Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою. 

Рік 2012

Юрій Шевельов колись написав, що історія української літератури – це така археологія, яка «відкопує не колишні міста, а макети міст, які ніколи не були збудовані». У вітчизняній бібсправі ми також часто маємо справу з макетами міст, які, можливо, так ніколи і не будуть збудовані. Словом, наприкінці року знову піддався магії цифр і усівся за повертання трубки калейдоскопу. Текст довгий, але структурований.  

З новим E-LIS!

Найбільший міжнародний відкритий електронний архів з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS (Eprints in Library and Information Science) знову змінив платформу – повернувся на EPrints. Усі переваги самоархівування збережено, оновлено дизайн, а також реалізовано ще кілька вдалих новинок. Відтепер, українським бібфахівцям не слід сумувати, що ліцензії Creative Commons неадаптовані до нашої юрсистеми – передаючи документ в архів, ви просто стверджуєте, що він є інтелектуальною власністю автора, або належить до суспільного надбання. Інше нововведення стосується культури препринтів. 

Зміни до наказу № 1112: міжнародні наукометричні бази зачекають

Внесено зміни до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1112. «Найдошкульніші» вимоги замінено на безневинне: статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію. До такої публікації може прирівнюватися публікація у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Далі невідомо, які саме міжнародні наукометричні бази даних визнано нашим Міністерством, однак шпарина у вигляді «видань інших держав» дозволяє широкому загалу взагалі забити на це питання. Крім цього, нові вимоги до публікацій здобувачів наберуть чинності лише 1 вересня 2013 року.