«Неілюстративна» наука

Зіштовхнувся з хибним переконанням – «Для таких тем, як нанотехнології, напівпровідники, квантова механіка… ми просто не можемо підібрати яскравих легальних ілюстрацій. Нам доступні лише формули, чи обкладинки і усе це страшенно нецікаве». Звичайно, відразу ж закортіло розповісти про FigShare, Wikimedia Commons, PLoS ONE… однак, гадаю, варто зробити окремий допис про пошук безкоштовних легальних наукових мультимедійних документів. А поки обмежимось терміном  nanotechnology і проведемо пошук у Wellcome Images.

Бібліотека у законопроектах «Про вищу освіту»

У Верховній Раді зареєстровано три проекти Закону про вищу освіту: законопроект поданий групою депутатів від Партії регіонів, законопроект депутатів трьох опозиційних парламентських фракцій та законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. Про різні мовно-політичні моменти законопроектів читайте у статті Катерини Аврамчук, я ж пошукав, що підготували законотворці для вузівських бібліотек.

Нові книги і вища освіта

В організації FirstBook переконані, що всі діти, незалежно від економічного становища їхніх батьків, можуть домогтися успіху в школі та в житті завдяки доступу до нових книг. За допомоги партнерів, меценатів, волонтерів First Book вже розповсюдила 100 мільйонів нових книг для дітей з бідних кварталів США і Канади. Неквапливо простудіювавши наступну іконографіку можна нібито переконатись у важливості місії організації.

Як додати документ у figshare

Про що сперечаються сучасні документознавці

Юрій Столяров: «Саму точну первісну інформацію про камінець, зірку і антилопу дають самі ці об’єкти, являючи собою у цьому випадку особливий клас документів. Назвемо ці документи аутентивними (з грец. autos – сам), тобто такими, що інформують про самих себе. Ось тепер у камінці, зірці і антилопі ми вбачаємо всі ознаки документу. Вони:

• здатні передати інформацію, яка потрібна досліднику;
• являють собою автознаки (у кожному випадку одинарні);
• є матеріальними об’єктами;
• можуть бути вписані у відповідний семантичний ряд – музейну колекцію у першому випадку, теоретичне уявлення про зоряне небо – у другому випадку і в класифікацію видів або в число мешканців зоопарку як об’єкта наукових досліджень – у третьому випадку».

Популяризацію науки можна порівняти з популяризацією спорту

Сєргєй Попов: «Говорячи про спорт, можна стверджувати, що здоров'я важливіше. Бог з нею з олімпійською збірною. Хай краще люди роблять зарядку, на вихідних грають у волейбол, гасають на велосипедах ітд. З наукою трохи складніше. Олімпійська збірна в науці – це основа високотехнологічної економіки ітп. Тим не менш, скоріш можна припустити, що здорова нація виплекає чемпіонів, ніж чекати, що вдасться відібрати 11 хороших футболістів у неспортивній країні. Хоча, звичайно, без спеціальних спортивних шкіл любителі так назавжди і залишаться любителями». 

Террі Діарі: «Бібліотеки вже віджили своє»

Террі Діарі (Terry Deary): «Я критикую саму ідею бібліотек. Public Libraries Act було прийнято ще у 1850 році. Але ми живемо не у Вікторіанській епосі, коли ми хотіли дати біднякам доступ до знань. Сьогодні для цього ми сплачуємо податки, щоб забезпечити обов’язкову шкільну освіту. Письменники ж мають заробляти на життя. Авторам, книгопродавцям і видавцям потрібно їсти. Ми ж не розраховуємо на те, що нас годуватимуть у бібліотеках. Книгарні закриваються, тому що хтось віддає продукт, який ті намагаються продати. Які ще галузі створюють продукт і дозволяють іншим його віддавати? Автомобільна промисловість впаде, якщо ми зможемо прийти до бібліотеки автівок і просто так взяти собі порш. Бібліотекарі прекрасні люди і бібліотеки прекрасні місця, але вони завдають шкоди книжковій індустрії».

Scirus інформує

Цікава фішка з’явилась у пошукової машини Scirus – біля результатів пошуку прикрутили логотип видавництва, агрегатора, бази даних у якій доступна конкретна стаття. Відтак, користувачам не потрібно переходити за посиланням, а можна візуально зорієнтуватися, чи потрапив документ у передплачені бібліотекою ресурси.

Про політику обов'язкового архівування

Жили-були вітчизняні науковці яким бувало доводилось писати чергові роботи – коли часу на написання майже не було, а статтю, тези… кров з носа потрібно подати. Не обов’язково такі роботи містили сліди плагіату, чи ще якогось інтелектуального злочину, а просто були неякісно вичитані, куці, не містили оригінальних досліджень ітп. Практика стала майже традиційною, ніхто на подібні етюди не зважав, допоки не з’явився відкритий доступ в обов’язковому порядку. 

