо у браузері існує SlideShare і подібні сервіси, але це знову ж таки – той самий PowerPoint, що вже давно проївся. Саме тому, запрошую поглянути у бік презентацій заснованих на HTML5 з використанням JavaScript і/або jQuery.

Оновлення документів у figshare

Часто виникає потреба підтримки веб-документів в актуальному стані. Це не проблема якщо ви власник ресурсу, але якщо ні – потрібно довго контактувати з адміністратором, або створювати нову версію, а потім ще новішу… Користувачі figshare позбавлені такого головного болю. 

Як додати документ у E-LIS

Перспективи надання доступу до веб-ресурсів

З доповіді Івана Дубинського Інтернет майбутнього: контент і технології «Портрет українського Інтернет-користувача – більшість українців користується Інтернетом зі стаціонарного домашнього ПК (62%). Згідно діаграми Тип доступу постійних Інтернет-користувачів комп’ютер за місцем навчання вказали лише 3% респондентів. Комп’ютер та Інтернет у бібліотеці схоже перебувають десь у зоні статистичної похибки. Як правило, постачальники накладають обмеження щодо використання інформаційних продуктів поза межами аlma mater. Звідси – відсутність згадок про бібліотеки це відображення інформаційних потреб користувачів, чи якість наших сервісів?

Негативний досвід

Кажуть, що «негативний результат – також результат», але це тільки так кажуть. Погортайте фахову вітчизняну, іноземну періодику… В усіх статтях щось неодмінно доведено, показано, підтверджено, обґрунтовано,  знайдено. Складається враження, що інтуїція вчених або ніколи не підводить і вони завжди знають де копати, або результати їм відомі заздалегідь.

Наукпоп #2. Їжа

Вольфганг Шивельбуш «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» – К.: Критика, 2007. 

Книжка німецького історика Вольфганга Шивельбуша розповідає не просто історію прянощів, збудників та інших речовин, які люди ковтають або вдихають, щоб отримати приємні відчуття. Що важливіше, вона ставить питання: як ці речовини вплинули на хід історії? Як сталося, що в певні часи нові харчові предмети розкоші з'являлися в Європі? Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? А може, вони задовольняли потребу в нових засобах насолоди, раніше відсутніх? 

Рейтинг наукових журналів України

Єлизавета Копанєва уклала Рейтинг наукових журналів України згідно даних Google Scholar за 2007-2011 роки. Рейтингування проведено за h5-індексом, а в межах одного індексу – за кількістю цитувань. Пам’ятаймо, що це лише Google Scholar і тому не факт, що журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї» (73 місце) справді крутіший за «Вісник НАН України» (96 місце).

Джанго вільний

Компанія Google вилучає з результатів пошуку сторінки з піратським контентом. Як це працює? Для прикладу, спробуймо відшукати фільм «Джанго вільний». Серед результатів пошуку Google видає повідомлення – Через скаргу, надану нам згідно Закону США про захист авторських прав у цифрову епоху, ми вилучили з цієї сторінки 2 результатів. Ви можете ознайомитися з цією скаргою на сайті ChillingEffects.org. Тісніше знайомимось зі скаргою = отримуємо 2 списки гіперпосилань (понад 1,5 тис.), більшість з яких досі справні. Орудуючи Ctrl+F легко знаходимо потрібний формат, чи мову.

Il fine giustifica i mezzi

Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням,  маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?

Бути і не бути

Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».

Ботанський жесткач

Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс: 
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів. 
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото? 
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Куди подівся Open J-Gate?

Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.

Медичний журнал Нової Англії: нехай багатий поділиться з бідним

Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.

Рейтинги Вебометрікс: з мене досить

Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?

Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою.