Програма підтримки журналів НАН України

На нещодавній конференції #SCDA15, довідався з доповіді академіка Ярослава Яцківа, що вже багато років поспіль Видавничий дім «Академперіодика» виконує Програму підтримки журналів Національної академії наук України. Дана програма ініційована Науково-видавничою радою НАНУ задля, увага! – підтримки високого рейтингу вітчизняних публiкацiй у свiтi. Спершу така «підтримка високого рейтингу» здійснювалась виключно шляхом тиражування, але тепер підтримка включає ще й виготовлення шаблонів та оригінал-макетів, редагування текстів статей і виготовлення частини тиражу, що призначена для безкоштовного розповсюдження.

Реєстр репозитаріїв re3data.org

Сьогодні все більше наукових установ та організацій підтримують власні електронні репозитрії. Вимоги до функціоналу електронних архівів різняться від галузі до галузі, відповідно, науковцям інколи складно визначити який саме репозитарій найкраще відповідатиме їхнім потребам. Порятувати розгублених науковців повинен мультидисциплінарний реєстр re3data.org, що дозволяє легко ідентифікувати репозитарії, визначити їх функціональні можливості та ступінь відкритості. Кожен зареєстрований архів отримує набір інформативних іконок, що неабияк спрощує життя дослідникам. 

Нова адреса блоґу – бібліотекар.укр

Втомився від blogspotівського домену і придбав для блоґу нову адресу, яку просто неможливо не запам’ятати. Відтепер вводите в браузері бібліотекар.укр і потрапляєте на мою сторінку. Стара адреса блоґу panbibliotekar.blogspot.com також справно працює, тому, яку б адресу ви не обрали, не промахнетесь! переглядач доправить на потрібну сторінку.

Більше двох не збиратись, або В мене знов задзвонив телефон

Тема збочень редакційних політик вітчизняних «наукових» видань виявилась надзвичайно багатою на приклади. Ні для кого не є таємницею, що більшість наукових робіт нині пишеться у співавторстві. Станом на березень 2015 р. рекордсменом за кількістю співавторів є стаття «Observation of a new particle in the search for the Standard Model Higgs boson with the ATLAS detector at the LHC», до публікації якої долучився аж 3171 автор! Однак, деякі редакції вітчизняних «наукових» видань триматись осторонь світових тенденцій та здорового глузду і у вимогах до написання статей вказують "не більше двох авторів". 

Creative Commons українською

Бажаєте поділитись власними творами, але не знаєте як грамотно це зробити? Ліцензії Creative Commons пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самостійно визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Нарешті з’явилась офіційна локалізація і ліцензії Creative Commons защебетали українською, тому саме час розпочати використовувати версію 4.0, що діє по всьому світу і добре служить як фізичним особам, так і організаціям. 

Чому б не змінити тему дисертації?

У «Бібліотечному віснику» з’явилась квола стаття молодшого наукового співробітника НБУВ Максима Грета про особливості рекламування бібліотечних послуг у блоґосфері. Автор алогічно навпомацки обрав кілька моїх старих постів, хибно їх зрозумів (чи взагалі не читав), однак цю дивну спробу аналізу чомусь пропустила редакція авторитетного вітчизняного видання! Давайте ж процитую, які особливості рекламування вдалось віднайти молодшому науковому співробітнику у моєму блозі: 

Національний портал відкритих даних

Верховна Рада прийняла в першому читанні Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних, який передбачає створення єдиного Національного порталу відкритих даних. Користувач має право вільно, безстроково та безоплатно використовувати відкриті дані, тому за умови стрімкого розвитку та наповнення бази проекту, портал повинен стати незамінним джерелом інформації для дослідників та управлінців. 

Ти б ще Леніна згадав?

Молоді аспіранти підказали ще одну чудну вигадку українських «наукових» видань – деякі редакції вимагають від авторів вказувати у списку використаної літератури не більше 10, 8, 5 джерел... Спробуйте запитати в Google про «список літератури не більше» і в результатах отримаєте силу-силенну прикладів вимог до написання статей у вітчизняні журнали та збірники зі суворим лімітом на кількість використаних джерел. Звідкіля така любов до куцих бібліографічних списків? Підозрюю, що таким нехитрим і безцеремонним способом редакції намагаються зменшити собівартість друку своїх видань, що безумовно видає їх непересічну наукову цінність.

