Impactstory: нова стратегія розвитку

Зручний інструмент альтметрікс Impactstory, що допомагає вченим відстежувати інформацію про поширення своїх наукових робіт у Мережі, змінює економічну модель свого розвитку. Тепер, підтримка профілю на Impactstory коштуватиме $60 / рік. Подібні сервіси ще не набули у нас популярності, а тому, навіть попри досить символічну абонентську плату, бібліотекарям стане значно важче переконувати вітчизняних дослідників спробувати альтернативні метрики. Наполягатимемо спробувати 14-денну безкоштовну версію, а там вже як карта ляже.

Про популяризацію читання серед дітей та молоді

У Міністерстві освіти вирішили створити тимчасову робочу групу з питань розроблення методик популяризації читання серед дітей та молоді. Однією робочою групою більше, однією менше… однак, ця з родзинкою – до складу групи не ввійшов жоден бібліотекар. А й справді, бібліотеки і популяризація читання – що між ними спільного? Натомість, грати першу скрипку у розробленні популяризаторських методик буде Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Спробував було заглянути на сайт цього інноваційного інституту – халепа, хостинг не оплатили. Як гадаєте, чи в майбутньому вдасться викрити якийсь зв'язок між своєчасною платою за дисковий простір та якістю розроблених методик?

DOI Citation Formatter beta

DOI Citation Formatter beta – це ще один аргумент на користь використання унікальних ідентифікаторів DOI. Інструмент дозволяє легко створювати бібліографічні описи документів у потрібному стилі. Просто вказуємо DOI, обираємо стиль, мову і натискаємо кнопку Format. З нашим улюбленим ГОСТом такий фокус не провернеш – доведеться руцями поправляти.

Діаспора тепер не та

Розмовляти про стан та перспективи вітчизняного книгодрукування – легко. Вже 20 літ мліємо над національним комплектом болячок (держпідтримка, пільги, російська книжка) і усіляко їх обсмоктуємо. Щоб якось урізноманітнити цю традиційну діагностику, давайте трохи побризкаю водою на українську діаспору. Звичайно, діаспора нам нічого не завинила, але от просто цікаво...

Journal Ciation Reports 2014

З’явився новий Journal Ciation Reports: 56% журналів покращило свої імпакт-фактори, 246 видань вперше отримали оцінку, а найбільший приріст включення нових назв зафіксовано у галузу будівельної інженерії – 13. За минулий рік лише 3 журнали назбирали понад 500K цитувань: Nature, PNAS і Science. Кількість вітчизняних видань включених у JCR не змінилася, а для Cytology and Genetics ще й хибно вказали країну-видавця.

Journal Metrics від Elsevier

Академічна спільнота давно потребувала більшої кількості прозорих і доступних наукометричних інструментів для оцінки журналів. Elsevier несподівано розщедрився і запустив веб-сайт Journal Metrics, на якому 3 популярні показники (Source Normalized Impact per Paper, SCImago Journal Rank, Impact per Publication) доступні абсолютно безкоштовно. Достатньо ввести у поле пошуку ключове слово з назви журналу (наприклад gene) і натиснути search. Пошук проводиться серед усіх журналів, що включені до Scopus, у результатах побачимо метрики за 1999-2013 рр.

iPad для науки

Якось вже укладав перелік Android-додатків, що можуть стати у нагоді сучасному науковцю. Нарешті добрався і до iPad. Свідомо оминав різноманітні додатки видавництв, калькулятори, сканери, мапи, скелети, логарифмічні таблиці, 3D-моделі, вівісекції жаб і хробаків… подібного добра в iTunes, хоч греблю гати. Допомагайте доповнити список – у коментарях розповідайте про свої улюблені наукові додатки. 

Навіщо науковці ведуть блоґи?

Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).

Опублікування результатів дисертацій, або light-версія наказу № 1112

На сайті Міносвіти представлено проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Дуже дивно, адже у новому законі «Про вищу освіту» взагалі скасовано ступінь кандидата наук?! Або проект несвіжий, або хтось переконаний, що Порошенко новий закон не підпише… Тим не менш, основна фішка проекту – передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15, а за темою кандидатської дисертації до 3. Найрозонанснішу вимогу залишено і здобувачам й надалі не обійтися без публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав – для докторської 4, для кандидатської 1. До подібних публікацій пропонують зараховувати статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів… відтак, підозрюю, що проплаченого флуду в бібліографічних списках суттєво побільшає.

