skip to main |
skip to sidebar
Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).
На сайті Міносвіти представлено проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Дуже дивно, адже у новому законі «Про вищу освіту» взагалі скасовано ступінь кандидата наук?! Або проект несвіжий, або хтось переконаний, що Порошенко новий закон не підпише… Тим не менш, основна фішка проекту – передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15, а за темою кандидатської дисертації до 3. Найрозонанснішу вимогу залишено і здобувачам й надалі не обійтися без публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав – для докторської 4, для кандидатської 1. До подібних публікацій пропонують зараховувати статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів… відтак, підозрюю, що проплаченого флуду в бібліографічних списках суттєво побільшає.
Springer вирішив оригінально вшанувати Міжнародний день Нельсона Мандели (18 липня), тому в цей особливий день видавництво відкриє усім користувачам безкоштовний доступ до найбільш популярних публікацій (вибірка на основі даних Almetric), які дотичні до цінностей Мандели. Це статті з галузей економіки, освіти, прав людини, політології та охорони здоров’я. Документи можна буде безперешкодно завантажувати та зберігати аж до 31 липня.
Портал VSL Open пропонує кожному отримати безкоштовний та зручний доступ до широкого спектру наукових публікацій і баз даних. VSL Open використовує передові методики пошуку, єдине вікно дозволяє проводити пошук серед 3 мільйонів документів, електронна колекція постійно зростає, а невтомна команда Virtual Science Library щоденно намагається догодити своїм користувачам. Словом, маємо ще один спеціалізований пошуковий інструмент, але з надзвичайно приємним пошуковим інтерфейсом.
Завдяки спільним зусиллям U.S. Geological Survey та Esri, понад 178,000 історичних мап США 1884-2006 рр. відтепер безкоштовно та безперешкодно доступні кожному користувачу Інтернет. Щоб переглянути потрібну мапу, перейдіть на USGS Historical Topographic Map Explorer, проведіть пошук і переміщайте повзунок, щоб побачити, наприклад, як змінювалися розміри міст з плином часу. Мапи можна зберігати на свій комп’ютер, чи ділитися ними через соціальні мережі.
Стів Круг (Steve Krug) запропонував кілька простих правил для конструювання максимально зручних веб-сайтів:
- Не примушуйте користувачів думати;
- Нема різниці скільки разів потрібно клікнути, за умови, що кожен клік – це свідомий вибір, який зроблено без вагань;
- Викиньте половину слів з кожної сторінки, а потім викиньте ще половину з того, що залишилось;
- Користувач не читає вміст веб-сторінки, він його переглядає;
- Користувач не вибирає оптимальний варіант, а задовольняється тим, що знайшов;
- Користувач не замислюється над тим, як це працює, він просто це використовує.
Нарешті Верховна Рада прийняла у другому читанні новий Закон «Про вищу освіту». Щоб повірити у світле майбутнє, для мене було достатньо і анонсованих раніше прух, проте наші медіа поспішили повідомити ще й про суттєве посилення антиплагіатних норм з обов’язковим оприлюдненням наукових робіт. Розчарую прихильників Відкритого доступу, але у тексті Закону знаходжу лише невинну вимогу про те, що внз зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та виявлення фактів плагіату і притягувати безсоромників до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, під «оприлюдненням» мається на увазі стара-добра публікація (зосібна і в кафедральних мурзилках).