Як боротися з плагіатом?

За моєї пам'яті всі очільники Міносвіти корчили з себе нещадних борців з плагіатом. Вакарчук боровся, Табачник боровся, Квіт бореться… а редактори українських «наукових» журналів преспокійно писали і пишуть, що за все на світі відповідають самі автори. Увесь тиждень провів за вивченням правил оформлення та подачі статей у різні іноземні бібліотекознавчі рецензовані журнали. Не повірите, але жодна з редакцій не обіцяє пекельних мук за факт плагіату! Як правило, просто застерігають, що надіслані роботи перевірятимуться на плагіат. Деякі редакції ще додатково попереджають, що за безсоромну спробу опублікувати якесь плагіатище можуть додати автора до свого «чорного списку». 

Найсміливіша фантазія Шеннона

У статті A Mathematical Theory of Communication Клод Шеннон вперше використав слово bit для позначення найменшої одиниці інформації. Влітку 1949 року Шеннон намалював вертикальну лінію і написав ступені числа 10 від 10⁰ до 10¹³. Він назвав це віссю «місткості зберігання бітів» і перерахував кілька речей про які можна було сказати, що вони зберігають інформацію. Так десятинне колесо, що використовувалось у настільних арифмометрах містило лише 3 біти інформації. На рівні 10 млн. біт Шеннон помістив товстезний науковий журнал Proceedings of the Institute of Radio Engineers, а на позначці 1 млрд. біт він розмістив Британську енциклопедію.

Бібліотечна сортувальна система

У міській бібліотеці новозеландського міста Данідін відбувся успішний запуск автоматизованої сортувальної системи – автомат перевіряє RFID-мітки і сортує книги відповідно до їх розміщення у приміщеннях бібліотеки. Щоранку працівники витрачали приблизно три години на сортування поверненої літератури, а тепер (сподіватимусь, що профспілка у місцевих бібліотекарів доволі потужна) з’явиться більше часу на інші важливі процеси. Сконструювала таке диво компанія FE Technologies, яка пропонує й багато інших науково-фантастичних машин для бібліотек.

Ірина Тихонкова: «Редколегія тільки з фахівців однієї країни – це шлях в нікуди»

Пощастило побувати на лекції Ірини Тихонкової – старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, керівника редакції одного з кращих українських журналів у галузі біології Biopolymers and Cell. Скористався можливістю, щоб вивідати таємницю, як видавати успішний науковий журнал в Україні. 

– Сьогодні я б виділив кілька умовних груп українських наукових журналів – ті які хочуть відповідати вимогам ДАК, журнали з SJR яким начхати на вимоги ДАК, журнали з SJR які не хочуть гнівити ДАК… До якої з груп належить Biopolymers and Cell? 

– Ми належимо до тих, які поважають ДАК, але не більше. Для нас головне, щоб у видання були читачі, а вони будуть тільки тоді, коли журнал друкує цікаві статті, які відповідають вимогам наукових публікацій. Для іноземних читачів не надто важливо, чи входить журнал до переліку ДАК. 

ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 для Zotero та Mendeley

Владислав Одринский, на сторінці Запорізької медичної академії післядипломної освіти, представив серію докладних відео-інструкцій щодо використання популярного бібліографічного менеджера Zotero та виклав власний варіант csl-файлу для укладання списку літератури згідно вимог нашого любого ДСТУ. Пропоную прихильникам Mendeley також додати даний стиль до своїх колекції. Запускаємо програму та обираємо View – Citation Style – More Styles… – Get More Styles – копіюємо це посилання у поле Download Style і натискаємо кнопку Download.

