Чоловіки-комуністи в бібліотечній освіті

Наталія Кушнаренко: «Аналіз свідчить, що з 1929 по 2014 рр. бібліотечний факультет ХДАК очолювали 20 осіб. Серед них: 13 осіб чоловічої статі (65%) та 7 осіб жіночої статі (35%). Тобто в історичній ретроспективі явище маскулінізації домінує над фемінізацією. Упродовж перших 70 років існування факультету посаду декана обіймали переважно чоловіки-комуністи, котрі часто не мали фахової бібліотечної освіти. Як відомо, партійна належність за радянських часів була одним із головних чинників кар’єрного зростання, що було притаманно більшою мірою особам чоловічої, а не жіночої статі».

BASE заговорила українською

Чи багато ви знаєте наукових систем зі світовим ім’ям, які б вміли розмовляти рідненькою? Спеціалізованій пошуковій системі Білефельдського університету виповнилося 10 років. За цей час BASE перетворилася на одну з найбільших наукових пошукувачок у світі – понад 60 мільйонів документів, 3000 джерел, близько 70% індексованих документів знаходяться у відкритому доступі. Також, аж десять років знадобилося для того, щоб у системи з’явився український інтерфейс. Не судіть переклад суворо, а знайдете похибки – дайте знати.

Швінгерові лекції

Кажуть, що приходячи на лекцію, американський фізик-теоретик, нобелівський лауреат Джуліан Швінгер починав писати рівняння у лівому верхньому кутку дошки і продовжував писати до тих пір, поки не доходив до правого нижнього кута. Після цього – зупинявся і спокійно залишав аудиторію. Зрозуміти лекції Швінгера було надзвичайно важко, однак доклавши певних інтелектуальних зусиль у них можна було розгледіти прояв людського генія. Хочеться, щоб вітчизняна бібліотечна освіта також мала своїх викладачів-швінгерів і студентів, які б не лінувалися докладати певних інтелектуальних зусиль.

300 dpi

Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.

Science Slam Україна

Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.

Тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool

Непрогавте тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool, що використовує новітні технології веб-візуалізації інформації для представлення широкого спектру даних про глобальне використанні енергії. З 15 вересня, протягом місяця, користувачі зможуть отримати безкоштовний доступ до інформації про енергетичні запаси, дані про виробництво і споживання енергії за останні 47 років.

Бібліотеки ЄС можуть оцифровувати книги без дозволу правовласників

Країни-члени Європейського Союзу можуть уповноважувати бібліотеки оцифровувати книги зі своїх колекцій, без попередньої згоди правовласників, для того, щоб зробити їх доступними в електронних точках читання. Таке рішення прийняв Європейський суд щодо позову німецького видавця Eugen Ulmer проти Technical University of Darmstadt. Отож, бібліотеки ЄС мають право оцифровувати книги зі своїх колекцій з науково-освітньою метою, тому що «в іншому випадку, бібліотека не може реалізувати свою основну місію – задовольняти інформаційні потреби громадян». 

Відхилили статтю = змова

Газета «Известия»: «Низка російських вчених, що отримали відмови від журналів з високим імпакт-фактором (понад 6), зробили висновок – публікувати їх у цих журналах точно не будуть. Серед них – журнали найбільших видавництв Європи та США, такі як Wiley (Biophysical Chemistry, Chemical Physics Letters, Journal of America Chemical Society), RSC (Chemical Communications), Elsevier (Tetrahedron letters) і ASC (Organometallics). Російські вчені вважають, що ці журнали, не багато, не мало – змовились». 

Україна в Scimago Institutions Rankings

Зустрічайте Scimago Institutions Rankings – міжнародний рейтинг університетів та наукових установ. Рейтинг містить три категорії показників: Дослідження (Research), Інновації (Innovation), Веб-присутність (Web). Рейтинг розраховується щорічно, на основі показників наукометричної бази Scopus. Враховуються дані за останні 5 років (так, наприклад, для укладання рейтингу 2013 рік використовуються дані за 2009-2013 рр.), лише веб-показники розраховуються за останній рік (Див. Методологія). 