Гадання на ромашках

Серед найпопулярніших документів на figshare (знову ж таки система рейтингування, яку так рідко використовують на наших бібліотечних сайтах) знаходиться цікавий депозит від Джейсона Колдітца «Процес публікації з Відритим доступом» (Jason Colditz «Publication Process with OA»). Поглянувши на схему, можна легко переконатись, що забезпечити відкритий доступ до власних досліджень у наш час зовсім не важко і рішення щодо самоархівуванння не стільки впирається у законодавчі обмеження, як у банальне «хочу-не хочу».

HTML презентації як альтернатива традиційним віртуальним виставкам

Хоч дехто з колег і створює віртуальні виставки на PowerPoint, чи аналогічному OpenOffice продукті, але я від такого варіанту не в захваті – файл слід спершу завантажити + потрібно мати встановлену програму для перегляду. Звісно, для того, щоб переглядати презентації безпосередньо у браузері існує SlideShare і подібні сервіси, але це знову ж таки – той самий PowerPoint, що вже давно проївся. Саме тому, запрошую поглянути у бік презентацій заснованих на HTML5 з використанням JavaScript і/або jQuery.

Оновлення документів у figshare

Часто виникає потреба підтримки веб-документів в актуальному стані. Це не проблема якщо ви власник ресурсу, але якщо ні – потрібно довго контактувати з адміністратором, або створювати нову версію, а потім ще новішу… Користувачі figshare позбавлені такого головного болю. 

Як додати документ у E-LIS

Перспективи надання доступу до веб-ресурсів

З доповіді Івана Дубинського Інтернет майбутнього: контент і технології «Портрет українського Інтернет-користувача – більшість українців користується Інтернетом зі стаціонарного домашнього ПК (62%). Згідно діаграми Тип доступу постійних Інтернет-користувачів комп’ютер за місцем навчання вказали лише 3% респондентів. Комп’ютер та Інтернет у бібліотеці схоже перебувають десь у зоні статистичної похибки. Як правило, постачальники накладають обмеження щодо використання інформаційних продуктів поза межами аlma mater. Звідси – відсутність згадок про бібліотеки це відображення інформаційних потреб користувачів, чи якість наших сервісів?

Негативний досвід

Кажуть, що «негативний результат – також результат», але це тільки так кажуть. Погортайте фахову вітчизняну, іноземну періодику… В усіх статтях щось неодмінно доведено, показано, підтверджено, обґрунтовано,  знайдено. Складається враження, що інтуїція вчених або ніколи не підводить і вони завжди знають де копати, або результати їм відомі заздалегідь.

Наукпоп #2. Їжа

Вольфганг Шивельбуш «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» – К.: Критика, 2007. 

Книжка німецького історика Вольфганга Шивельбуша розповідає не просто історію прянощів, збудників та інших речовин, які люди ковтають або вдихають, щоб отримати приємні відчуття. Що важливіше, вона ставить питання: як ці речовини вплинули на хід історії? Як сталося, що в певні часи нові харчові предмети розкоші з'являлися в Європі? Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? А може, вони задовольняли потребу в нових засобах насолоди, раніше відсутніх? 

Рейтинг наукових журналів України

Єлизавета Копанєва уклала Рейтинг наукових журналів України згідно даних Google Scholar за 2007-2011 роки. Рейтингування проведено за h5-індексом, а в межах одного індексу – за кількістю цитувань. Пам’ятаймо, що це лише Google Scholar і тому не факт, що журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї» (73 місце) справді крутіший за «Вісник НАН України» (96 місце).

Джанго вільний

Компанія Google вилучає з результатів пошуку сторінки з піратським контентом. Як це працює? Для прикладу, спробуймо відшукати фільм «Джанго вільний». Серед результатів пошуку Google видає повідомлення – Через скаргу, надану нам згідно Закону США про захист авторських прав у цифрову епоху, ми вилучили з цієї сторінки 2 результатів. Ви можете ознайомитися з цією скаргою на сайті ChillingEffects.org. Тісніше знайомимось зі скаргою = отримуємо 2 списки гіперпосилань (понад 1,5 тис.), більшість з яких досі справні. Орудуючи Ctrl+F легко знаходимо потрібний формат, чи мову.

Il fine giustifica i mezzi

Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням,  маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?

Бути і не бути

Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».

Ботанський жесткач

Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс: 
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів. 
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото? 
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Куди подівся Open J-Gate?

Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.

