Відкриття Америки Ч. 1

Дякуючи програмі «Відкритий світ» пощастило побувати у бібліотеках США. Програма створена та фінансується Конгресом США і покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями. Багато хто прогнозував, що заокеанський вояж дасть мені тонни інформації для нових постів, але поки підозрюю, що стане лише на 2 записи. Спершу поділюся загальними враженнями від бібліотек США, а згодом – чим найбільше запам’яталась кожна з відвідуваних бібліотек.

Квартет Крилова від Львівської міської ради

Ірина Подоляк: «Розуміємо, якщо 20 років не ставили до людей жодних запитань і вдавали, що не існує публічних бібліотек, то тепер треба щось робити. Але рік минув, і нічого не змінилося. Бібліотекарі не знають, хто живе в їхньому районі, як мають знайти свою ідентичність, не виявляють ініціативи, а заходи часто проводять для галочки: до Дня матері, Дня бібліотекаря, дня народження Кобзаря тощо. Коли ми щось пропонуємо, чуємо стандартну відповідь: «Ми це все знаємо. Ви нам нічого нового не сказали». Тоді в нас виникає логічне запитання: чому ж нічого не роблять? <…> Якщо поглянути на бібліотечні звіти, виникає враження, що в бібліотеках просто кипить життя. Але коли я заходжу в бібліотеки, завжди чую те саме: «Ще немає людей, але за годину буде відвідувачів 20». І коли не прийдеш — завжди те саме».

Безкоштовні конструктори мобільних додатків

Для того, щоб створити мобільний додаток бібліотеки необов’язково читати заморські статті та опановувати тонкощі програмування. Достатньо просто скористатись одним зі спеціальних онлайн-конструкторів. Серед сервісів, що пропонують умовно безкоштовний варіант можна рекомендувати TheAppBuilder.com та iBuildApp.com. Безкоштовно означає, що створений додаток міститиме рекламу, тому навряд це на 100% оптимальне вирішення для бібліотек, але як тест на затребуваність – сам раз. 

Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв

Аналіз статистики бібліотеки Loughborough University показав, що приблизно 1200 користувачів щомісяця звертались до веб-сайту за допомогою мобільних пристроїв. Відтак, Джейсон Купер та Гері Брюертон (Jason Cooper & Gary Brewerton) вирішили спростити життя своїм читачам і розробили прототип веб-додатку на HTML5 з використанням jQuery Mobile. Хоч мобільний додаток і отримує у розпорядження обмежені ресурси пристрою, розробники вирішили зупинитись саме на ньому, оскільки такий додаток може працювати на різних платформах і не потребує відповідного магазину для завантаження (як, наприклад, iTunes для Apple, чи Google Play для Android).

Як провести вебінар

У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів – немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.

Scopus: наші журнали +2

Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.

Імітація наукової творчості

Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».