Як безкоштовно отримати ISSN

Налякані українські аспіранти, які прагнуть отримати публікацію у виданнях інших держав, але до цього бачили лише свій кафедральний збірник, мають всі шанси стати легкою здобиччю хижих «видавців». Спритники почали створювати сайти нібито наукових журналів та конференцій, вішають на них різноманітні брязкальця, а нерозбещені аспіранти клюють на них і платять. Одне з таких брязкалець – ідентифікатор ISSN (International Standard Serial Number). Унікальний номер ISSN незамінна річ для ідентифікації періодичних видань, однак сама лише його наявність не робить видання науковим, чи міжнародним. Давайте поглянемо як його можна легко отримати. 

Бібліотека – науковцям: допомога у написані та публікації наукових досліджень

Медична бібліотека Єльського університету пропонує своїм користувачам повний пакет допомоги у процесі публікації наукових досліджень. Бібліотекарі обіцяють супорт з пошуку літератури, створення сповіщень на сайтах видавництв та БД (щоб регулярно отримувати повідомлення про новинки в обраній галузі), готові навчити користуватися інформаційними веб-ресурсами та основам роботи з бібліографічними менеджерами, представлять препринт в електронному архіві, допоможуть обрати журнал і подати статтю (відформатують документ відповідно до вимог обраного видання). Також, читачі можуть замовити підтримку кваліфікованих позаштатних редакторів, але це вже не безкоштовно. 

ORCID для DSpace 5.x

У новій версії DSpace 5.x з’явилась така очікувана інтеграція з міжнародним реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Встановіть та правильно налаштуйте спеціальний плагін і отримайте можливість підтягувати інформацію з реєстру. У формі додавання документів, поряд з полем автор(и), повинна з’явиться кнопка Lookup для перегляду авторів. Прізвища витягнуті з ORCID йтимуть наприкінці списку та будуть виділені курсивом. З ORCID та додаванням нових депозитів ніби зрозуміло, читаймо документацію, сподіваюсь, що для вже розміщених документів також вигадали якесь пакетне рішення.

Cited-by Linking від CrossRef

Забезпечивши DOI для статей журналу, видавець може отримати не лише гарантію того, що читач завжди знайде запитувану статтю. Реєстраційна агенція CrossRef безкоштовно пропонує видавництвам взяти участь у програмі Cited by Linking, яка дозволить оперативно отримувати дані про цитування статей журналу (приклад). Механізм доволі простий – видавництва, що підтримали програму, повинні надсилати у CrossRef ще й пристатейні списки літератури. Попри те, що участь у програмі необов’язкова, до Cited by Linking вже долучилося купа видавництв. 

Vine: не думай про секунди звисока

Українські бібліотекарі навчились робити буктрейлери, але справа ця клопітка і потребує багато часу. Ті колеги, що не в силах відмовитися від використання відеоконтенту, але не хочуть марудитись зі створенням повноцінного буктрейлеру, просто зобов’язані спробувати погратися з Vine – мобільний додаток, що дозволяє створювати короткі (тривалістю до 6 секунд) відео кліпи та ділитися ними зі світом. Для створення відео потрібно лише натиснути та утримувати палець на екрані мобільного. Додаток дозволяє записувати звук робити простенький монтаж, змінювати швидкість та додавати зображення у відеоряд. 

Хто замість вас напише наукову статтю англійською мовою?

Якось журналісти Science викрили процвітаючий академічний чорний ринок у Китаї – сумнівні видавничі агентства спільно з корумпованими вченими безстрашно підторговували статтями в журналах, що індексуються у провідних наукометричних базах даних. Серед особливо успішних ділків на цьому поприщі називали сервіс Sciedit, який ніби обіцяв, що клієнтам достатньо просто замовити публікацію, а все решта зроблять за них. Щоправда, й коштувала така послуга чимало – подекуди ціна за статтю досягала £13,000. Нечесним китайським авторам наукові статті потрібні для досягнення різних кар’єрних висот, і навіть не знаю, що це за посада, яка дозволяє повернути такі шалені гроші за публікацію. 

