ЦОК: електронний репозиторій підручників

Проґавив, що з вересня у нас запрацював електронний репозиторій підручників від Міністерства освіти і науки України та громадської спілки «Центр освітніх комунікацій» (ЦОК). Зараз у репозитарії представлено 1523 документів – не лише підручники, а й навчальні програми та дидактичні матеріали. Для завантаження матеріалів необхідно пройти безкоштовну процедуру реєстрації. Дизайном та юзабіліті ресурс поки особливо не вражає, але не робімо поспішних висновків, давайте зачекаємо, коли репозиторій перетвориться на обіцяну повноцінну платформу для проведення конкурсу з відбору шкільних підручників. 

Путін хуйло, але цього мало

Колег моцно рознервували одкровення кримської бібліотекарки: «Книги, які видавалися українськими видавництвами, з історичної тематики, особливо якщо вона специфічно висвітлювалася, – більше неактуальні. З цими книгами питання вирішується, і ми сподіваємося, що воно вирішиться якнайшвидше. Поки що ми відкладаємо їх у бік, ці книги не повинні знаходитися у відкритому доступі». Скажіть, чому зло завжди діє так блискавично, а хороші хлопці, як правило приречені гальмувати? Чому, наприклад, у наших бібліотеках, де презентують виставки про злочини тоталітаризму, одночасно пропонуються і книги про подвиги чекістів? Чому МОН вперто не помічає диявола, що у повний зріст сторчить з табачніківського сиру? Чому адміністраторам наших бібліотечних сайтів ЛІНЬ прибрати посилання на рупори кремлівської пропаганди?

Бібліотекарів виштовхали з освіти до 2025 року

Міністерство освіти і науки України запропонувало на громадське обговорення проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років. У проекті жодного слова про бібліотеки! У МОН просять формулювати пропозиції за принципом «як і що треба зробити», а не за принципом «як не треба робити», тому без зайвих розжовувань відразу напишу – Усі без винятку заклади, що надають освітні послуги, зобов’язані містити у своїй структурі бібліотеку, фонд, сервіси та послуги якої повинні відповідати вимогам стандартів освітньої діяльності. У попереднього складу МОНу також було мило (на яке, можливо, ніхто й не заглядав)… подивимось, який буде фідбек з цим складом. 

Науковець 2.0: блоґи українських науковців

Наукові блоґи давно вже стали об'єктом численних досліджень, найавторитетніші видавці академічної літератури б’ються за популярних блоґерів-науковців, дискусії у коментарях до постів учених не менш запеклі ніж на спортивних та політичних форумах, провідні наукові інститути встановлюють офіційні правила «що можна, а що не можна розповідати у персональних блоґах», а автори не бояться ці правила порушувати… Словом, науковці ведуть блоґи і нема на то ради. 

Досить кланятись східним мурзилкам

Читачка порекомендувала написати про безкоштовний онлайн-сервіс BibMe, що часто згадують у вимогах до публікацій на сторінках російських наукових журналів. Справді, BibMe добротний сервіс, що дозволяє користувачам легко формувати бібліографічні описи (у форматах MLA, APA, Chicago, Turabian), але мене більше зацікавили самі журнали. Ось, наприклад, у вимогах журналу «Современные исследования социальных проблем» сказано: не менше половини джерел, що вказані у списку використаної літератури, повинні міститися в одній з провідних наукометричних баз, а при виборі джерел слід враховувати їх відкритість. 

Для чого економістам 3D-принтер?

Патрік Колігроув (Patrick Colegrove) поділився досвідом запуску нових бібліотечних послуг, пов’язаних з використанням 3D-принтерів у University of Nevada, Reno (UNR). Перед купівлею обладнання передбачалось, що студенти та викладачі використовуватимуть 3D-принтер для проектування і виробництва хімічних моделей, створення механічних деталей для різноманітних інженерних прототипів, виготовлення топологічних, чи структурних 3D-моделей для потреб географії, сейсмології, гірничої справи, геології, машинобудування ітд. 

DOI від ResearchGate

Читацькі смаки вимусили мене переглянути та відредагувати свій профіль у соціальній мережі науковців ResearchGate. Сервіси мережі дозволяють ділитись документами, ставити і відповідати на запитання учасників, шукати нові можливості для співпраці… тому немає нічого дивного в тому, що серед учених нашої установи дана мережа користується популярністю. Завдяки поверненню в мережу зробив для себе маленьке відкриття – виявляється, ResearchGate, подібно до Zenodo та figshare, також надає DOI для документів абсолютно безкоштовно. Отож, якщо ви прагнете, щоб ваші наукові документи завжди легко можна було ідентифікувати та процитувати – хутко реєструйтеся у мережі ResearchGate.