Найпопулярніші статті від Springer

Springer вирішив оригінально вшанувати Міжнародний день Нельсона Мандели (18 липня), тому в цей особливий день видавництво відкриє усім користувачам безкоштовний доступ до найбільш популярних публікацій (вибірка на основі даних Almetric), які дотичні до цінностей Мандели. Це статті з галузей економіки, освіти, прав людини, політології та охорони здоров’я. Документи можна буде безперешкодно завантажувати та зберігати аж до 31 липня.

Virtual Science Library Open

Портал VSL Open пропонує кожному отримати безкоштовний та зручний доступ до широкого спектру наукових публікацій і баз даних. VSL Open використовує передові методики пошуку, єдине вікно дозволяє проводити пошук серед 3 мільйонів документів, електронна колекція постійно зростає, а невтомна команда Virtual Science Library щоденно намагається догодити своїм користувачам. Словом, маємо ще один спеціалізований пошуковий інструмент, але з надзвичайно приємним пошуковим інтерфейсом.

Американські історичні мапи

Завдяки спільним зусиллям U.S. Geological Survey та Esri, понад 178,000 історичних мап США 1884-2006 рр. відтепер безкоштовно та безперешкодно доступні кожному користувачу Інтернет. Щоб переглянути потрібну мапу, перейдіть на USGS Historical Topographic Map Explorer, проведіть пошук і переміщайте повзунок, щоб побачити, наприклад, як змінювалися розміри міст з плином часу. Мапи можна зберігати на свій комп’ютер, чи ділитися ними через соціальні мережі. 

Закони Стіва Круга

Стів Круг (Steve Krug) запропонував кілька простих правил для конструювання максимально зручних веб-сайтів: 

• Не примушуйте користувачів думати; 
• Нема різниці скільки разів потрібно клікнути, за умови, що кожен клік – це свідомий вибір, який зроблено без вагань; 
• Викиньте половину слів з кожної сторінки, а потім викиньте ще половину з того, що залишилось; 
• Користувач не читає вміст веб-сторінки, він його переглядає; 
• Користувач не вибирає оптимальний варіант, а задовольняється тим, що знайшов;
• Користувач не замислюється над тим, як це працює, він просто це використовує.

Наукові товариства і вища освіта

Нарешті Верховна Рада прийняла у другому читанні новий Закон «Про вищу освіту». Щоб повірити у світле майбутнє, для мене було достатньо і анонсованих раніше прух, проте наші медіа поспішили повідомити ще й про суттєве посилення антиплагіатних норм з обов’язковим оприлюдненням наукових робіт. Розчарую прихильників Відкритого доступу, але у тексті Закону знаходжу лише невинну вимогу про те, що внз зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та виявлення фактів плагіату і притягувати безсоромників до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, під «оприлюдненням» мається на увазі стара-добра публікація (зосібна і в кафедральних мурзилках). 

Угода про асоціацію між Україною та ЄС: чого чекати бібліотекам?

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Яким чином це зачепить бібліотеки? Насамперед, нам обіцяють позитивні зрушення в освіті – повноцінну участь у єдиному європейському освітньому просторі, впровадження новітніх наукових досягнень, модернізацію самого змісту освіти. Зрозуміло, що якщо справді візьмуться за освіту, то не зможуть оминути і бібліотеки. Також, нам дають надію на активний розвиток 3G та мобільного Інтернету. Коли за рівнем проникнення мережі Інтернет ми підтягнемось до показників європейських країн, то з’явиться більше сенсу у створенні та наповненні електронних бібліотек та інших бібліотечних онлайн-проектів. Хоча тотальна більшість колег не помічає ознак корупції в українській бібліотечній галузі, підписання Угоди про асоціацію повинно наново перезапустити маховик боротьби з корупцією у державній та приватній сфері. Якщо змусять змінювати схемки на горі, то рикошетом це вдарить і по бібкорупціонерах.

Сайти бібліотек України

Для мене це дещо несподівано, але чомусь бібліотекарі дуже радісно зустріли ідею нагородження кепських веб-сайтів. Схоже, колеги спокійні за якість своїх веб-сторінок. Для майбутнього конкурсу потрібен список сайтів українських бібліотек. Взяв за основу перелік зі старого сайту НБУВ. Усі назви, гіперпосилання… перевірено. Якщо маєте зауваження, чи знаєте чим доповнити список – ласкаво прошу поділитися в коментарях до посту.

Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»

Одні сайти вітчизняних бібліотек стають кращими, інші не змінюються, деякі стають навіть гіршими… Втомився з року в рік потрапляти на одні і ті ж самі вирви-око-сторінки… Гадаю, упорядників таких веб-сторінок потрібно якось підштовхнути до якісних змін. Відтак, пропоную конкурс на найгірший сайт бібліотеки. Всього три номінації: для національних, вузівських і публічних. Вимоги до лауреатів прості – переможе сайт бібліотеки на якому *** шо знайдеш. Планую, що незалежна команда випадкових користувачів перевірить та належно оцінить: на скільки легко дізнатись чи є потрібна книжка (е-ресурс) в бібліотеці, як стати читачем бібліотеки, де знаходиться, коли працює бібліотека… Пропонуйте додаткові критерії! 

Літературний чемпіонат світу

Працівники Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса оцінили, що книжкова колекція бібліотеки настільки багата і різноманітна, що її вистачить для представлення кожної команди-учасниці чемпіонату світу з футболу 2014. Щоб це довести, і зайвий раз показати свої фонди!, наші креативні каліфорнійські колеги до кожного матчу чемпіонату готують відповідну світлину з поєдинком книг: матч Португалія vs. США = Антоніу Лобу Антунеш vs. Кен Кізі, матч Японія vs. Греція = Банана Йосімото vs. Софокл ітд.

Новий стандарт каталогізації Resource Description and Access (RDA)

Ви ще не взяли участь в опитуванні щодо зацікавленості в RDA? Ворушіться! Стандарт каталогізації RDA (Resource Description and Access) містить інструкції та керівні принципи для опису та доступу до ресурсів. Стандарт переважно використовують в англомовних країнах, проте фахівці з низки європейських країн також зацікавлені у впровадженні RDA. Для чого людям цей стандарт? Звичайно, для сприяння обміну та ефективному управлінню даними на міжнародному рівні (а не лише з Таджикистаном). AACR2 віджив своє, стрімко розвиваються технології, з’явились нові види документів, змінились вимоги користувачів до бібліотечних каталогів… та головна перевага RDA – попри появу багатьох систем метаданих, стандарт не залежить від форми їх презентації. Шлях RDA в Україну нмд буде довгим і тернистим, але це лише питання часу.

Секрети «Історички»

Схоже серед українських бібліотек з’явився беззаперечний лідер з просування бібліотеки у соціальних мережах. Так, станом на червень 2014 р. кількість прихильників Національної історичної бібліотеки України у популярній мережі Google+ вже перетнула позначку 10000! Якщо не помиляюсь – такі вершини досі залишаються недосяжними для решти вітчизняних бібліотек. Хоча кількість прихильників «історички» в інших соцмережах не така вражаюча, все рівно, залюбки б завітав на тематичний майстер-клас від спеціалістів НІБУ. Якщо буде щось подібне – дайте знати.

Замість тисячі слів

Класики інформаційної архітектури повчають, що на веб-сайтах слід дуже обережно використовувати піктограми, малюнки… для позначення розділів. Зображення може бути варте тисячі слів, але не завжди зрозуміло, яке ж саме слово з цієї тисячі малося на увазі. На бібліотечних веб-сайтах також зустрічаються піктограми (як правило різноманітні варіації на тему E, @, I) до яких, самі наповнювачі веб-сторінок вже звикли, а от користувачам значення того, чи іншого мальовидла може видатись далеко неочевидним. Для демонстрації, щоб даремно не злостити бібліотекарів, обрав сайт випускників однієї зі шкіл Києва (+ для важкості некоректно прибрав підписи розділів). Б'юсь об заклад, що вміст багатьох розділів ви зрозумієте і без підписів, однак вміст деяких – залишиться для вас загадкою.

Саморобна підставка для сканера штрих-кодів

Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.

Причини відмов ВАК

Натрапив у Мережі на позаторішній аналіз основних причин відмов ДАК МОНМС (ВАК) України у видачі дипломів кандидата та доктора наук. Серед причин знаходимо – Викликало подив експертів … те, що для лікування захворювань порожнини рота автор використовував препарат «Тридерм», який Державним фармакологічним центром дозволено для зовнішнього використання (лікування шкіри). Тобто, у дисертаційному дослідженні було зроблено велетенську помилку, і цілком ймовірно, що даний ляп зустрічається й у інших роботах автора. Якщо на електронних платформах ще існує якась можливість застерегти потенційних цитувальників про зауваження ВАК (коментарі, або CrossMark), то при роботі з паперовими джерелами – надія виключно на власну пильність. Словом, знову 1 : 0 на користь цифри. 