DBLP: бібліографічна підтримка дослідників у галузі комп'ютерних наук

Вільно доступна бібліографічна база даних з комп’ютерних наук DBLP індексує понад 2,8 млн. публікацій більш як 1,4 млн. авторів. Користувачам доступні функції розширеного пошуку, експорту високоякісних записів у форматах BibTeX, RIS, RDF, XML, а також прикручено кнопки для продовження пошуку документів у Google, Google Scholar, MS Academic Search та в дискусійному форумі PubZone. За умов дотримання стандартів, усі охочі можуть запропонувати документи для включення у DBLP.

Присвоєння вчених звань і сувора наукометрія

Міносвіти запропонувало на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, у якому, порівняно з усіма попередніми проектами, найграмотніше та найпрозоріше прописані наукометричні вимоги. Отож, окрім усіляких інших чеснот, від претендентів на високі звання професора, доцента та старшого дослідника пропонують вимагати певну кількість публікацій …у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та (або) Scopus… 

Як знайти журнали своєї галузі у Directory of Open Access Journals?

Все ніяк руки не доходили подякувати творцям нового дизайну Directory of Open Access Journals. Раніше був реєстр, як реєстр – натискаєш на назви категорій та підкатегорій і переглядаєш журнали. Тепер у Реєстрі журналів відкритого доступу реалізовано миттєвий пошук по вмісту журналів і кинувшись на розшуки видань своєї галузі (відразу через Search/Subject) ризикуємо безнадійно заблукати. Тому, потрібно спершу вказати, що нас цікавлять виключно журнали (Journals vs. Articles), а тоді вже за допомогою Subject вийти на істинну кількість назв. 

Голодомор в Україні: Інтернет-ресурси

Феодосійський міський суд притягнув до відповідальності бібліотекарку за зберігання брошури Василя Марочка. Як відомо, заборони неабияк живлять популярність, тому кожен поридний український бібліотекар мав би подбати, щоб монографія пана Марочка «Голодомор 1932–1933 рр.» увійшла у всі читацькі топи. Знайшов книгу на сторінках Електронного архіву Голодомору в Україні 1932–1933 років – рішення окупаційного суду давно вже винесено, а лічильник досі показує лише 9 завантажень.

Онлайн-колекція англійських стародруків

Бібліотеки Мічиганського та Оксфордського університетів, спільно з компанією ProQuest, виклали у відкритий доступ понад 25000 англійських стародруків (1473-1700). В онлайн-колекції Early English Books представлено тексти перших друкованих видань Шекспіра, Чосера, Мільтона та багатьох інших менш відомих письменників. Мене не цікавить історія англійської літератури, однак проект має свою особливість – усі книги транскрибувалися вручну і у відкритий доступ потрапили не скани сторінок, а самі лише тексти. 

Відповідальність несуть автори

Прочитавши у нібито науковому журналі Світ соціальних комунікацій феєричне – Редакція журналу не несе відповідальність за достовірність посилань і не завжди поділяє точку зору авторів. Орфографія, синтаксис та пунткуація у поданих матеріалах – авторські, відразу був вирішив, що натрапив на щось унікальне. Однак, здійснив кілька елементарних пошукових запитів (наприклад, задайте в Google "відповідальність несуть автори") і упевнився, що це просто якась пошесть! Зверху люди пишуть науковий журнал, а трохи нижче товстенькими буквами попереджають, що нізащо не відповідають! І згаданий журнал ССК – це ще тільки квіточки! 

Кому потрібен Qrorcid?

Реєстр унікальних ідентифікаторів науковців ORCID віднедавна пропонує користувачам згенерувати qr-код для свого айді натиснувши на посилання Get a QR Code for your iD. Сумнівно, щоб хтось з науковців не вмів самотужки створювати qr-коди, однак якщо таки вирішите випробувати нову послугу, то через кілька кліків опинитесь у Інтернет-магазині, де за пару доларів можна відразу замовити стікери зі своїм кодом. 

Про МОН, PhD і наукометричний популізм

Міністерство освіти запропонувало на громадське обговорення проект Положення про порядок підготовки фахівців ступеня доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі ВНЗ (наукових установ). Підозрюю, що наукометрію знову намагаються використати для дешевого популізму. Типу вітчизняна наука потребує прозорих об’єктивних критеріїв оцінки, тому фахівці МОНу підкотили рукави й не шкодуючи живота кинулись переймати передову світову практику… а в результаті ми знову ризикуємо отримати розмиті критерії із «запасним виходом» для своїх. 

