Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою. 

Рік 2012

Юрій Шевельов колись написав, що історія української літератури – це така археологія, яка «відкопує не колишні міста, а макети міст, які ніколи не були збудовані». У вітчизняній бібсправі ми також часто маємо справу з макетами міст, які, можливо, так ніколи і не будуть збудовані. Словом, наприкінці року знову піддався магії цифр і усівся за повертання трубки калейдоскопу. Текст довгий, але структурований.