МОН України знову неприємно здивував. Замість того, щоб підтримувати наукові журнали у складний для країни час, Міністерство вирішило повернутися у темні часи табачниківських муток запропонувавши для громадського обговорення "Проєкт змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України". Я прочитав цей документ. Відчай. Здається, хтось серйозно вирішив, що реформа – це коли ти запихаєш своїх, малюєш таблички з балами й категоріями та забороняєш академічним журналам жити своїм життям.
От кілька найсміливіших ідей із цього шедевру нормативної творчості:
Редколегія як "дорадчий орган". Серйозно? Люди, які приймають рішення про публікацію, організовують рецензування, тримають на своїх плечах репутацію наукового видання – виявляється, це лише "дорадчий орган". Щось типу студентського самоврядування при журналі.
Фінансова автономія? Ні, не чули. Відтепер журнали зобов’язані публікувати аспірантів безплатно. Гарна ідея? Можливо. Але чому це вирішує МОН, а не саме видання? У цивілізованому світі держава підтримує молодих дослідників напряму, а не через втручання в фінансову модель журналу. Але в нас краще: ми ріжемо журнальну систему під корінь і дивимось, що виросте.
Рецензії замість публікацій. Якщо у тебе три рецензії в Publons – то це як наукові публікації, або керівництво Horizon Europe! Це новий рівень метафізики науки: ти не публікуєш, але якимось дивом оцінюєш, і цього достатньо. А головне – кому яка різниця, що Publons уже давно інтегрований у Web of Science і не існує як окрема платформа? Головне – поставити галочку.
Кластери-бластери. Тепер у нас не просто наукові журнали, а журнали, які живуть у кластерах. Що це таке? Ну... це щось на кшталт університетського гуртожитку – всіх запхати в кімнати за галузями (але можна тільки в одну), замкнути й рахувати кількість ліжко-місць. Кластер – поняття чудове. Особливо якщо ви хочете контролювати все, але при цьому не маєте жодного уявлення, що саме контролюєте.
Creative Commons обов’язково! Так, навіть якщо журнал не працює у моделі відкритого доступу. Навіть якщо редакція не має юриста, а автор – поняття, що таке CC BY. Головне – щоб красиво виглядало в монівському документі.
Q1 – бог української науки. Якщо публікація в журналі Q1 – то вона рахується як дві. Це так зручно: замість складного оцінювання якості контенту, просто дивимося на квартиль. Те, що ця метрика зламана, і провідні країни світу від неї відмовляються через масові маніпуляції видавців – дрібниці. У нас – Q1, бо звучить круто!
Комісія з публікаційної етики під контролем міністерства. Комісія, яка має забезпечувати неупередженість і незалежність, буде очолювана заступником міністра. І рішення прийматимуться відкритим голосуванням. Ну бо чого ж там – усі ж свої. Академічна доброчесність – це, як відомо, питання консенсусу. 😉
Заміщення журналів за рейтингом! Це взагалі поезія. Якщо видання виключають із Переліку, його місце займе наступне у рейтингу. Науковий журнал – це тепер не інтелектуальна платформа, а стільчик у коридорі: один пішов, інший сів.
...І це лише частина. Таблиця критичних зауважень нараховує кілька десятків пунктів. Можна сміятись, але краще – не мовчати. Бо якщо ми дійсно не хочемо тікати за кордон чи прокинутися в "рашці-лайт", нам потрібна якісна незалежна наукова періодика.
P.S. Після публікації цього аналізу заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов публічно назвав його «істерикою окремих критиків».
Це про десятки аргументованих зауважень, написаних дослідником, який роками працює у сфері наукової комунікації, публікується і рецензує у провідних міжнародних виданнях.
Водночас у проєкті, який пан Курбатов так захищає, – анекдотичні помилки, згадки про закриті сервіси й абсолютне нерозуміння основ наукової видавничої справи. Але чиновника це не турбує. Навпаки – подобається!
Така риторика – це не просто зневага до критики. Це ставлення до громадського обговорення, демократії та європейських цінностей. Зберігаю цей скрін. Щоб колись історики точно знали, чому й через кого українське законодавство часто виглядало як жарт – і чому з країни витісняли найкращих.
Перечитав на сайті міністерства, що пропонується і все, що хочу зараз сказати -- чинні вимоги до фахових неідеальні, але значно кращі за те, що пропонується. За легкі гроші з ЄС вже самі не знають які "реформи" проводити. Точно потім потрібно в якийсь ЄвроМонітор написати. Ви добре робите, що пишете, але потрібно англійською, якщо хочете, щоб прочитали.
ВідповістиВидалитиТут я пишу для українців, плюс нецікаві європейцям наші проблеми з журналами. Щодо чинних вимог до категорії Б - ніби й зрозуміло, що вимагають, однак незрозуміло, чи хтось невпинно слідкує за їх виконанням.
ВидалитиВи помиляєтесь, що Брюсселю нецікаво. Особливо зараз під час війни. Американцям -- можливо. Лише потрібно стриманіше. Навіть якщо дуже хочеться абсурд абсурдом не можна називати. Я напишу. Зернинка до зернинки, а камінчик до камінчика.
ВидалитиЧекаю на URL)
ВидалитиШановний пане бібліотекар,
ВідповістиВидалитипідтримуємо кожну Вашу тезу
З повагою,
Директор наукового видавництва ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», доктор технічних наук, професор Дмитро Дьомін
Дякую за підтримку. Вона додає сил і впевненості, що зміни на краще можливі й що я не один у цьому прагненні.
ВидалитиДоводимо до відома всіх, що запропонований варіант проєкту не потребує обговорення за суттю, бо є відображенням радянського спадку в сфері оцінювання наукової діяльності. Він не містить нічого нового та зводиться лише до створення нової групи осіб, які вирішують, кого «страчувати», а кого «милувати».
ВідповістиВидалитиВін тільки добиває українську наукову періодику.
Тож запропоноване є продовженням створення умов для маніпуляцій та фальсифікацій, а також корупційних ризиків через повну непрозорість.
Сам підхід до формування проєкту є застарілим та таким, що зжив себе. Він не враховує сучасних трендів за умов глобальних світових змін та не має жодних інтеграційних можливостей.
Ми закликаємо сказати "НІ" цьому проєкту та підтримати ініціативу створення національного наукового ресурсу світового рівня.
РАДИМО ОЗНАЙОМИТИСЬ З ВІДКРИТИМ ЛИСТОМ ДО МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ ВІД ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦЕНТРУ https://entc.com.ua/uk/3011-vidkrytyi-lyst-ministru-osvity-i-nauky-ukrainy
Підтримуємо прагнення однодумців щодо недолугості запропонованих змін. Але ж зміни все одно потрібні. Поглягьте на псевдожурнал без статей за посиланням. Саме щавдяки таким шахрайським схемам у окремих науковців стрімко зростають рейтинги цитувань. Очевидно, це також неприпустимо у академічній науці!!!https://almanakh.pp.ua/isst/article/view/75
ВідповістиВидалити