Те що у них називають скороченням...

Триває офензива президента Обами на американські бібліотеки. Після скасування федеральної програми підвищення успішності шляхом надання учням доступу до найсучасніших матеріалів у шкільних бібліотеках Improving Literacy Through School Libraries, пан Барак запропонував скоротити фінансування Library Services and Technology Act на 10% (-$20.3 млн.). Також, скорочується фінансування програми Laura Bush 21st Century Librarian Program, яка покликана навчати «наступне покоління бібліотекарів». Цікаво, що навіть після такого скорочення, лише на одну цю програму США витратить більше, ніж Україна на фінансування бібліотечної справи загалом.

Qwiki

Мультимедійний сайт Qwiki (щось середнє між пошуковиком і онлайн-енциклопедією) виконує запит користувача відбираючи інформацію з різноманітних джерел (Вікіпедія, Google, Fotopedia, YouTube), формує слайд-шоу і озвучує все це діло приємним, але все-таки надто механічним, жіночим голосом. Яскраво, цікаво, «як в кіно» і лише англійською. 

Учора в клюбі були танці?

Після оприлюднення січневих рейтингів університетів Webometrics (оцінюються лише веб-сторінки університетів), у зле дихаючих в бік України ЗМІ, почали з'являтися повідомлення типу: «Українські ВНЗ перші з кінця», «Українські ВНЗ визнано найвідсталішими у світі»… Сьогодні маємо справу з іншою формою пересмикування цих рейтингів.

З метою прискорення модернізації...

З сайту НБУВ: З метою прискорення модернізації та підвищення ефективності діяльності НБУВ ... запроваджено посаду першого заступника генерального директора з наукової роботи — за рахунок скорочення при цьому двох посад заступників генерального директора з наукової роботи... Стосовно поширених деякими органами друкованої і електронної інформації заяв А. Г. Бровкіної, щодо загрози «розпродажу» унікальних книжкових колекцій, слід зазначити, що такі безвідповідальні твердження не мають реального підґрунтя. Книжкові та рукописні зібрання НБУВ, як і раніше, перебувають під контролем. 

Прем’єра 1-го буктрейлера від Пана Бібліотекаря

Продовження...

Розчарований коментарями до попередньої замітки – ніхто схоже не зрозумів (і не намагався зрозуміти) про що мова. Спробую ще раз, на пальцях пояснити про веб імпакт-фактор, як к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок.
Петрик має яблуко і готовий ним поділитись з 3-ма друзями. У цьому є сенс. А якщо Петрик буде ділити яблуко на 130 піплів?! Та наш Петрик ніби розумний і каже: Ці троє – мої друзі, а усі решта? Ви пробачте хто?

Про електронні архіви і блохи

У повідомленнях про розрахунки рейтингів від Cybermetrics Lab, як правило, багато уваги приділяють 4-ом оцінюваним величинам, але якось тихо розповідають про співвідношення між ними, зокрема між кількістю сторінок (size) і кількістю посилань (visibility).
У паперовому світі ми маємо імпакт-фактор (к-сть цитувань до к-сті статей), у віртуальному – веб імпакт-фактор (к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок), + іспанці додали ще «багаті» файли, згадки в Ґуґл Академії і к-сть цитувань з ҐА. Усе по дорослому – чим менше порожняка, тим краще.

Даруйте коханим E-book

Старий баян і скоріш за все вигадка, але під празнічєк – самий раз. Гі де Мопассан писав своєму другу: «Ніколи не зв'язуйся з курсистками. Вони цілими днями просиджують у бібліотеках і при цьому плідні, як кролиці». Кілька років тому, соціологи з університету шведського міста Упсала досліджували вплив професії жінки на її плодючість. Виявилося, що найчастіше народжують жінки, які працюють у бібліотеках. Все це через книжковий пил. При довгому зберіганні на старих і запорошених книгах починає рости мікроскопічний грибок, який виділяє в повітря спори, що містять біологічно активну речовину, на яку жіночий організм часто реагує так само як на естроген.

Memento mori

Ю.Ділевко і Л.Готліб дослідили 123 некрологи бібліотекарів, які були опубліковані в The New York Times з 1977 по 2002 р. Хоча професія бібліотекар вважається «жіночою» 63,4% некрологів присвячено чоловікам. Також, незважаючи на те, що у США найбільше публічних і шкільних бібліотек, 40,7% некрологів стосувались університетських бібліотекарів, тоді як публічних – лише 18,7%. Ще 56,1% займали керівні посади, а 50,4% мали публікації (звідси).

Рейтинг сайтів бібліотек України (січень 2011 р.)

Порівняно з минулим роком дуже не багатьом бібліотекам України вдалось покращити вебометричні показники своїх сайтів. Дивіться рейтинг. Цікавішим за показник «нуль» є список «Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки». Подивіться, порахуйте, пригадайте адмінподіл... Опс! Бракує... Нехай живе веб, органон наукової комунікації? А спробуйте запитайте в безсайтченків – «Товаріщі, універсальні науковці, а ви часом не ох...?». Очі видряпають)

За лаштунками Національного управління архівів і документації США


Бабуськи, в атаку!