Медичний журнал Нової Англії: нехай багатий поділиться з бідним

Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.

Рейтинги Вебометрікс: з мене досить

Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?

Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою. 

Рік 2012

Юрій Шевельов колись написав, що історія української літератури – це така археологія, яка «відкопує не колишні міста, а макети міст, які ніколи не були збудовані». У вітчизняній бібсправі ми також часто маємо справу з макетами міст, які, можливо, так ніколи і не будуть збудовані. Словом, наприкінці року знову піддався магії цифр і усівся за повертання трубки калейдоскопу. Текст довгий, але структурований.  

З новим E-LIS!

Найбільший міжнародний відкритий електронний архів з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS (Eprints in Library and Information Science) знову змінив платформу – повернувся на EPrints. Усі переваги самоархівування збережено, оновлено дизайн, а також реалізовано ще кілька вдалих новинок. Відтепер, українським бібфахівцям не слід сумувати, що ліцензії Creative Commons неадаптовані до нашої юрсистеми – передаючи документ в архів, ви просто стверджуєте, що він є інтелектуальною власністю автора, або належить до суспільного надбання. Інше нововведення стосується культури препринтів. 

Зміни до наказу № 1112: міжнародні наукометричні бази зачекають

Внесено зміни до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1112. «Найдошкульніші» вимоги замінено на безневинне: статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватися публікація у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Далі невідомо, які саме міжнародні наукометричні бази даних визнано нашим Міністерством, однак шпарина у вигляді «видань інших держав» дозволяє широкому загалу взагалі забити на це питання. Крім цього, нові вимоги до публікацій здобувачів наберуть чинності лише 1 вересня 2013 року.

Промоція електронних книг у бібліотеці

Дослідження проведене в Публічній бібліотеці Сакраменто показало – 48% читачів не знають, що бібліотека пропонує електронні книги. Наші каліфорнійські колеги взялися виправляти недогляд: наробили наліпок, закладок, провели презентації… і навіть зуміли з цим посісти призове місце у конкурсі. Шкода, що з презентації не зрозуміло, чи вдалося бібліотекарям суттєво збільшити читацький попит на е-книги, та навряд їхні зусилля були цілковито марними.

Феномен чінгліш

Слово «чінгліш» походить від CHINese + enGLISH. Спершу його використовували для глузування над китайцями, що кепсько розмовляють англійською. Згодом, слово chinglish привернуло увагу лінгвістів, які почали давати йому різноманітні інтерпретації. Дане явище поганого перекладу спостерігається як у сфері усного мовлення, так і на письмі, і не лише серед носіїв китайської мови. Академік РАН астрофізик Р.А. Сюняєв навіть якось пожартував: «Світ вчених розмовляє ламаною англійською». Відтак, ми сміливо можемо говорити про «феномен чінгліш».

Рецензування і самоархівування

Бібліотекарі не повинні рецензувати статті в електронних архівах, адже неможливо бути експертом з абсолютно всіх наукових дисциплін. Так, ми можемо звертати увагу на наявність рецензентів, посилань на авторитетні джерела, ISSN, ISBN, DOI, назву видавництва, афіляцію… Часу витратите багацько, але навіть це не завжди вбереже архів від документів сумнівної наукової якості. Однак, якщо якийсь користувач надішле вам текст Кобзаря і підпише його Віктор Янукович, чи Мікі Маус – ви архівуватимете такий документ?

Матеріали конференцій у Scopus

У пості про нові вимоги МОН обмежився лише розглядом наукових журналів, знехтувавши при цьому матеріалами конференцій та серіальними книжковими виданнями. Спробую трішки виправити несправедливість, адже доповіді конференцій, приміром, у SciVerse Scopus становлять майже 10% наповнення бази. Крім цього, якщо редакції рецензованих журналів лякають потенційних авторів суворими вимогами, то процес потрапляння публікації у конференційний збірник зазвичай значно м’якший.

Topsy: пошук у соціальних мережах

Веб-інструмент Topsy дозволяє проводити пошук у соціальних веб-ресурсах у режимі реального часу. У параметрах розширеного пошуку задайте час публікації, мову, тип (посилання, твіти, фото, відео), конкретного користувача Твіттер, сайт, або домен. За допомогою функції аналітики можна знайти і порівняти до 3-ох пошукових запитів.

ImpactStory: новий акцент, нове ім’я

На зміну Total-impact прийшов новий алтметрікс-інструмент – ImpactStory. Вкажіть ORCID, Google Scholar Profile, DOI, PubMed ID, URL, ім’я облікового запису в Slideshare, або в GitHub і за лічені секунди дізнайтесь, що думають про ту, чи іншу наукову роботу в тенетах. У результатах отримаєте цілу в’язку даних – від кількості цитувань у Scopus до кількості лайків на Facebook.

