Українська осінь у Scopus

Scopus тепер індексує ще парочку українських журналів – Corporate Board: Role, Duties and Composition від від Virtus Interpress та Theory of Stochastic Processes від Інституту математики НАН України. Вже понад півсотні вітчизняних видань успішно здолали шлях до Scopus, тому, гадаю, вже варто ставити запитання – журналами з яких галузей Україна не представлена в базі, і, що з цими галузями не так?

Бібліотечні електронні ресурси та технології

На сайті НБУВ з’явився новий ресурс Бібліотечні електронні ресурси та технології, що покликаний надавати доступ до знань та поширювати інформаційні матеріали у галузі бібліотечних електронних ресурсів і технологій. Ресурс перебуває на стадії тестування, усі запитання та пропозиції – через форму. Приємно, що розробники не забули й про бібліотечні блоґи, а, відтак, наша не надто активна форма фахової комунікації – отримала ще одне підтвердження легітимації. 

Кнопка Відкритого доступу

Студенти-волонтери та молоді дослідники з усього світу втомилися від браку доступу до потрібних досліджень і акурат у Тиждень Відкритого доступу створили Open Access Button. Щоб заволодіти чарівною кнопкою – перейдіть на сайт і завантажте собі за стосунок до одного з трьох популярних браузерів. Працює це диво просто – на сторінці з описом потрібної статті натискаєте на кнопку Open Access, а вона оперативно проводить пошук у Google Scholar та CORE. 

FP7 у E-LIS

Процес самоархівування документів у найбільшому репозитарії з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS став трішки довшим. Перед відправкою документів на перевірку редактору тепер з’являється форма «FP7 Projects», що може спантеличити і без того не чисельних українських депозиторів. FP7 – це Сьома Рамкова програма ЄС з досліджень та технологічного розвитку (бюджет 50 млрд. євро). Відповідно, ви надто не переймаєтесь даною формою, коли архівуєте документ, що не має жодного стосунку до згаданої програми ЄС – просто обираєте NO, чи відразу ж натискаєте Next, і спокійно насолоджуєтесь усіма перевагами співпраці з E-LIS.

Goodreads: поділись тим, що любиш

Goodreads – сайт, що допомагає людям знайти та поділитися улюбленими книгами. Goodreads дозволяє довідатись, які книги читають ваші друзі, відстежувати книги, які ви читаєте, читали, чи хочете прочитати, з'ясувати з відгуків спільноти чи підходить вам обрана книга та отримати рекомендації щодо книг, які вам повинні сподобатись. Власне, пишу даний пост саме через останню зі згаданих послуг. 

Бібліометрика української науки

Бібліотека Вернадського подарувала усім нам додатковий інтерфейс для зручнішого пошуку профілів вітчизняних науковців у Google Академія. Інформаційно-аналітична система Бібліометрика української науки призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури. Джерельною базою Системи є створені вченими на платформі Google Scholar бібліометричні профілі, що містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності. Хочете з’явитись у системі? – створіть профіль.

Acta Diurna: онлайн-архів української періодики

Acta Diurna – новий вітчизняний ресурс для забезпечення потреб академічної науки, навчально-освітніх проектів та усіх зацікавлених у вивченні історії української періодики. Ресурс вже містить 12 назв, 374 чисел, 4797 сторінок української періодики за 1919–1944 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку. У межах проекту передбачено наповнення двох великих розділів – репозитарію повнотекстових копій газет та загального каталогу періодики.

De Gruyter для Вікіпедії

Німецький академічний видавець De Gruyter відкрив для 1000 найактивніших редакторів Вікіпедії доступ до усіх своїх наукових матеріалів. Існує стійка підозра, що акцію від De Gruyter запущено не лише заради наукового прогресу людства, а й для задоволення комерційних апетитів: можливо, у видавництві сподіваються, що часті згадки у списках використаних джерел до статей Вікіпедії – суттєво збільшить попит на продукти видавництва. Скоріш за все, тисячу найактивніших відберуть з-поміж редакторів англомовного сегменту, а нам залишиться хороший приклад просування власних інформаційних ресурсів через Вікіпедію.

Нові бази від EBSCO та журнали SAGE: все безкоштовно

Компанія EBSCO пропонує нову безкоштовну базу даних American Doctoral Dissertations, яка містить майже 100000 посилань на американські дисертації 1933-1955 років. Біля запису ви побачите посилання PDF Full Text, але не поспішайте радіти – це не текст дисертації, а лише скан сторінки з покажчика. Ось така чудна база, що теоретично може зацікавити істориків. Для тих, хто цікавиться історією європейської колонізації Америки існує ще одна безкоштовна ебсківська база European Views of the Americas: 1493 to 1750. І не забуваймо про старі безкоштовні реферативні бази: GreenFILE, LISTA та Teacher Reference Center.