Підписуємось на відкриті статті

У відповідь на справедливу критику з боку академічного товариства, Elsevier намагається показати як багато корпорація робить для поширення ініціативи Відкритого доступу. Ось, наприклад, на платформі ScienceDirect, біля опису кожного журналу, що хоча б іноді підтримує Open Access, нині міститься посилання Get new Open Access article feed, яке дозволяє згенерувати RSS виключно для відкритих нових статей обраного журналу. Навіть за відсутності передплати, гадаю, не слід відмовлятись від перегляду анотацій нових статей. Однак, усі безкомпромісні читачі, а-ля «або ціла стаття, або нічого», запевне повинні випробувати нову фішку.

Аналіз ефективності сайту бібліотеки за допомогою Google Analytics

Нині питання якості бібліотечного обслуговування нерозривно пов’язане з ефективністю функціонування бібліотечного веб-сайту. Бібліотекарі Техаського університету Ле Янг та Джой Мері Перін, на сторінках Journal of Web Librarianship, запропонували покрокову інструкцію, як за допомогою сервісу Google Analytics зібрати, проаналізувати, інтерпретувати статистику використання сайту бібліотеки. 

DOI Chronograph

CrossRef запустила в тестовому режимі інструмент DOI Chronograph, який дозволяє дізнатись щоденну кількість переходів (кліків) за певним DOI, переходів з доменів верхнього рівня та з конкретних піддоменів. Заходите на сторінку, вставляєте дані у відповідне поле і насолоджуєтесь результатами. Також, можна переглядати топи переходів з доменів, які не належать членам CrossRef. Наразі топ-5 виглядає наступним чином: nih.gov, webofknowledge.com, readcube.com, wikipedia.org, crossref.org.

Науковець 2.0: Максим Ціж

ЦІЖ Максим Богданович 

Спершу закінчив Львівський фізико-математичний ліцей, потім КНУ ім. Т.Шевченка (магістр кафедри КТП Фізичного факультету), потім Paris-Sud XI (магістр програми NPAC). Наразі аспірант Астрономічної Обсерваторії ЛНУ ім. Франка. Нічим не особливий, насправді. Багато дописую до української Вікіпедії і всіх до цього закликаю. У вільний час катаюсь на велосипеді та мучу свою гітару. Наукові інтереси: космологія, квантова теорія поля, фізика ядра та елементарних частинок. 

Адреса блогу: http://tiredducky.wordpress.com 

Тематика блогу: космологія, теоретична фізика, математика, хотілось би ще щось цікаве писати про астрономію та програмування. Досить часто просто щось життєве, та якщо чесно взагалі не обмежую себе в тематиці, можуть зустрітись екопости, чи зізнання в глибокій депресії чи ейфорії. 

Прокрустове ложе стандартів

Є у нас установи, що займаються такою чудною діяльністю як гармонізація – приведення змісту стандарту у відповідність з іншим стандартом. Коли читаю, наприклад, бібсправні стандарти, що розроблені International Organization for Standardization (ISO), то просто захоплююсь, як це автори усе заздалегідь так спритно продумали. У наших же ДСТУ постійно: або про щось забули, або якось химерно написали… Директор УкрНДНЦ Ігор Анищенко розповідав, що: «…Один вид гармонізації стандартів – це метод підтвердження, який у цілому зводиться до перекладу обкладинки європейського чи міжнародного стандарту, а сам текст залишається на мові оригіналу». Як на мене, то було б непогано активно використовувати метод підтвердження для потреб бібліотечної справи – краще трішки повозитись з перекладом, ніж все життя бавитись у гармонізацію відповідно до потреб Киргизії, чи Таджикистану.

Пільги та доплати бібліотекарям збережено!