Едуард Сукіасян: «Всі ми знаємо: у нас не йдуть. Залишаються, працюють, без особливої любови до бібліотеки і її читачів, з часом виробляється звичка працювати абияк (про яку ініціативу може бути мова!), навіть нелюбов до читачів («Щойно привела фонд до ладу! Прибігли, хапають тут і там, дивитись гидко!»). Ми винні: ці люди по суті – чужі для бібліотеки, не лише продовжують працювати, їм за це платять, ще й премії отримують». 

Pro et Contra Відкритого доступу

Ловіть таблицю «Відкритий доступ до наукового знання. Переваги і втрати» (клік для збільшення). Взято з Московкин В. М. Открытый доступ а научному знанию. Кому достанутся дивиденды? [Текст] / В. М. Московкин. // Научно-техническая информация. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. – 2010. – № 7. – С. 22-26.

Попит на електронні журнали в університетській бібліотеці

Замдиректор бібліотеки ДУ ВШЕ з питань керування електронними ресурсами В.Післяков: «...Не всі університети користуються електронними базами даних. Причому часом це швидше небажання або невміння організувати передплату, а не відсутність фінансів. Це добре стало видно, коли стартували програми державного фінансування доступу до зарубіжних електронних ресурсів, і досить було докласти організаційних зусиль (призначити відповідального, поінформувати студентів і викладачів про появу нової бази даних, про правила роботи з нею і т.д.), а не оплачувати підписку з кишені вузу. Виявилося, і в цьому випадку не всі скористалися такою можливістю, а деякі вузи, навіть підключившись, показали нульове використання баз» (звідси).

А може нафіг той каталог? 2

У коментарях до Гарвард + MIT висловив ідею, яка імхо вартує окремої замітки. 2-гий допис у цьому блозі був присвячений буксуванню з єдиним каталогом. З того часу, як і до того, не помітив особливого ентузіазму до реалізації цієї ідеї. Отож, як і півтора року тому, запитую – А може нафіг той каталог?
Чи не краще просто – тулимо у свій електронний каталог (внизу сторінки з результатами пошуку) повідомлення «Якщо пошук у каталозі виявився невдалим, спробуйте пошукати в ЕК інших бібліотек нашого міста» і посилання на сторінку, де будуть перераховані усі ЕК бібліотек міста. Для зручності у подібні сторінки можна запхати мапу з позначеними бібліотеками і схемами проїзду.
Скільки часу потрібно для створення такої сторінки? Залежно від регіону: від кількох хвилин до 1-2 годин по місту Києву. Потім ці сторінки можна б було обднати на одному сайті, розділивши їх на області і voila. Ну так що, робимо?  

По кому б’є Біг-Бен?

Понад 400 публічних бібліотек у Великобританії знаходяться під загрозою закриття. Вчора, всі дружно погомоніли на Save Our Libraries Day і ми тепер, на безпечній відстані, зможемо поспостерігати, чим усе це закінчиться. Аргументи уряду: 4,517 публічних бібліотек (включаючи мобільні), в 2010 році було -3,4 млн. відвідувань і -188,000 позичальників порівняно з 2009 роком. Аргументи «бібліотек і друзів» звичні – бібліотеки наріжний камінь, зупиніть культурний вандалізм ітп. У всьому цьому англомовному галасі виділив би матеріал Пітера Джексона «Фініш бібліотек? 5 аргументів за і проти». Нічого такого надзвичайного, але мені н-лад було цікаво порівнювати аргументи «За» з реальним станом речей у бібліотеці.

Не по-сусідськи

«У співавторстві з ученими США українськими соціогуманітаристами було опубліковано 100 робіт, в тому числі 9 з числа 17 найцитованіших. У співавторстві з німецькими колегами було опубліковано 79 робіт, в тому числі 3 з числа найцитованіших. Важливою є соціогуманітарна наукова співпраця України з Великою Британією: відповідно, 64 спільні роботи, в тому числі 2 з числа 17 найцитованіших. Менш активно українці співпрацюють з ученими Польщі та Російської Федерації (відповідно, по 35 спільних робіт), Франції (32), Нідерландів (25), Мексики (16), Бельгії, Італії, Канади та Швеції (по 15 спільних робіт), Австрії (14), Туреччини (12), Австралії (11), Японії та Іспанії (по 10). Із колегами з інших 72 держав українські вчені-соціогуманітаристи опублікували менш ніж по 10 спільних робіт». (звідси)

Заклейка

Не кожен молодий український читач, побачивши таке, зрозуміє, що це елементи радянської цензури. На 1-му фото ми бачимо приклади «заклейок»: папером і клеєм добротно заховано усі ідеологічно неправильні місця. На 2-му вже цілу нарізку вклеєних бібописів – місць ідеологічно терпимих виявилось дуже мало. Звиняйте за якість фото.