База споживчих витрат

Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація спільними зусиллями запустили Global Consumption Database – найбільш повну базу даних, що містить докладну інформацію про споживчі витрати більш ніж 90 країн, що розвиваються. Тобто, у базі ви знайдете циферки, які розкажуть, як 4,5 мільярдів споживачів витрачають свої скромні заробітки на продукти харчування, житло, одяг, освіту ітд. База повинна допомагати компаніям виявляти незадоволений попит, щоб краще продумувати стратегію завоюванням нових ринків збуту.

Йшли селом партизани

Активізувалось бібліотечне підпілля на окупованих територіях. Скажіть, хто вміє краще за бібліотекарів зробити будь-яку тему (від Шевченка до проблеми глобального потепління) нецікавою, страшенно нудною, і тим самим, переорієнтувати молодь на зовсім інші цінності?! І це за допомогою лише серії вечорів, виставок і подібних заходів! Так, наприклад, Керченська ЦБС успішно провела музичний вечір під кодовою назвою Люблю тебя! Моя Россия! Уважно роздивіться світлини з акції – і як тут не стати українським патріотом?

Як писати про бібліотеки

Підозрюю, що це хтось з бібліотечного світу викрив шпигуна Чапая і вкотре продемонстрував всій країні нашу професійну інтелектуальну вищість. Але все-таки як же писати про бібліотеки?! Та ще й так, щоб було правдиво і водночас небезнадійно? Не усі журналісти вишукують у бібліотеках ласих на прохолоду дідусів. Трапляються і не скупі на парцеляції випадки журналістських звершень, що марно намагаються роздмухати палахкотливий вогник читацької довіри. Погляньмо на приклад від американських колег – «7 міфів про бібліотеки». Простенька побудова статті: дано перелік бібліоупереджень (у бібліотеках тихо, як на кладовищі, там нудно, там тільки книги, там може бути добре лише малечі, чи ботанам) і спростування біля кожного пункту (бібліотека у Квінсі відкрила танцювальний клас, а в Хартфорді бібліотека запрошує на джаз-концерт etc.).

Про Adobe Digital Editions і формат ACSM

Програма для читання електронних книг Adobe Digital Editions, від Adobe Systems, дозволяє комфортно читати електронні книги (PDF, XHTML, EPUB), а ще використовує формат ACSM для відправки даних активації на віддалений сервер та створення захищеної версії книги у форматі PDF, або EPUB. Тобто, завантаживши собі на комп’ютер файлик .acsm – ви, як правило, отримуєте доступ до е-книги лише на певний період. Програму можна б було рекламувати, як пречудовий варіант для побудови електронних бібліотек з функцією випозичання е-книг, але ні… Бібліотеки стоять на сторожі авторських прав, а тому за жодних обставин не читайте, як навічно зберігати acsm-файли.

Скільки в Інтернеті наукових документів?

Використовуючи спеціалізовані пошукові системи Google Scholar і Microsoft Academic Search, Мадіан Кабза та Клайд Лі Джайлс нарахували, що нині в Інтернет представлено приблизно 114 мільйонів англомовних наукових документів. При цьому, принаймні 27 млн. (24%) документів знаходяться у вільному доступі. Від галузі до галузі відсоток відкритих документів сильно різниться – від 12% до 50%, але, погодьтесь, 12% – це також дуже немало. Тому, якщо котрийсь бібліотекар скаже вам, що йому нічого запропонувати з якоїсь теми – не вірте! Бути такого не може.

Як лев, що причаївся в хащах присмерку

Є такий російський ресурс Polpred.com Обзор СМИ. Ресурс майже з вічним тестовим доступом, оскільки перед закінченням тестового періоду адміністратори ресурсу неодмінно продовжують доступ. Не помічав, щоб ресурс користувався популярністю серед читачів, але «безкоштовно, то нехай собі буде». Ось так, рік за роком, на багатьох сайтах вузівських, наукових та національних бібліотек країни тихесенько собі жило оголошення про ресурс… і схоже про нього всі забули. Тим часом, з початком путінської агресії полпрєдівські акценти щодо подій в Україні керовано змінились, однак через забудькуватість наших адмінів – майданчики вітчизняних веб-сайтів продовжують служити рупорами кремлівської пропаганди. Натяк, гадаю, всі зрозуміли і далі ви вже самі впораєтесь?