Президент Петро Порошенко у новорічну ніч підписав Закон про держбюджет на 2015 рік, а разом з ним і Закон про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України. Тексти законів вже опубліковано у спецвипуску парламентської газети «Голос України» від 31 грудня 2014. Наші доплати та умови оплати праці збережено, змінили лише умови надання пільг на користування житлом. 

Рік 2014

Під час Кримської війни, коли в Чорне море увійшла англо-французька ескадра з паровими машинами, росіяни самі затопили свій дерев'яний флот у Севастопольській бухті, адже вітрильний флот безпорадний проти парового. Неназвана війна оголила величезну кількість наших проблем, зокрема й в інформаційній сфері. Хоч би яким чисельним, багатим, лицемірним не був наш ворог, але ми все-таки воюємо з технологічно відсталою країною. 

Державний бюджет України на 2015 рік: витрати на діяльність бібліотек

Сонний парламент ухвалив державний бюджет України на 2015 рік. Цифри можна переглянути на сторінці Проекту Закону про Державний бюджет України на 2015 рік – вантажимо архів Додаток 22.12.2014 і у ньому знаходимо Додаток №3. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек заплановано витрати 279747,9 тис. грн., що просто арифметично на -45132,7 тис. грн. менше ніж минулого року і набагато-набагато менше якщо зважати на курс долара. Нічого не заплановано на розвиток, майже всі кошти підуть на оплату праці, комунальні послуги та енергоносії.

Бібліотекарям скасували пільги та доплати?

Верховна Рада ухвалила закон про скасування соціальних пільг різним категоріям громадян. Щоб нікого випадково не ввести в оману, прохання перевірити – дивлюся файл Проект Закону (доопрацьований) 26.12.2014. Отож, у Законі про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №1577 від 22.12.2014 знаходимо пункт 17, де сказано про зміни у статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу». Спершу йдеться про пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням якими ніколи не користувався, тому мене це мало цікавить. Далі страшніше… та зрештою виявилось, що це була хибна тривога. 

Що таке Impactstory?

Веб-інструмент з відкритим вихідним кодом Impactstory допомагає дослідникам з'ясувати, де їхні роботи було процитовано, де вони зберігаються, переглядаються, обговорюються ітд. Ще восени зробив український переклад презентації інструменту для сторінки Spread the word, однак після зміни економічної моделі Impactstory наші шляхи розійшлись. Наприкінці року чищу свої архіви і ось натрапив на презентацію. Ділюсь, раптом комусь закортить розповісти про Impactstory.

Цитування навпаки

На зустрічі з одним із редакторів журналу SIGMA, В’ячеслав Бойко розповів нам, що рецензенти залюбки погоджуються виконати свою роботу за саму лише можливість першими ознайомитись з результатами нових досліджень, і, як правило, експерти потім цитують статті, які вони рецензували. Логіка зрозуміла – роботи скеровують на перевірку фахівцям відповідних галузей і якщо ті пишуть схвальні рецензії, отже робота неодмінно містить нові дані, що збагачують світову науку. Інші науковці можуть проґавити нове вагоме дослідження, але не рецензент. 

Науковець 2.0: Олександр Коляда

КОЛЯДА Олександр Костянтинович 

Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за фахом біологія. Кілька років займався науковою та комерційною діяльністю, а зараз займаюсь дослідженням генетики людини та механізмів старіння на молекулярному рівні. Наукові інтереси це генетика старіння, фактори довголіття, теломерна біологія, генетика людини, нейрогенетика. 

Адреса блогу: http://www.epigenetics.com.ua 

Тематика блогу: геронтологія, молекулярна біологія та генетика. Також у блозі багато постів про досягнення лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України. 

Кров з молоком

Щотижневий медичний журнал Blood від Американського товариства гематології вирізняється з-поміж інших оригінальною структурою статей – кольорове зображення зі стислим описом-поясненням (як приклад). Імпакт-фактор журналу = 9,775, індекс оперативності = 2,288. Де жуйка про те, що вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили вчені праці яких автор ніколи не читав? Де зображення на 300 dpi? І чому обсяг статті менше 0,5 друк. арк.? Підозрюю, що у вітчизняній традиції наукового видавництва для Blood не знайшлось би місця.