Вересневий рейтинг українських бібліотекознавчих видань

Маємо оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань від проекту «ДокШир». Нагадаю, що рейтинг укладається з метою популяризації ініціативи Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців і даний рейтинг не потрібно використовувати для оцінки якості видань. За півроку разючих змін у рейтингу не трапилося – «Вісник Книжкової палати України» та «Бібліотечний вісник» продовжують лідирувати, а авторам та редакції «Записок Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника» ідеї Відкритого доступу досі чужі і незрозумілі.

Український індекс наукового цитування

Веб-сайт Український індекс наукового цитування – складова програмно-апаратного комплексу, що призначений для забезпечення збору, обробки та надання доступу до даних щодо показників активності індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності України. Сайт дозволяє переглянути показники публікаційної активності як окремих вчених, так і цілих наукових установ України, дізнатися показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники. 

Google Play Книги: як долучитись бібліотекам?

В українському сегменті Google Play з’явився розділ з книгами, де мільярд користувачів Android із різними платформами з понад 50 країн можуть купити, або безкоштовно завантажити електронне чтиво. Водночас, у Google Play доступний безкоштовний додаток, що дозволяє користувачам завантажувати свої е-книги (до 1000 файлів у форматах EPUB або PDF) та переглядати їх на будь-якому пристрої (з можливістю синхронізувати свої закладки та нотатки). 

Чоловіки-комуністи в бібліотечній освіті

Наталія Кушнаренко: «Аналіз свідчить, що з 1929 по 2014 рр. бібліотечний факультет ХДАК очолювали 20 осіб. Серед них: 13 осіб чоловічої статі (65%) та 7 осіб жіночої статі (35%). Тобто в історичній ретроспективі явище маскулінізації домінує над фемінізацією. Упродовж перших 70 років існування факультету посаду декана обіймали переважно чоловіки-комуністи, котрі часто не мали фахової бібліотечної освіти. Як відомо, партійна належність за радянських часів була одним із головних чинників кар’єрного зростання, що було притаманно більшою мірою особам чоловічої, а не жіночої статі».

BASE заговорила українською

Чи багато ви знаєте наукових систем зі світовим ім’ям, які б вміли розмовляти рідненькою? Спеціалізованій пошуковій системі Білефельдського університету виповнилося 10 років. За цей час BASE перетворилася на одну з найбільших наукових пошукувачок у світі – понад 60 мільйонів документів, 3000 джерел, близько 70% індексованих документів знаходяться у відкритому доступі. Також, аж десять років знадобилося для того, щоб у системи з’явився український інтерфейс. Не судіть переклад суворо, а знайдете похибки – дайте знати.

Швінгерові лекції

Кажуть, що приходячи на лекцію, американський фізик-теоретик, нобелівський лауреат Джуліан Швінгер починав писати рівняння у лівому верхньому кутку дошки і продовжував писати до тих пір, поки не доходив до правого нижнього кута. Після цього – зупинявся і спокійно залишав аудиторію. Зрозуміти лекції Швінгера було надзвичайно важко, однак доклавши певних інтелектуальних зусиль у них можна було розгледіти прояв людського генія. Хочеться, щоб вітчизняна бібліотечна освіта також мала своїх викладачів-швінгерів і студентів, які б не лінувалися докладати певних інтелектуальних зусиль.

300 dpi

Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.

Science Slam Україна

Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.

Тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool

Непрогавте тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool, що використовує новітні технології веб-візуалізації інформації для представлення широкого спектру даних про глобальне використанні енергії. З 15 вересня, протягом місяця, користувачі зможуть отримати безкоштовний доступ до інформації про енергетичні запаси, дані про виробництво і споживання енергії за останні 47 років.

Бібліотеки ЄС можуть оцифровувати книги без дозволу правовласників

Країни-члени Європейського Союзу можуть уповноважувати бібліотеки оцифровувати книги зі своїх колекцій, без попередньої згоди правовласників, для того, щоб зробити їх доступними в електронних точках читання. Таке рішення прийняв Європейський суд щодо позову німецького видавця Eugen Ulmer проти Technical University of Darmstadt. Отож, бібліотеки ЄС мають право оцифровувати книги зі своїх колекцій з науково-освітньою метою, тому що «в іншому випадку, бібліотека не може реалізувати свою основну місію – задовольняти інформаційні потреби громадян». 

