skip to main |
skip to sidebar
Новий репозитарій ZENODO закликає окремих вчених, наукові групи та установи ділитися результатами досліджень, які ще не стали об’єктами зберігання інших електронних архівів. Попри те, що ZENODO створено в рамках проекту фінансованого ЄС, репозитарій відкритий для усіх науковців – незалежно від галузі знань та джерел фінансування їхніх досліджень. За збереження документів можна не хвилюватися – усі депозити знаходяться в CERN Data Centre, а ЦЕРН має неабиякий досвід у створенні та експлуатації масштабних цифрових сховищ. Смаколики ZENODO: дозволено самоархівувати файли до 2 Гб, зручна інтеграція з DropBox, кожен депозит отримує альтметрікс-лічильник та унікальний ідентифікатор DOI. Репозиторій названо в честь батька метаданих Зенодота.
Відкритий альтметрікс-інструмент ImpactStory запропонував користувачам вказувати посилання на відкриті повні тексти робіт у своїх профілях. Просто відкриваєте відповідний запис, вводите URL і зберігаєте. Крім цього, розробники ImpactStory вирішили підтримати ініціативність мільйонів прихильників Відкритого доступу відповідними відзнаками. Якщо 10% робіт автора знаходиться у відкритому доступі, то у профілі ImpactStory він отримає простесенький значок Open Access. Більш відданні послідовники отримають бронзові (30%) і срібні (50%) значки, а на найбільш полум’яних (понад 80%) очікує золота нагорода.
У Міністерстві освіти і науки України продовжують та продовжуватимуть (дивіться графік) слухати звіти проректорів з наукової роботи щодо підведення підсумків наукової та науково-технічної діяльності внз та наукових установ у 2013 році. Приємна особливість цих слухань – з усіма презентаціями можна ознайомитися на сайті МОН. Попри те, що сам зміст та оформлення презентаційних файлів можуть достатньо розповісти про наукову роботу установи, все-таки, нас більше цікавить питання – Чи згадують доповідачі про бібліотеки?
Повідомлення на сайті МОН наробило переполоху, адже під головуванням Першого заступника МОН України відбулося засідання, у рамках якого відбулася презентація проекту одеських науковців із розробки українського індексу цитування наукових робіт! Наше МОН вміє дивувати ініціативами і формулюваннями, а тому підтримка рішення щодо «врахування середнього значення показника Гірша за галуззю як в цілому, так і окремо для дослідницьких закладів» може означати різне.
Професор психології Харві С. Леман (Harvey C. Lehman) у Age and achievement показав, що шанси здійснити важливе наукове відкриття значно вищі у молодих дослідників (особливо в галузях математики та теоретичної фізики). При цьому, чим цінніший внесок дослідника, тим вища ймовірність того, що його творчий пік припав саме на молодий вік. Прикладу це на один приклад з генетики. У 1982 році Стенлі Прузінер до вже відомих джерел інфекцій запропонував додати ще й пріони. Нову теорію прогнозовано зустріли словами: Які ще, Архімеда лисого, пріони?! і аж у 1997-му Прузінер поїхав до Стокгольму отримувати Нобелівську премією. За Леманом все сходиться, от тільки теорія мовчить скільки ж пудів солі довелося з’їсти генетику, допоки не накопичилась гора неспростовних експериментальних підтверджень.
На сторінці проекту ELibUkr оприлюднено статистику використання читачами різних бібліотек України електронних ресурсів американського видавництва McGraw-Hill: eBook Library, Access Engineering та Access Medicine. Звичайно, слід враховувати специфіку ресурсів, потенційну кількість користувачів… однак, все рівно очікував побачити значно вищі цифри. Учасники ELibUkr, скажіть – Чи комусь вдалось вивідати секрети промоції електронного контенту у Донецького національного технічного університету?
Про бібліотеку Євромайдану написано вже достатньо багато, тому не бачу сенсу ще раз розповідати про ідею, історію її створення, правила користування… Все так як написано. Пригадалось, що не так давно в «Українському домі» ярмаркували бібліотекарі зі своїми інноваційними послугами, функціонерами і політиканами. Нині «Український дім» прихистив бібліотеку Євромайдану з книгами і активними читачами.