Нове дослідження підтримки бібліотекарями ініціативи Відкритого доступу

Дженіфер Грендбоіс та Джамшид Бегешті з Університету Макгілла відібрали 203 англомовні бібліотекознавчі публікації, за допомогою Google Scholar дізнались скільки з цих публікацій відкриті, а в SHERPA/RoMEO перевірили політику видань у яких були опубліковані дані роботи. Згідно даних SHERPA/RoMEO очікувалось, що 94% досліджуваних статей повинні бути відкритими, однак, у результаті отримали лише 60%. У порівнянні з минулими роками бібліотекознавці самоархівують свої роботи значно активніше, проте, досі у нашій галузі спостерігається великий розрив між теорією і практикою підтримки ініціативи Відкритого доступу.

Фіни звітують

Натрапив на сайт статистики публічних бібліотек Фінляндії. Finnish Public Libraries Statistics Database – чудовий відкритий тримовний веб-ресурс, що дозволяє сортувати статистичні дані за різними параметрами. Фіни обраховують цікавий показник «Economy» – сума витрат на персонал та бібліотечні матеріали розділена на суму відвідувань та книговидач. Чим менше, в результаті, ми отримаємо число, тим краще. Тобто, даний показник не є мірилом якогось грошового прибутку, а просто вказує, чи не витрачаються бюджетні кошти намарно. Допоки у нас не буде подібних відкритих статистичних ресурсів і показників, доти усі розмови наших оптимізаторів-політиканів про неефективність бібліотек і неминучість реформ залишатимуться дешевим популізмом.

Молоді вчені-бібліотекарі здобули премію Президента України

За роботу «Бібліометричні дослідження української періодики» науковим співробітникам Національної бібліотеки України імені Вернадського Тетяні Симоненко та Єлизаветі Кухарчук присуджено щорічну премію Президента України для молодих вчених. Вітаємо переможців! У рефераті роботи читаємо: «…проведено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних баз даних Google Scholar і Sci Verse Scopus та Web of Science – першу з них слід розглядати як джерело для здійснення поточного моніторингу науки, а багатофункціональні комерційні системи Sci Verse Scopus і Web of Science – як платформи для проведення комплексних наукометричних досліджень». Якщо комусь зі здобувачів раптом доведеться доводити, що Google Scholar задовольняє вимогу МОН, то, гадаю, тепер можна апелювати і до цієї роботи.

Список літератури згідно вимог ВАК онлайн

Нарешті добрі люди створили портал VAK.in.ua для полегшення марудної процедури оформлення наукових джерел відповідно до вимог ВАК. Переходите, обираєте відповідний тип документу, заповнюєте поля, генеруєте і копіюєте. Якщо працюватимете на порталі без реєстрації – оформлені Вами джерела будуть доступні усім користувачам. Якщо ж зареєструєтесь – усі внесені джерела будуть доступні лише у Вашому профілі. Поки що портал VAK.in.ua знаходиться на стадії бета-тестування і розробники з нетерпінням очікують на Ваші пропозиції та побажання.

Social Share в Springer

Слідом за іншими топовими академічними видавцями Springer також прикрутив лічильники соціальних метрик до своїх статей. Тепер, на сторінках SpringerLink можна побачити посилання Social Share, що оперативно розповість про веб-цитування тієї чи іншої статті видавництва. Дані отримуються за допомогою відомого інструменту Altmetric. Раніше, підозрював, що Altmetric надто прохолодно ставиться до кириличних джерел, однак моя нещодавня згадка про дослідження репозитаріїв Латинської Америки несподівано дуже швидко з’явилася у Social Share. 

Бібліотекарі, трясця, давайте зупинимо профанаторів!

Обережно спойлер! Пост всіяний зашурганими істинами. Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники. Тенетами гуляє документ з рекомендаціями Міністерства фінансів щодо оптимізації витрат з держбюджету. Табчніковські профанації навіть й близько не стояли у порівнянні з тим насильством, що пропонується. Звичайно, «оптимізація» зачепить майже кожного, але облишмо особистісне і подивімося яку наругу затівають над нашою професією.