Відхилили статтю = змова

Газета «Известия»: «Низка російських вчених, що отримали відмови від журналів з високим імпакт-фактором (понад 6), зробили висновок – публікувати їх у цих журналах точно не будуть. Серед них – журнали найбільших видавництв Європи та США, такі як Wiley (Biophysical Chemistry, Chemical Physics Letters, Journal of America Chemical Society), RSC (Chemical Communications), Elsevier (Tetrahedron letters) і ASC (Organometallics). Російські вчені вважають, що ці журнали, не багато, не мало – змовились». 

Україна в Scimago Institutions Rankings

Зустрічайте Scimago Institutions Rankings – міжнародний рейтинг університетів та наукових установ. Рейтинг містить три категорії показників: Дослідження (Research), Інновації (Innovation), Веб-присутність (Web). Рейтинг розраховується щорічно, на основі показників наукометричної бази Scopus. Враховуються дані за останні 5 років (так, наприклад, для укладання рейтингу 2013 рік використовуються дані за 2009-2013 рр.), лише веб-показники розраховуються за останній рік (Див. Методологія). 

Сотий український документ в E-LIS

Найбільший міжнародний репозитарій з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS поповнився сьогодні сотим вітчизняним депозитом! Ним стала стаття Тетяни Медвідь «Рубрикатор НБУВ» як відзеркалено еволюції сільськогосподарської науки. І хоча іспаномовні автори самоархівують понад сотню документів у місяць, а нам для цього знадобилося аж 10 років, все рівно, не зміг оминути постом цю символічну цифру. Принагідно, нагадую, що маю спокусливу пропозицію для усіх заклопотаних українських бібліотекознавців, які палко підтримують ініціативу Відкритого доступу.

А эти ночи в Крыму теперь кому?

Відразу з оголошенням бойкоту «кримській конференції» у Мережі з’явились заклики провести в межах львівського Форуму видавців свою бібліотечну конференцію, яка б за своїм розмахом, наповненням, складом учасників… затьмарила б усі східні аналоги. Форум вже наступного тижня, а замість обіцяної супер-пупер-конференції маємо звичний бібфорум від УБА. Якщо на щедрий приїзд іноземців, можливо, й марно було сподіватися, то куца присутність українських доповідачів неприємно дивує. Як так, адже конференцію на півострові щорічно відвідували тисячі бібліотечних спеціалістів з усієї країни? Вони ніби там увесь час сумлінно працювали, ділилися досвідом, вивчали інновації і т.д. Звідки ж тепер керівники вітчизняних книгозбірень черпають інформацію про бібліотечні ноу-хау?! Чи, можливо, якщо не включили в програму пляж, змагання з шашок, чи футболу, то й нема чого їхати?

Айзек Азімов про бібліотеки

Айзек Азімов: «Основи своєї освіти я здобув у школі, та цього було недостатньо. Справжню освіту – надбудову, деталі, правильну структуру – я здобув у бібліотеці. Для бідної дитини, чия сім’я не могла собі дозволити купувати книги, бібліотека була дверми до відкриттів і звершень; і я безмірно радий, що мені вистачило розуму пройти крізь ті двері та не змарнувати шанс. Тепер, коли я постійно читаю, що фінансування бібліотек усе скорочується, я розумію, що двері зачиняються, а американське суспільство знайшло ще один спосіб самознищення».

ALEPH не спить

Подобається, що в ALEPH існує кнопка «Перевірити запис» – якщо каталогізатор введе у поле невідповідні дані, то після натискання кнопки система виведе на екран дані про помилку. Кожного разу натискати кнопку не потрібно, все рівно АБІС не дозволяє зберігати завідомо хибні записи. Ось з таких мікронюансів, на мою думку, і складаються добротні АБІСи. Тому, хочу віддати належне і зняти капелюха перед розробниками, за те, що вони розуміють автоматизовану бібліотечну систему не лише як банальну програму для вводу/виводу інформації.

