Бібліотечні посилання у Google Академія
Books Ngram Viewer: бібліотека vs. Інтернет
Дослідники з Гарвардського університету і Google, використовуючи бібліотеку, яка містить мільйони відсканованих книг, створили проект, завдання якого полягає у «вивченні культури у кількісному вираженні». Новий сервіс отримав назву Books Ngram Viewer і з дати запуску про нього ще не писав тільки лінивий (більше про проект), отож мені лише залишається його трішки поюзати.
Сервіс дозволяє визначити частоту конкретних слів у загальному обсязі книжкових слів. Цікавлять мене слова «бібліотека» та «Інтернет». Виставимо обмеження «з 1962 року», заліземо в російський та англійський корпуси і приблизно намацаємо, що творилось з цими словами. Увага! це диво чутливе до регістру: російська – библиотека, Интернет; англійська – library, Internet.
Сервіс дозволяє визначити частоту конкретних слів у загальному обсязі книжкових слів. Цікавлять мене слова «бібліотека» та «Інтернет». Виставимо обмеження «з 1962 року», заліземо в російський та англійський корпуси і приблизно намацаємо, що творилось з цими словами. Увага! це диво чутливе до регістру: російська – библиотека, Интернет; англійська – library, Internet.
Нерухомість наукової думки
«Останнім часом, при перегляді наукової літератури з бібліо- і бібліографо- знавства, автора не покидає, безумовно суб'єктивне, емпіричне відчуття, що незважаючи на велику кількість захищених дисертацій, величезну кількість статей, підручників і монографій, і ще більшу кількість доповідей на конференціях, майже не відбувається руху наукової думки. Можна назвати не більше п'яти вітчизняних вчених, кожна публікація яких несе нову інформацію, нову ідею, або хоча б новий підхід до вирішення відомих проблем. При читанні більшості статей не покидає відчуття вторинності (хоча можливо, що багато пишуть про досвід – наприклад, про впровадження будь-якої однакової послуги, інновації у різних бібліотеках, або про той самий науково-практичний результат повідомляють різні співробітники бібліотеки)». (звідси)
Конрад Геснер: батько бібліографії
Після революції Гутенберга людство стрімко розпочало нарощувати гори наукової інформації. Не було ні ISI, ні Scopus, ні Google… Був Геснер і його «Бібліотека Універсаліс» (1545-1555).
У 1545 році, в тодішній науковій столиці світі Цюриху, швейцарський вчений Конрад Геснер (Conrad Gesner) опублікував працю «Bibliotheca Universalis» – впорядкований у алфавітному порядку список авторів з назвами творів, анотаціями, оцінками та коментарями до кожного запису. Це був перший по-справжньому всеосяжний список книг (на латині, грецькому і івриті) першого століття друку. Автор назвав свою працю «Бібліотека», і цей термін застосовувався до бібліографічних списків ще впродовж наступних трьох століть. Сьогодні така праця називалася б «Універсальна (загальна) бібліографія».
Google Body Browser