Сотий український документ в E-LIS

Найбільший міжнародний репозитарій з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS поповнився сьогодні сотим вітчизняним депозитом! Ним стала стаття Тетяни Медвідь «Рубрикатор НБУВ» як відзеркалено еволюції сільськогосподарської науки. І хоча іспаномовні автори самоархівують понад сотню документів у місяць, а нам для цього знадобилося аж 10 років, все рівно, не зміг оминути постом цю символічну цифру. Принагідно, нагадую, що маю спокусливу пропозицію для усіх заклопотаних українських бібліотекознавців, які палко підтримують ініціативу Відкритого доступу.

А эти ночи в Крыму теперь кому?

Відразу з оголошенням бойкоту «кримській конференції» у Мережі з’явились заклики провести в межах львівського Форуму видавців свою бібліотечну конференцію, яка б за своїм розмахом, наповненням, складом учасників… затьмарила б усі східні аналоги. Форум вже наступного тижня, а замість обіцяної супер-пупер-конференції маємо звичний бібфорум від УБА. Якщо на щедрий приїзд іноземців, можливо, й марно було сподіватися, то куца присутність українських доповідачів неприємно дивує. Як так, адже конференцію на півострові щорічно відвідували тисячі бібліотечних спеціалістів з усієї країни? Вони ніби там увесь час сумлінно працювали, ділилися досвідом, вивчали інновації і т.д. Звідки ж тепер керівники вітчизняних книгозбірень черпають інформацію про бібліотечні ноу-хау?! Чи, можливо, якщо не включили в програму пляж, змагання з шашок, чи футболу, то й нема чого їхати?

Айзек Азімов про бібліотеки

Айзек Азімов: «Основи своєї освіти я здобув у школі, та цього було недостатньо. Справжню освіту – надбудову, деталі, правильну структуру – я здобув у бібліотеці. Для бідної дитини, чия сім’я не могла собі дозволити купувати книги, бібліотека була дверми до відкриттів і звершень; і я безмірно радий, що мені вистачило розуму пройти крізь ті двері та не змарнувати шанс. Тепер, коли я постійно читаю, що фінансування бібліотек усе скорочується, я розумію, що двері зачиняються, а американське суспільство знайшло ще один спосіб самознищення».

ALEPH не спить

Подобається, що в ALEPH існує кнопка «Перевірити запис» – якщо каталогізатор введе у поле невідповідні дані, то після натискання кнопки система виведе на екран дані про помилку. Кожного разу натискати кнопку не потрібно, все рівно АБІС не дозволяє зберігати завідомо хибні записи. Ось з таких мікронюансів, на мою думку, і складаються добротні АБІСи. Тому, хочу віддати належне і зняти капелюха перед розробниками, за те, що вони розуміють автоматизовану бібліотечну систему не лише як банальну програму для вводу/виводу інформації.

Новий вигляд профілю у Google Академія

Змінився зовнішній вигляд профілів науковців у Google Академія. Зміни косметичні – усе задля зручнішого перегляду сторінок профілів зі смартфонів та планшетів. Проте, така орієнтація на користувачів мобільних пристроїв навряд випадкова і, скоріш за все, базується на вдумливому аналізі уподобань академічної спільноти. Укладаючи переліки наукових додатків для iPad та Android, помітив, що вітчизняні (та й загалом кириличні) науково-освітні мобільні розробки, як правило, обмежуються куцими англійськими словниками та дитячими абетками. Відтак, навіть без наукометричних рейтингів, можна запідозрити, що щось зіпсувалось у механізмі вкраїнської наукової комунікації.