Новий вигляд профілю у Google Академія

Змінився зовнішній вигляд профілів науковців у Google Академія. Зміни косметичні – усе задля зручнішого перегляду сторінок профілів зі смартфонів та планшетів. Проте, така орієнтація на користувачів мобільних пристроїв навряд випадкова і, скоріш за все, базується на вдумливому аналізі уподобань академічної спільноти. Укладаючи переліки наукових додатків для iPad та Android, помітив, що вітчизняні (та й загалом кириличні) науково-освітні мобільні розробки, як правило, обмежуються куцими англійськими словниками та дитячими абетками. Відтак, навіть без наукометричних рейтингів, можна запідозрити, що щось зіпсувалось у механізмі вкраїнської наукової комунікації.

CAB Thesaurus і загадки

На сайті міжурядової неприбуткової організації CABI з’явилось нове видання CAB Thesaurus. CAB Тезаурус доступний на одинадцятьох мовах і охоплює галузі сільського господарства, наук про життя та охорони здоров'я. Звичайно, даний тезаурус можна використовувати як для задоволення індивідуальних інформаційних потреб, так і для розбудови інших інформаційних ресурсів. Для мене загадкою залишаються два моменти: 1) Як закордоном вдається знаходити гроші на фінансування таких проектів? і 2) Скільки потрібно провести флешмобів, щоб перекрити запуск подібних тезаурусів і нівелювати розрив між бібліотечними системами різних країн?

База ICON: у вирі газетних колекцій

Велика і постійно зростаюча база даних від International Coalition on Newspapers (ICON) покликана допомагати бібліотекарям у процесі прийняття оптимальних бібліотечних рішень щодо розробки, управління та збереження газетних колекцій. База ICON – це найбільш повне джерело інформації про великі газетні колекції (містить понад 40 млн. записів). Передусім, база повинна забезпечувати фахівців бібліографічною інформацією, тому не очікуйте, що просто введете запит і отримаєте електронну версію газети. Проте, маючи дані від ICON та сторінку International Coalition on Newspapers, на якій можна переглянути величезний перелік міжнародних газетних онлайн-колекцій – наші шанси на успішний пошук онлайн-версії газети помітно зростають.

Взаєморозуміння від Мінкульту

Міністр культури України Євген Нищук похвалився на Радіо Свобода: «До речі, у нас зараз програма, на яку ми даємо не мало-не багато, а два мільйони гривень, яка називається «Взаєморозуміння», саме для проектів зі сходу, з півдня країни». Заглянув на сайт Міністерства, і, справді, згідно наказу Міністерства культури України від 06 червня 2014 року № 439 Державна агенція промоції культури України, що належить до сфери управління Міністерства культури України, уклала перелік культурно-мистецьких проектів, які рекомендовано для включення до Плану роботи Мінкульту. 

Індекс Кардашян

Безперечно, соціальні медіа – цінний інструмент для обміну ідеями. Водночас, існує небезпека, що така форма спілкування надто часто переоцінюється. Як приклад, нещодавно кожне поважаюче себе ЗМІ поспішило повідомити, що думає американська модель і зірка домашнього відео Кім Кардашян про війну в Сирії. Генетик Ліверпульського університету Ніл Холл занепокоївся, що подібні речі могли проникнути і в наукове співтовариство. Щоб якось захиститись від такої напасті – він запропонував використовувати індекс Кардашян (K-index). 

Impactstory: нова стратегія розвитку

Зручний інструмент альтметрікс Impactstory, що допомагає вченим відстежувати інформацію про поширення своїх наукових робіт у Мережі, змінює економічну модель свого розвитку. Тепер, підтримка профілю на Impactstory коштуватиме $60 / рік. Подібні сервіси ще не набули у нас популярності, а тому, навіть попри досить символічну абонентську плату, бібліотекарям стане значно важче переконувати вітчизняних дослідників спробувати альтернативні метрики. Наполягатимемо спробувати 14-денну безкоштовну версію, а там вже як карта ляже.

Про популяризацію читання серед дітей та молоді

У Міністерстві освіти вирішили створити тимчасову робочу групу з питань розроблення методик популяризації читання серед дітей та молоді. Однією робочою групою більше, однією менше… однак, ця з родзинкою – до складу групи не ввійшов жоден бібліотекар. А й справді, бібліотеки і популяризація читання – що між ними спільного? Натомість, грати першу скрипку у розробленні популяризаторських методик буде Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Спробував було заглянути на сайт цього інноваційного інституту – халепа, хостинг не оплатили. Як гадаєте, чи в майбутньому вдасться викрити якийсь зв'язок між своєчасною платою за дисковий простір та якістю розроблених методик?