Є контакт?

Підозрюю, що майбутні фахівці бібліотечної справи не лише слухають лекції про сигнальну функцію бібліографії, чи пишуть реферати на тему «Стендова виставка як точна наука», а й активно вчаться налагоджувати і розвивати наукові контакти. Давайте завітаємо на веб-сторінки відповідних кафедр і подивимось як з цим справляються самі викладачі. Відразу зауважимо, що наукові контакти звісно ж не обмежуються лише онлайн-середовищем, тому будемо сподіватись, же поза вебом – справи наших освітян кращі.

Figshare desktop uploader

Новий хмарний інструмент від Figshare – встановлюєте figshare desktop uploader і отримуєте 1 Гб дискового простору безкоштовно. Дуже простий у використанні додаток: живе у вас на робочому столі і дозволяє швидко закидати робочі документи в хмару. Наразі бета-версія доступна лише для Windows, але вже найближчим часом обіцяють і для інших операційних систем. Особливих переваг у порівнянні з аналогічними хмарними сервісами не помітив. Просто, якщо полюбили Figshare, полюбіть і desktop uploader.

Про Science and Education Publishing (SciEP)

Наприкінці тижня багато хто отримав спам-повідомлення від видавництва Science and Education Publishing (SciEP), що пропонує надсилати статті до 85 абсолютно нових наукових журналів відкритого доступу. Якщо надішлете до 31 грудня – опублікують безкоштовно. Метушня з анонімними міжнародними наукометричними базами підказує, що, гіпотетично, не лише наш Уряд може підписувати угоди на мільярд доларів з невідомими. Відтак, пропоную разом поглянути, що підозрілого в SciEP?

Державний бюджет на 2013 рік: бібліотечна справа

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2013 рік. Видатки на «Бібліотечна та музейна справа, виставкова діяльність, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» становлять 318493,6 тис. грн. Незначний ріст у порівнянні з бюджетом на 2012 рік (+13673,2). Окремої статті для «Бібліотеки – XXI» не знаходжу, хоча видатки на її створення та розвиток, можливо, десь і передбачені.

Таблиця основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ

З’явилась нова «Таблиця основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ III-IV рівнів акредитації та методика її заповнення». Нарешті той хто укладав – знав про що пише. Травневі глупства зникли і тепер електронні ресурси бібліотеки переливаються різними барвами – сайт, БД, ЕК, ЕДД, віртуальні виставки і довідки, репозитарій, електронна бібліотека… Бери і звітуйсь.

Про Перелік наукових фахових видань України

Наказом Міністра освіти і науки, молоді та спорту від 17.10.2012 № 1111 затверджено Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. Знаходимо серед вимог – 2.9 наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Читаємо далі – 2.12 випуск номерів видання українською, або російською, або іншими регіональними мовами та/або англійською мовою. Розтлумачте пункт 2.9? Тобто, журнал може видаватися і виключно українською мовою, але за наявності хоча б 2-ох англомовних статей на сайті видання? 

Мистецтво і бібліотека: Що там, у біса, такого висить?

У Newark Library висів собі величезний малюнок. Нікому не було до нього діла, аж допоки самі працівники нарешті не поглянули що ж там зображено. Як зізнається бібліотекар Кендел Віліс: «Я підняв очі і офігів». Бібліотекарі намагаються чимшвидше спровадити малюнок з бібліотеки (на його місці хочуть бачити щось, що піднімає настрій), а поки тривають суперечки «цензура, чи правила пристойності?» – малюнок завішали тканиною.

Листи і рейтинг

Дивуюсь, чому на сайтах українських бібліотек так рідко використовують рейтинги? – найбільш читані дописи, найбільш коментовані, найвище оцінені… Побоююсь, що бібліотеки не тільки приховують цікаві дописи від читачів, але й дезорієнтують власних авторів. Звісно, можна припустити, що десь у підземному бібліо-бункері детально аналізується статистика переглядів сторінок, ретельно проробляється майбутня тематика та наповнення сайту. Однак, швидше за все, дописи пишуться наосліп, нехтуючи очікуваннями аудиторії і без належної шани до успішних авторів.

Бібліотека, як піар-менеджер

Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.

Рейтинг науково-дослідних організацій SCImago 2012

У порівнянні з минулим роком, наша країна в SCImago Institution Rankings представлена вже 8 установами – додався Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). Решта ж наших старожилів (НАН та внз) втратили свої позиції у загальному світовому рейтингу. М’яке падіння, або швидше «заморозка» на рівні радянських показників.