CAB Thesaurus і загадки

На сайті міжурядової неприбуткової організації CABI з’явилось нове видання CAB Thesaurus. CAB Тезаурус доступний на одинадцятьох мовах і охоплює галузі сільського господарства, наук про життя та охорони здоров'я. Звичайно, даний тезаурус можна використовувати як для задоволення індивідуальних інформаційних потреб, так і для розбудови інших інформаційних ресурсів. Для мене загадкою залишаються два моменти: 1) Як закордоном вдається знаходити гроші на фінансування таких проектів? і 2) Скільки потрібно провести флешмобів, щоб перекрити запуск подібних тезаурусів і нівелювати розрив між бібліотечними системами різних країн?

База ICON: у вирі газетних колекцій

Велика і постійно зростаюча база даних від International Coalition on Newspapers (ICON) покликана допомагати бібліотекарям у процесі прийняття оптимальних бібліотечних рішень щодо розробки, управління та збереження газетних колекцій. База ICON – це найбільш повне джерело інформації про великі газетні колекції (містить понад 40 млн. записів). Передусім, база повинна забезпечувати фахівців бібліографічною інформацією, тому не очікуйте, що просто введете запит і отримаєте електронну версію газети. Проте, маючи дані від ICON та сторінку International Coalition on Newspapers, на якій можна переглянути величезний перелік міжнародних газетних онлайн-колекцій – наші шанси на успішний пошук онлайн-версії газети помітно зростають.

Взаєморозуміння від Мінкульту

Міністр культури України Євген Нищук похвалився на Радіо Свобода: «До речі, у нас зараз програма, на яку ми даємо не мало-не багато, а два мільйони гривень, яка називається «Взаєморозуміння», саме для проектів зі сходу, з півдня країни». Заглянув на сайт Міністерства, і, справді, згідно наказу Міністерства культури України від 06 червня 2014 року № 439 Державна агенція промоції культури України, що належить до сфери управління Міністерства культури України, уклала перелік культурно-мистецьких проектів, які рекомендовано для включення до Плану роботи Мінкульту. 

Індекс Кардашян

Безперечно, соціальні медіа – цінний інструмент для обміну ідеями. Водночас, існує небезпека, що така форма спілкування надто часто переоцінюється. Як приклад, нещодавно кожне поважаюче себе ЗМІ поспішило повідомити, що думає американська модель і зірка домашнього відео Кім Кардашян про війну в Сирії. Генетик Ліверпульського університету Ніл Холл занепокоївся, що подібні речі могли проникнути і в наукове співтовариство. Щоб якось захиститись від такої напасті – він запропонував використовувати індекс Кардашян (K-index). 

Impactstory: нова стратегія розвитку

Зручний інструмент альтметрікс Impactstory, що допомагає вченим відстежувати інформацію про поширення своїх наукових робіт у Мережі, змінює економічну модель свого розвитку. Тепер, підтримка профілю на Impactstory коштуватиме $60 / рік. Подібні сервіси ще не набули у нас популярності, а тому, навіть попри досить символічну абонентську плату, бібліотекарям стане значно важче переконувати вітчизняних дослідників спробувати альтернативні метрики. Наполягатимемо спробувати 14-денну безкоштовну версію, а там вже як карта ляже.

Про популяризацію читання серед дітей та молоді

У Міністерстві освіти вирішили створити тимчасову робочу групу з питань розроблення методик популяризації читання серед дітей та молоді. Однією робочою групою більше, однією менше… однак, ця з родзинкою – до складу групи не ввійшов жоден бібліотекар. А й справді, бібліотеки і популяризація читання – що між ними спільного? Натомість, грати першу скрипку у розробленні популяризаторських методик буде Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Спробував було заглянути на сайт цього інноваційного інституту – халепа, хостинг не оплатили. Як гадаєте, чи в майбутньому вдасться викрити якийсь зв'язок між своєчасною платою за дисковий простір та якістю розроблених методик?