Гриф МОН скасовано

Втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України №588 «Щодо видання навчальної літератури для вищої школи». Міністерство дозволило вищим навчальним закладам самостійно визначати за якими підручниками та посібниками вчитимуться студенти. Рішення, як на мене, очікуване та правильне – навряд дядьки з міністерства завжди були в змозі адекватно оцінити реальні потреби навчального процесу, а перспектива захмарних тиражів – створювала додаткові спокуси. З іншого боку, хто знає, що там вчені ради наухвалюють до друку? Словом, цікаво, чи дана ініціатива вплине якось на обертаність фондів, і чи перестануть нарешті рости шлейфи незатребуваної літератури?

ORCID для WordPress

Цікавих прикладів використання унікальних ідентифікаторів авторів-науковців ORCID стало на один більше. З’явився плагін для WordPress, що дозволяє авторам пов’язати свої ORCID з власним профілем. Після такої прив’язки ідентифікатор автоматично відображатиметься у коментарях автора. Це чудова новина, насамперед, для читачів наукових блогів – тепер можна легко перейти за посиланням-ідентифікатором і отримати інформацію про компетентність того, чи іншого коментатора. 

Квітові колготки

Міністр освіти Сергій Квіт усіх потішив розповіддю про жіночі колготки, а от бібліотекарів дещо засмутив: «Є така доплата – 20% для вчителів і бібліотекарів. Вона до кінця року буде виплачуватися не в повному обсязі, а в межах фонду заробітної платні, «до 20 %». Коштів не вистачає, і якщо виплачувати по 20% – може трапитися так, що в листопаді чи в грудні не буде чим платити зарплатню». Невідомо, чи йдеться про якусь іншу надбавку, чи все про ту ж багатостраждальну «за особливі умови»? Відтак, вимальовується нерайдужна перспектива – не те що +50%, а й +20% можемо не отримати. 

Вся власть буржуям!

Лежали собі у вільному доступі праці Маркса і Енгельса (на Marxists Internet Archive). Аж раптом видавці Lawrence & Wishart попросили адміністраторів сайту вилучити 1,600+ документів, оскільки саме їм належать авторські права на цю колекцію. Інтернет-активісти написали кілька гнівних онлайн-петицій і… виконали вимогу, тому що годі марксисту шукати правди в буржуазному суді. Видавництво збирається запропонувати Маркса-Енгельса академічним бібліотекам! і тривожиться, що наявність творів у відкритому доступі негативно вплине на майбутні продажі. Цікаво, чи спробує Lawrence & Wishart втулити нам цю чудову колекцію?

Створення сповіщень у Web of Science

Тестові доступи до інформаційних ресурсів можна ігнорувати, з ними можна ознайомлюватись, а можна й використовувати з максимальною ефективністю. Розуміння такої ефективності не зводиться лише до сотень завантажених підіефок, які ви навряд будете читати, а до налаштувань сповіщень про появу нових назв та цитування документів потрібної вам тематики. Ще понад місяць українські установи юзатимуть наукометричну платформу від Thomson Reuters, то ж давайте поглянемо як налаштувати сповіщення у Web of Science.

Не всюди так, як всюди

Нарешті змінив роботу. Якщо бібліотека ще у 90-тих почала активно займатися питаннями автоматизації, доступу до електронних ресурсів і подібними речами (про які багато з нас читали тільки на папері), то за всі ці роки просто не могло не назбиратись досхочу інструкцій, положень, рішень… Гора часу тепер витрачається на вивчення цієї «Війни і світу» в царині бібдокументацій. Особливо подобається використання блок-схем. Чому раніше не потрапляв на схожу практику? Та просто далеко не всі текст могли по центру вирівняти, які там схеми… Словом, дуже добре, що не всюди так, як всюди.

Google Glass у бібліотеці

Чар Бут і Дані Бречер розповіли нам про експерименти в Claremont Colleges пов’язані з можливістю пристосування Google Glass до потреб бібліотеки і навчального процесу. Аналогічні програми забавляння з дисплеєм доповненої реальності вже існують в університетах Маямі, Північної Кароліни, Вірджинії, Колорадо, Єлі… У Google+ можна приєднатись до малочисельної групи «Libraries and Glass», щоправда, серед повідомлень поки відсутні яскраві приклади бібліо-застосувань «розумних окулярів». Вітчизняні ж книгозбірні досі далекі від повної комп’ютеризації, інтернетизації… тому, наші бібліотекарі помацають пристрій ще не скоро. До того ж, всюдисущий ґуґлівський комп'ютер на базі Android використовує прозорий дисплей, камеру, має вигляд окулярів, і тому – ним може зацікавитись СБУ.