DOI Citation Formatter beta

DOI Citation Formatter beta – це ще один аргумент на користь використання унікальних ідентифікаторів DOI. Інструмент дозволяє легко створювати бібліографічні описи документів у потрібному стилі. Просто вказуємо DOI, обираємо стиль, мову і натискаємо кнопку Format. З нашим улюбленим ГОСТом такий фокус не провернеш – доведеться руцями поправляти.

Діаспора тепер не та

Розмовляти про стан та перспективи вітчизняного книгодрукування – легко. Вже 20 літ мліємо над національним комплектом болячок (держпідтримка, пільги, російська книжка) і усіляко їх обсмоктуємо. Щоб якось урізноманітнити цю традиційну діагностику, давайте трохи побризкаю водою на українську діаспору. Звичайно, діаспора нам нічого не завинила, але от просто цікаво...

Journal Ciation Reports 2014

З’явився новий Journal Ciation Reports: 56% журналів покращило свої імпакт-фактори, 246 видань вперше отримали оцінку, а найбільший приріст включення нових назв зафіксовано у галузу будівельної інженерії – 13. За минулий рік лише 3 журнали назбирали понад 500K цитувань: Nature, PNAS і Science. Кількість вітчизняних видань включених у JCR не змінилася, а для Cytology and Genetics ще й хибно вказали країну-видавця.

Journal Metrics від Elsevier

Академічна спільнота давно потребувала більшої кількості прозорих і доступних наукометричних інструментів для оцінки журналів. Elsevier несподівано розщедрився і запустив веб-сайт Journal Metrics, на якому 3 популярні показники (Source Normalized Impact per Paper, SCImago Journal Rank, Impact per Publication) доступні абсолютно безкоштовно. Достатньо ввести у поле пошуку ключове слово з назви журналу (наприклад gene) і натиснути search. Пошук проводиться серед усіх журналів, що включені до Scopus, у результатах побачимо метрики за 1999-2013 рр.

iPad для науки

Якось вже укладав перелік Android-додатків, що можуть стати у нагоді сучасному науковцю. Нарешті добрався і до iPad. Свідомо оминав різноманітні додатки видавництв, калькулятори, сканери, мапи, скелети, логарифмічні таблиці, 3D-моделі, вівісекції жаб і хробаків… подібного добра в iTunes, хоч греблю гати. Допомагайте доповнити список – у коментарях розповідайте про свої улюблені наукові додатки. 

Навіщо науковці ведуть блоґи?

Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).

Опублікування результатів дисертацій, або light-версія наказу № 1112

На сайті Міносвіти представлено проект наказу «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Дуже дивно, адже у новому законі «Про вищу освіту» взагалі скасовано ступінь кандидата наук?! Або проект несвіжий, або хтось переконаний, що Порошенко новий закон не підпише… Тим не менш, основна фішка проекту – передбачено зменшення кількості публікацій за темою докторської дисертації до 15, а за темою кандидатської дисертації до 3. Найрозонанснішу вимогу залишено і здобувачам й надалі не обійтися без публікацій у наукових періодичних виданнях інших держав – для докторської 4, для кандидатської 1. До подібних публікацій пропонують зараховувати статті, опубліковані в матеріалах до наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів… відтак, підозрюю, що проплаченого флуду в бібліографічних списках суттєво побільшає.

Найпопулярніші статті від Springer

Springer вирішив оригінально вшанувати Міжнародний день Нельсона Мандели (18 липня), тому в цей особливий день видавництво відкриє усім користувачам безкоштовний доступ до найбільш популярних публікацій (вибірка на основі даних Almetric), які дотичні до цінностей Мандели. Це статті з галузей економіки, освіти, прав людини, політології та охорони здоров’я. Документи можна буде безперешкодно завантажувати та зберігати аж до 31 липня.

Virtual Science Library Open

Портал VSL Open пропонує кожному отримати безкоштовний та зручний доступ до широкого спектру наукових публікацій і баз даних. VSL Open використовує передові методики пошуку, єдине вікно дозволяє проводити пошук серед 3 мільйонів документів, електронна колекція постійно зростає, а невтомна команда Virtual Science Library щоденно намагається догодити своїм користувачам. Словом, маємо ще один спеціалізований пошуковий інструмент, але з надзвичайно приємним пошуковим інтерфейсом.

Американські історичні мапи

Завдяки спільним зусиллям U.S. Geological Survey та Esri, понад 178,000 історичних мап США 1884-2006 рр. відтепер безкоштовно та безперешкодно доступні кожному користувачу Інтернет. Щоб переглянути потрібну мапу, перейдіть на USGS Historical Topographic Map Explorer, проведіть пошук і переміщайте повзунок, щоб побачити, наприклад, як змінювалися розміри міст з плином часу. Мапи можна зберігати на свій комп’ютер, чи ділитися ними через соціальні мережі. 