DOI Citation Formatter beta

DOI Citation Formatter beta – це ще один аргумент на користь використання унікальних ідентифікаторів DOI. Інструмент дозволяє легко створювати бібліографічні описи документів у потрібному стилі. Просто вказуємо DOI, обираємо стиль, мову і натискаємо кнопку Format. З нашим улюбленим ГОСТом такий фокус не провернеш – доведеться руцями поправляти.

Діаспора тепер не та

Розмовляти про стан та перспективи вітчизняного книгодрукування – легко. Вже 20 літ мліємо над національним комплектом болячок (держпідтримка, пільги, російська книжка) і усіляко їх обсмоктуємо. Щоб якось урізноманітнити цю традиційну діагностику, давайте трохи побризкаю водою на українську діаспору. Звичайно, діаспора нам нічого не завинила, але от просто цікаво...

Journal Ciation Reports 2014

З’явився новий Journal Ciation Reports: 56% журналів покращило свої імпакт-фактори, 246 видань вперше отримали оцінку, а найбільший приріст включення нових назв зафіксовано у галузу будівельної інженерії – 13. За минулий рік лише 3 журнали назбирали понад 500K цитувань: Nature, PNAS і Science. Кількість вітчизняних видань включених у JCR не змінилася, а для Cytology and Genetics ще й хибно вказали країну-видавця.

Journal Metrics від Elsevier

Академічна спільнота давно потребувала більшої кількості прозорих і доступних наукометричних інструментів для оцінки журналів. Elsevier несподівано розщедрився і запустив веб-сайт Journal Metrics, на якому 3 популярні показники (Source Normalized Impact per Paper, SCImago Journal Rank, Impact per Publication) доступні абсолютно безкоштовно. Достатньо ввести у поле пошуку ключове слово з назви журналу (наприклад gene) і натиснути search. Пошук проводиться серед усіх журналів, що включені до Scopus, у результатах побачимо метрики за 1999-2013 рр.

iPad для науки

Якось вже укладав перелік Android-додатків, що можуть стати у нагоді сучасному науковцю. Нарешті добрався і до iPad. Свідомо оминав різноманітні додатки видавництв, калькулятори, сканери, мапи, скелети, логарифмічні таблиці, 3D-моделі, вівісекції жаб і хробаків… подібного добра в iTunes, хоч греблю гати. Допомагайте доповнити список – у коментарях розповідайте про свої улюблені наукові додатки. 

Навіщо науковці ведуть блоґи?

Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).

Опублікування результатів дисертацій, або light-версія наказу № 1112

На сайті Міносвіти представлено проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Дуже дивно, адже у новому законі «Про вищу освіту» взагалі скасовано ступінь кандидата наук?! Або проект несвіжий, або хтось переконаний, що Порошенко новий закон не підпише… Тим не менш, основна фішка проекту – передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15, а за темою кандидатської дисертації до 3. Найрозонанснішу вимогу залишено і здобувачам й надалі не обійтися без публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав – для докторської 4, для кандидатської 1. До подібних публікацій пропонують зараховувати статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів… відтак, підозрюю, що проплаченого флуду в бібліографічних списках суттєво побільшає.

Найпопулярніші статті від Springer

Springer вирішив оригінально вшанувати Міжнародний день Нельсона Мандели (18 липня), тому в цей особливий день видавництво відкриє усім користувачам безкоштовний доступ до найбільш популярних публікацій (вибірка на основі даних Almetric), які дотичні до цінностей Мандели. Це статті з галузей економіки, освіти, прав людини, політології та охорони здоров’я. Документи можна буде безперешкодно завантажувати та зберігати аж до 31 липня.

Virtual Science Library Open

Портал VSL Open пропонує кожному отримати безкоштовний та зручний доступ до широкого спектру наукових публікацій і баз даних. VSL Open використовує передові методики пошуку, єдине вікно дозволяє проводити пошук серед 3 мільйонів документів, електронна колекція постійно зростає, а невтомна команда Virtual Science Library щоденно намагається догодити своїм користувачам. Словом, маємо ще один спеціалізований пошуковий інструмент, але з надзвичайно приємним пошуковим інтерфейсом.

