Як дослідники розкрили загадку “волохатих" середньовічних манускриптів

В одній із найбільших монастирських бібліотек середньовічної Європи – абатства Клерво у Франції – дослідники виявили манускрипти з палітурками, вкритими шерстю. Тривалий час вважалося, що це шкіра кабанів або оленів. Однак, нові аналізи зразків шкіри й давньої ДНК показали, що ці книги були переплетені у шкіру тюленів: найчастіше – звичайного, іноді – гренландського, а одного разу – арктичного бородатого тюленя. 

Клервоське абатство, засноване у 1115 році в Шампані, було осередком ордену цистерціанців і володіло однією з найбільших бібліотек свого часу. З близько 1450 середньовічних томів донині збереглося чимало у первісному вигляді. Майже половина з них має оригінальні палітурки XII–XIII століть – з пергаменту між дерев’яними дошками, скріпленого ниткою та шнуром. 

Частину з них вкривали додатковими зовнішніми обкладинками й саме вони виявилися зробленими зі шкіри морських ссавців. Після Французької революції, коли абатство було закрите та перетворене на в’язницю, ці книги розпорошилися. Нині вони зберігаються в Публічній бібліотеці Труа. 

Чому це відкриття таке захопливе? Як пояснює автор дослідження Метью Коллінз із Копенгагенського та Кембридзького університетів, у середньовічній Європі майже не було по-справжньому білих речей. Проте хутро тюленячих дитинчат – світле або майже біле. Це відповідало ідеалу чистоти до якого прагнули цистерціанські монахи, а біла шкіра, як символ святості, могла сприйматися у той час майже магічно. 

Також вражає, що в монастирі, розташованому далеко від узбережжя, використовували шкіру тюленів, які мешкають у Скандинавії, Ісландії чи Ґренландії. Це стало можливим завдяки добре налагодженим середньовічним торговим мережам, зокрема, норманським і ганзейським маршрутам. 

Як бачите, не тільки книги зберігають знання, а й самі матеріали не менш промовисто свідчать про далекі зв’язки, культурні впливи й матеріальний світ Середньовіччя. Потрібно лише вміти зазирнути “під” і “в” шерстяну обкладинку.