Гриф МОН скасовано

Втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України №588 «Щодо видання навчальної літератури для вищої школи». Міністерство дозволило вищим навчальним закладам самостійно визначати за якими підручниками та посібниками вчитимуться студенти. Рішення, як на мене, очікуване та правильне – навряд дядьки з міністерства завжди були в змозі адекватно оцінити реальні потреби навчального процесу, а перспектива захмарних тиражів – створювала додаткові спокуси. З іншого боку, хто знає, що там вчені ради наухвалюють до друку? Словом, цікаво, чи дана ініціатива вплине якось на обертаність фондів, і чи перестануть нарешті рости шлейфи незатребуваної літератури?

ORCID для WordPress

Цікавих прикладів використання унікальних ідентифікаторів авторів-науковців ORCID стало на один більше. З’явився плагін для WordPress, що дозволяє авторам пов’язати свої ORCID з власним профілем. Після такої прив’язки ідентифікатор автоматично відображатиметься у коментарях автора. Це чудова новина, насамперед, для читачів наукових блогів – тепер можна легко перейти за посиланням-ідентифікатором і отримати інформацію про компетентність того, чи іншого коментатора. 

Квітові колготки

Міністр освіти Сергій Квіт усіх потішив розповіддю про жіночі колготки, а от бібліотекарів дещо засмутив: «Є така доплата – 20% для вчителів і бібліотекарів. Вона до кінця року буде виплачуватися не в повному обсязі, а в межах фонду заробітної платні, «до 20 %». Коштів не вистачає, і якщо виплачувати по 20% – може трапитися так, що в листопаді чи в грудні не буде чим платити зарплатню». Невідомо, чи йдеться про якусь іншу надбавку, чи все про ту ж багатостраждальну «за особливі умови»? Відтак, вимальовується нерайдужна перспектива – не те що +50%, а й +20% можемо не отримати. 

Вся власть буржуям!

Лежали собі у вільному доступі праці Маркса і Енгельса (на Marxists Internet Archive). Аж раптом видавці Lawrence & Wishart попросили адміністраторів сайту вилучити 1,600+ документів, оскільки саме їм належать авторські права на цю колекцію. Інтернет-активісти написали кілька гнівних онлайн-петицій і… виконали вимогу, тому що годі марксисту шукати правди в буржуазному суді. Видавництво збирається запропонувати Маркса-Енгельса академічним бібліотекам! і тривожиться, що наявність творів у відкритому доступі негативно вплине на майбутні продажі. Цікаво, чи спробує Lawrence & Wishart втулити нам цю чудову колекцію?

Створення сповіщень у Web of Science

Тестові доступи до інформаційних ресурсів можна ігнорувати, з ними можна ознайомлюватись, а можна й використовувати з максимальною ефективністю. Розуміння такої ефективності не зводиться лише до сотень завантажених підіефок, які ви навряд будете читати, а до налаштувань сповіщень про появу нових назв та цитування документів потрібної вам тематики. Ще понад місяць українські установи юзатимуть наукометричну платформу від Thomson Reuters, то ж давайте поглянемо як налаштувати сповіщення у Web of Science.

Не всюди так, як всюди

Нарешті змінив роботу. Якщо бібліотека ще у 90-тих почала активно займатися питаннями автоматизації, доступу до електронних ресурсів і подібними речами (про які багато з нас читали тільки на папері), то за всі ці роки просто не могло не назбиратись досхочу інструкцій, положень, рішень… Гора часу тепер витрачається на вивчення цієї «Війни і світу» в царині бібдокументацій. Особливо подобається використання блок-схем. Чому раніше не потрапляв на схожу практику? Та просто далеко не всі текст могли по центру вирівняти, які там схеми… Словом, дуже добре, що не всюди так, як всюди.

Google Glass у бібліотеці

Чар Бут і Дані Бречер розповіли нам про експерименти в Claremont Colleges пов’язані з можливістю пристосування Google Glass до потреб бібліотеки і навчального процесу. Аналогічні програми забавляння з дисплеєм доповненої реальності вже існують в університетах Маямі, Північної Кароліни, Вірджинії, Колорадо, Єлі… У Google+ можна приєднатись до малочисельної групи «Libraries and Glass», щоправда, серед повідомлень поки відсутні яскраві приклади бібліо-застосувань «розумних окулярів». Вітчизняні ж книгозбірні досі далекі від повної комп’ютеризації, інтернетизації… тому, наші бібліотекарі помацають пристрій ще не скоро. До того ж, всюдисущий ґуґлівський комп'ютер на базі Android використовує прозорий дисплей, камеру, має вигляд окулярів, і тому – ним може зацікавитись СБУ.