Американські історичні мапи

Завдяки спільним зусиллям U.S. Geological Survey та Esri, понад 178,000 історичних мап США 1884-2006 рр. відтепер безкоштовно та безперешкодно доступні кожному користувачу Інтернет. Щоб переглянути потрібну мапу, перейдіть на USGS Historical Topographic Map Explorer, проведіть пошук і переміщайте повзунок, щоб побачити, наприклад, як змінювалися розміри міст з плином часу. Мапи можна зберігати на свій комп’ютер, чи ділитися ними через соціальні мережі. 

Закони Стіва Круга

Стів Круг (Steve Krug) запропонував кілька простих правил для конструювання максимально зручних веб-сайтів: 

• Не примушуйте користувачів думати; 
• Нема різниці скільки разів потрібно клікнути, за умови, що кожен клік – це свідомий вибір, який зроблено без вагань; 
• Викиньте половину слів з кожної сторінки, а потім викиньте ще половину з того, що залишилось; 
• Користувач не читає вміст веб-сторінки, він його переглядає; 
• Користувач не вибирає оптимальний варіант, а задовольняється тим, що знайшов;
• Користувач не замислюється над тим, як це працює, він просто це використовує.

Наукові товариства і вища освіта

Нарешті Верховна Рада прийняла у другому читанні новий Закон «Про вищу освіту». Щоб повірити у світле майбутнє, для мене було достатньо і анонсованих раніше прух, проте наші медіа поспішили повідомити ще й про суттєве посилення антиплагіатних норм з обов’язковим оприлюдненням наукових робіт. Розчарую прихильників Відкритого доступу, але у тексті Закону знаходжу лише невинну вимогу про те, що внз зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та виявлення фактів плагіату і притягувати безсоромників до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, під «оприлюдненням» мається на увазі стара-добра публікація (зосібна і в кафедральних мурзилках). 

Угода про асоціацію між Україною та ЄС: чого чекати бібліотекам?

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Яким чином це зачепить бібліотеки? Насамперед, нам обіцяють позитивні зрушення в освіті – повноцінну участь у єдиному європейському освітньому просторі, впровадження новітніх наукових досягнень, модернізацію самого змісту освіти. Зрозуміло, що якщо справді візьмуться за освіту, то не зможуть оминути і бібліотеки. Також, нам дають надію на активний розвиток 3G та мобільного Інтернету. Коли за рівнем проникнення мережі Інтернет ми підтягнемось до показників європейських країн, то з’явиться більше сенсу у створенні та наповненні електронних бібліотек та інших бібліотечних онлайн-проектів. Хоча тотальна більшість колег не помічає ознак корупції в українській бібліотечній галузі, підписання Угоди про асоціацію повинно наново перезапустити маховик боротьби з корупцією у державній та приватній сфері. Якщо змусять змінювати схемки на горі, то рикошетом це вдарить і по бібкорупціонерах.

Сайти бібліотек України

Для мене це дещо несподівано, але чомусь бібліотекарі дуже радісно зустріли ідею нагородження кепських веб-сайтів. Схоже, колеги спокійні за якість своїх веб-сторінок. Для майбутнього конкурсу потрібен список сайтів українських бібліотек. Взяв за основу перелік зі старого сайту НБУВ. Усі назви, гіперпосилання… перевірено. Якщо маєте зауваження, чи знаєте чим доповнити список – ласкаво прошу поділитися в коментарях до посту.

Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»

Одні сайти вітчизняних бібліотек стають кращими, інші не змінюються, деякі стають навіть гіршими… Втомився з року в рік потрапляти на одні і ті ж самі вирви-око-сторінки… Гадаю, упорядників таких веб-сторінок потрібно якось підштовхнути до якісних змін. Відтак, пропоную конкурс на найгірший сайт бібліотеки. Всього три номінації: для національних, вузівських і публічних. Вимоги до лауреатів прості – переможе сайт бібліотеки на якому *** шо знайдеш. Планую, що незалежна команда випадкових користувачів перевірить та належно оцінить: на скільки легко дізнатись чи є потрібна книжка (е-ресурс) в бібліотеці, як стати читачем бібліотеки, де знаходиться, коли працює бібліотека… Пропонуйте додаткові критерії! 

Літературний чемпіонат світу

Працівники Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса оцінили, що книжкова колекція бібліотеки настільки багата і різноманітна, що її вистачить для представлення кожної команди-учасниці чемпіонату світу з футболу 2014. Щоб це довести, і зайвий раз показати свої фонди!, наші креативні каліфорнійські колеги до кожного матчу чемпіонату готують відповідну світлину з поєдинком книг: матч Португалія vs. США = Антоніу Лобу Антунеш vs. Кен Кізі, матч Японія vs. Греція = Банана Йосімото vs. Софокл ітд.

Новий стандарт каталогізації Resource Description and Access (RDA)

Ви ще не взяли участь в опитуванні щодо зацікавленості в RDA? Ворушіться! Стандарт каталогізації RDA (Resource Description and Access) містить інструкції та керівні принципи для опису та доступу до ресурсів. Стандарт переважно використовують в англомовних країнах, проте фахівці з низки європейських країн також зацікавлені у впровадженні RDA. Для чого людям цей стандарт? Звичайно, для сприяння обміну та ефективному управлінню даними на міжнародному рівні (а не лише з Таджикистаном). AACR2 віджив своє, стрімко розвиваються технології, з’явились нові види документів, змінились вимоги користувачів до бібліотечних каталогів… та головна перевага RDA – попри появу багатьох систем метаданих, стандарт не залежить від форми їх презентації. Шлях RDA в Україну нмд буде довгим і тернистим, але це лише питання часу.

Секрети «Історички»

Схоже серед українських бібліотек з’явився беззаперечний лідер з просування бібліотеки у соціальних мережах. Так, станом на червень 2014 р. кількість прихильників Національної історичної бібліотеки України у популярній мережі Google+ вже перетнула позначку 10000! Якщо не помиляюсь – такі вершини досі залишаються недосяжними для решти вітчизняних бібліотек. Хоча кількість прихильників «історички» в інших соцмережах не така вражаюча, все рівно, залюбки б завітав на тематичний майстер-клас від спеціалістів НІБУ. Якщо буде щось подібне – дайте знати.

Замість тисячі слів

Класики інформаційної архітектури повчають, що на веб-сайтах слід дуже обережно використовувати піктограми, малюнки… для позначення розділів. Зображення може бути варте тисячі слів, але не завжди зрозуміло, яке ж саме слово з цієї тисячі малося на увазі. На бібліотечних веб-сайтах також зустрічаються піктограми (як правило різноманітні варіації на тему E, @, I) до яких, самі наповнювачі веб-сторінок вже звикли, а от користувачам значення того, чи іншого мальовидла може видатись далеко неочевидним. Для демонстрації, щоб даремно не злостити бібліотекарів, обрав сайт випускників однієї зі шкіл Києва (+ для важкості некоректно прибрав підписи розділів). Б'юсь об заклад, що вміст багатьох розділів ви зрозумієте і без підписів, однак вміст деяких – залишиться для вас загадкою.

Саморобна підставка для сканера штрих-кодів

Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.