Закони Стіва Круга

Стів Круг (Steve Krug) запропонував кілька простих правил для конструювання максимально зручних веб-сайтів: 

• Не примушуйте користувачів думати; 
• Нема різниці скільки разів потрібно клікнути, за умови, що кожен клік – це свідомий вибір, який зроблено без вагань; 
• Викиньте половину слів з кожної сторінки, а потім викиньте ще половину з того, що залишилось; 
• Користувач не читає вміст веб-сторінки, він його переглядає; 
• Користувач не вибирає оптимальний варіант, а задовольняється тим, що знайшов;
• Користувач не замислюється над тим, як це працює, він просто це використовує.

Наукові товариства і вища освіта

Нарешті Верховна Рада прийняла у другому читанні новий Закон «Про вищу освіту». Щоб повірити у світле майбутнє, для мене було достатньо і анонсованих раніше прух, проте наші медіа поспішили повідомити ще й про суттєве посилення антиплагіатних норм з обов’язковим оприлюдненням наукових робіт. Розчарую прихильників Відкритого доступу, але у тексті Закону знаходжу лише невинну вимогу про те, що внз зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та виявлення фактів плагіату і притягувати безсоромників до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, під «оприлюдненням» мається на увазі стара-добра публікація (зосібна і в кафедральних мурзилках). 

Угода про асоціацію між Україною та ЄС: чого чекати бібліотекам?

Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Яким чином це зачепить бібліотеки? Насамперед, нам обіцяють позитивні зрушення в освіті – повноцінну участь у єдиному європейському освітньому просторі, впровадження новітніх наукових досягнень, модернізацію самого змісту освіти. Зрозуміло, що якщо справді візьмуться за освіту, то не зможуть оминути і бібліотеки. Також, нам дають надію на активний розвиток 3G та мобільного Інтернету. Коли за рівнем проникнення мережі Інтернет ми підтягнемось до показників європейських країн, то з’явиться більше сенсу у створенні та наповненні електронних бібліотек та інших бібліотечних онлайн-проектів. Хоча тотальна більшість колег не помічає ознак корупції в українській бібліотечній галузі, підписання Угоди про асоціацію повинно наново перезапустити маховик боротьби з корупцією у державній та приватній сфері. Якщо змусять змінювати схемки на горі, то рикошетом це вдарить і по бібкорупціонерах.

Сайти бібліотек України

Для мене це дещо несподівано, але чомусь бібліотекарі дуже радісно зустріли ідею нагородження кепських веб-сайтів. Схоже, колеги спокійні за якість своїх веб-сторінок. Для майбутнього конкурсу потрібен список сайтів українських бібліотек. Взяв за основу перелік зі старого сайту НБУВ. Усі назви, гіперпосилання… перевірено. Якщо маєте зауваження, чи знаєте чим доповнити список – ласкаво прошу поділитися в коментарях до посту.

Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»

Одні сайти вітчизняних бібліотек стають кращими, інші не змінюються, деякі стають навіть гіршими… Втомився з року в рік потрапляти на одні і ті ж самі вирви-око-сторінки… Гадаю, упорядників таких веб-сторінок потрібно якось підштовхнути до якісних змін. Відтак, пропоную конкурс на найгірший сайт бібліотеки. Всього три номінації: для національних, вузівських і публічних. Вимоги до лауреатів прості – переможе сайт бібліотеки на якому *** шо знайдеш. Планую, що незалежна команда випадкових користувачів перевірить та належно оцінить: на скільки легко дізнатись чи є потрібна книжка (е-ресурс) в бібліотеці, як стати читачем бібліотеки, де знаходиться, коли працює бібліотека… Пропонуйте додаткові критерії! 

Літературний чемпіонат світу

Працівники Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса оцінили, що книжкова колекція бібліотеки настільки багата і різноманітна, що її вистачить для представлення кожної команди-учасниці чемпіонату світу з футболу 2014. Щоб це довести, і зайвий раз показати свої фонди!, наші креативні каліфорнійські колеги до кожного матчу чемпіонату готують відповідну світлину з поєдинком книг: матч Португалія vs. США = Антоніу Лобу Антунеш vs. Кен Кізі, матч Японія vs. Греція = Банана Йосімото vs. Софокл ітд.