Каталогізація іноземки і Перекладач Google

Для того, щоб правильно каталогізувати документ потрібно розуміти про що в ньому йдеться. Зазвичай, якщо документ написано іноземною мовою, яку ми навіть приблизно не розуміємо, то документ відкладається десь у бік «до кращих часів». Який вихід? Або знайти носія мови, або відсканувати (чи помучитись і спробувати перенабрати незнайомі символи самотужки), зробити розпізнавання тексту і закинути отриманий текст в електронний перекладач. Складно, довго, нудно. Дякуючи @anntinomy вигадали ще один варіант… 

Ships Tag: нова онлайн-гра від Британської бібліотеки

Британська бібліотека та дослідницький центр Tiltfactor представили інноваційний спосіб залучення користувачів до дослідження та опрацювання цифрової колекції бібліотеки. У грудні минулого року понад мільйон зображень було розміщено на Flickr і тепер фахівці British Library сподіваються, що запуск онлайн-гри Ships Tag допоможе покращити якість метаданих цих документів. Ось така дивовижна можливість для Інтернет-гравців внести свою лепту в організацію величезної онлайн-колекції.

Кому вигідний ДСТУ ГОСТ 7.1:2006?

На сайті Книжкової палати України сказано, що «…уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства». Для уніфікації бібзаписів у нас використовується стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – розроблений росіянами і гармонізований з вимогами ISBD. Цілком можливо, що стандарт дійсно сприяє обміну результатами каталогізації з Киргизією, Таджикистаном, Туркменістаном і з рештою країн, де його було прийнято, однак на етапі входження до справді світового, а не лише пострадянського, інформаційного товариства, виникають певні труднощі.

Papers: а с бумажкой – человек

Менеджер бібліографії Papers (для Mac OS X та Windows) вміє робити все те, що й повинен вміти якісний менеджер: гарантує легке управління бібліографічними даними і підтримку бібліотеки документів, синхронізація бібліотеки через Dropbox між різними пристроями, надає єдиний інтерфейс пошуку документів, забезпечує редагування метаданих, створення приміток, читання з екрану, імпорт та експорт даних… Програма не безкоштовна – цілих € 59, але доступна пробна 30-денна версія.

Бібліотечна справа в figshare

Давно минули ті часи, коли бібліотекарі не знали де притулити свої документи в figshare. Тепер ми маємо свою власну категорію – Library and Information Studies. Хоча кількість бібліотекознавчих депозитів зростає не так стрімко, як у інших популярних наукових дисциплінах, однак види самоархівованих документів далеко не обмежуються звичними презентаціями та препринтами, а набори первісних експериментальних даних становлять значний відсоток від усіх представлених документів. 

Бібліотечна справа у допомогу обмеженим когнітивним можливостям людини

Джона Лерер: Наприкінці 1980-х років психолог Пол Андреасен провів простий експеримент зі студентами бізнес-школи MIT. Спочатку Андреасен запропонував кожному студенту обрати собі портфель акцій. Потім він розділив студентів на дві групи. Перша група могла бачити тільки зміни цін на їхні акції. Вони не знали, чому вартість акцій росла або падала, і повинні були приймати рішення щодо того, продавати акції чи ні, опираючись лише на вкрай обмежений обсяг інформації. Другій групі, навпаки, був наданий доступ до безперервного потоку фінансових даних. Вони могли дивитися канал CNBC, читати Wall Street Journal і звертатися до експертів за консультаціями з приводу останніх тенденцій ринку. Так яка з груп впоралася із завданням краще?

Правило одного відсотку: Twitter і бібліотека

Коли нам розповідають про неймовірний Twitter, то звучить все дуже просто – кілька твітів здатні змінити світ. Хтось зі слухачів відразу ж запалюється прикладом героїв Арабської весни, або спокушається кетіперрівською кількістю фоловерів, і біжить створювати власний акаунт. Однак, середньостатистичний користувач-скептик знає, що у Твіттері, окрім всього, на нас чекає купа полишених акаунтів, млявих твіттерян, ботів… а з часом тотальна більшість запідозрить, що без його твітів світ би не став гіршим. Ми про це лише здогадувались, а от Джон Брунер математично довів, що, справді, більшість користувачів Twitter мають дуже мало послідовників, а зовсім невеличкий відсоток користувачів створюють більшу частину всіх повідомлень.