Причини відмов ВАК

Натрапив у Мережі на позаторішній аналіз основних причин відмов ДАК МОНМС (ВАК) України у видачі дипломів кандидата та доктора наук. Серед причин знаходимо – Викликало подив експертів … те, що для лікування захворювань порожнини рота автор використовував препарат «Тридерм», який Державним фармакологічним центром дозволено для зовнішнього використання (лікування шкіри). Тобто, у дисертаційному дослідженні було зроблено велетенську помилку, і цілком ймовірно, що даний ляп зустрічається й у інших роботах автора. Якщо на електронних платформах ще існує якась можливість застерегти потенційних цитувальників про зауваження ВАК (коментарі, або CrossMark), то при роботі з паперовими джерелами – надія виключно на власну пильність. Словом, знову 1 : 0 на користь цифри. 

База споживчих витрат

Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація спільними зусиллями запустили Global Consumption Database – найбільш повну базу даних, що містить докладну інформацію про споживчі витрати більш ніж 90 країн, що розвиваються. Тобто, у базі ви знайдете циферки, які розкажуть, як 4,5 мільярдів споживачів витрачають свої скромні заробітки на продукти харчування, житло, одяг, освіту ітд. База повинна допомагати компаніям виявляти незадоволений попит, щоб краще продумувати стратегію завоюванням нових ринків збуту.

Йшли селом партизани

Активізувалось бібліотечне підпілля на окупованих територіях. Скажіть, хто вміє краще за бібліотекарів зробити будь-яку тему (від Шевченка до проблеми глобального потепління) нецікавою, страшенно нудною, і тим самим, переорієнтувати молодь на зовсім інші цінності?! І це за допомогою лише серії вечорів, виставок і подібних заходів! Так, наприклад, Керченська ЦБС успішно провела музичний вечір під кодовою назвою Люблю тебя! Моя Россия! Уважно роздивіться світлини з акції – і як тут не стати українським патріотом?

Як писати про бібліотеки

Підозрюю, що це хтось з бібліотечного світу викрив шпигуна Чапая і вкотре продемонстрував всій країні нашу професійну інтелектуальну вищість. Але все-таки як же писати про бібліотеки?! Та ще й так, щоб було правдиво і водночас небезнадійно? Не усі журналісти вишукують у бібліотеках ласих на прохолоду дідусів. Трапляються і не скупі на парцеляції випадки журналістських звершень, що марно намагаються роздмухати палахкотливий вогник читацької довіри. Погляньмо на приклад від американських колег – «7 міфів про бібліотеки». Простенька побудова статті: дано перелік бібліоупереджень (у бібліотеках тихо, як на кладовищі, там нудно, там тільки книги, там може бути добре лише малечі, чи ботанам) і спростування біля кожного пункту (бібліотека у Квінсі відкрила танцювальний клас, а в Хартфорді бібліотека запрошує на джаз-концерт etc.).

Про Adobe Digital Editions і формат ACSM

Програма для читання електронних книг Adobe Digital Editions, від Adobe Systems, дозволяє комфортно читати електронні книги (PDF, XHTML, EPUB), а ще використовує формат ACSM для відправки даних активації на віддалений сервер та створення захищеної версії книги у форматі PDF, або EPUB. Тобто, завантаживши собі на комп’ютер файлик .acsm – ви, як правило, отримуєте доступ до е-книги лише на певний період. Програму можна б було рекламувати, як пречудовий варіант для побудови електронних бібліотек з функцією випозичання е-книг, але ні… Бібліотеки стоять на сторожі авторських прав, а тому за жодних обставин не читайте, як навічно зберігати acsm-файли.

Скільки в Інтернеті наукових документів?

Використовуючи спеціалізовані пошукові системи Google Scholar і Microsoft Academic Search, Мадіан Кабза та Клайд Лі Джайлс нарахували, що нині в Інтернет представлено приблизно 114 мільйонів англомовних наукових документів. При цьому, принаймні 27 млн. (24%) документів знаходяться у вільному доступі. Від галузі до галузі відсоток відкритих документів сильно різниться – від 12% до 50%, але, погодьтесь, 12% – це також дуже немало. Тому, якщо котрийсь бібліотекар скаже вам, що йому нічого запропонувати з якоїсь теми – не вірте! Бути такого не може.