Конкурс «Зірки бібліотечної блогосфери»

Конкурс бібліотечних блогів України проводиться Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в рамках програми «Бібліоміст» за підтримки Microsoft в Україні. В конкурсі можуть брати участь всі бібліотеки/ бібліотекарі/ співробітники, користувачі та друзі бібліотек, які ведуть блоги, де висвітлюють діяльність бібліотечних закладів, свою роботу, висловлюють свій погляд на сучасні бібліотеки, інформаційні технології і читання й обговорюють актуальні події та новини бібліотечної справи. Конкурс проводиться з 4 лютого по 4 квітня 2011 р. Детальніше тутка.

Рейтинг університетів України (січень 2011)

Ну і нарешті в лютому ми дочекались січневого рейтингу університетів світу від Cybermetrics Lab CSIC. Показники веб-сторінок наших ВНЗ далі не дотягують навіть до першої тисячі. Зірочка біля назви (*) означає, що у ВНЗ є два, або більше доменів. 

Рейтинг бізнес-шкіл України (січень 2011)

Позиції українських бізнес-шкіл у нових Ranking Web of World Bussiness Schools від Cybermetrics Lab CSIC.

Рейтинг дослідницьких центрів України (січень 2011)

Позиції українських дослідницьких центрів у нових Ranking Web of World Research Centers від Cybermetrics Lab CSIC.

AnalyzeWords

Серйозно науково-обґрунтований інструмент «AnalyzeWords» дозволяє дослідити індивідуальність автора мікро-блоґа на Twitter. Достатньо лише вести @імя, машинка проаналізує, як автор використовує слова і у кольорах та цифрах буде показано емоції, соціалізацію, стиль мислення автора. Щоправда, сумніваюсь же цей ресурс заточений під кирилицю.

Для відпочинку та розваг

Минулої середи в Енфілдській публічній бібліотеці (дистрикт Коннектикут) під тиском міськради та мера було скасовано перегляд фільму «Сіко». У разі показу фільму міські можновладці пригрозили припинити фінансування бібліотеки.
З Вікіпедії: Документальний кінофільм «Sicko», культового американського режисера Майкла Мура («Боулінг для Колумбайн», «Фаренгейт 9/11»), присвячений проблемам занадто комерціалізованої системи охорони здоров'я у США. Автор фільму порівнює рівень медичного обслуговування і його доступність у декількох країнах світу і піддає критиці систему приватного медичного обслуговування у США.

Фізика і метафізика рейтингів

Vae victis! Не знайшлося місця для ELibUkr-OA у січневих рейтингах. Фінпідтримка, агітаційна кампанія, достатня кількість наукових спільнот… здавалось афоризм Еріка Реймонда «У семи тисяч няньок – дитя в шоколаді» мав би спрацювати. Однак, дитина далі без ока. Що ж не так?

Рейтинг репозитаріїв України (січень 2011)

Top Repositories

406
876
414
659
61
421
345
807
223
119
630
736
748
624
389
642
670
891
345
534
726
879
831
518
576
758
777
871
685
544
882
869
1,060
616
754
1066
1,094
1,148
840
507

З приватної колекції Януковича

Президент України Віктор Янукович передав Бібліотеці української літератури у Москві велику добірку українських книжок з приватної колекції. Судячи зі стану книг – вони й так читались рідко. Швидше за все – затарились в сусідньому магазині. Головне – хто ще з політиканів не пропіарився на фоні московської бібліотеки?! Можливо варто і деяким українським бібліотекам перейти під «кремлівський патронат», щоб про них згадала українська влада?

WI-FI в бібліотеці

Вкотре вже читаю, як студентам нав’язливо пропонують пробратися у бібліотечну WI-FI ZONE. Шедевральним на цьому поприщі видається минулорічне висловлювання Олега Шилюка: «…в бібліотеку приходять з ноутбуками, з нетбуком з проханням підключити до мережі чи локальної по бібліотеці, чи до Wi-Fi. Я не хочу сказати, що це традиція, але такі студенти є. Звичайно, пропорція не на користь цих студентів. Але ці студенти, їхнє ставлення до науки,  до освіти є, напевне, отим показником чи направляючим для всіх інших студентів, які бачать, які можливості є в цих студентів, як вони можуть користуватися».

Ідеї академіка Павлова в бібліотечній справі

Алексей: Не забувайте, що більшості співробітників бібліотеки далеко за 40, якщо не сказати більше. У них у голові зовсім не семінари з підвищення грамотності. На жаль. Не допомагають не те що семінари, а спеціалізовані курси (платні звичайно ж), які проводять співробітники УФД.
amik написав: Як варіант (ДУЖЕ поганий і неправильний! - Можливо тимчасовий, поки не відвикнуть) можу запропонувати прибрати право UPDATE на стовпець invent_book.cur_no для PUBLIC і дати його тільки тим співробітникам, хто працює з додаванням «номерних» <...>

Нас цитують 2009

Ще влітку мені здавалось випадковістю, те що Ісландія випереджає Україну в рейтингу країн SCImago (за h-індексом). Шкода, але за показниками 2009-го Україна не наздогнала Ісландію (яка до того ж обігнала Словаччину) і ми далі залишились на 42 місці. За кількістю документів ми 37-мі, за кількістю процитованих 36-ті… але нас підводить кількість цитувань, крім того у 2009 зросла кількість нецитованих документів. 

«Хвороба витрат» Баумоля і Боуена

Вільям Баумоль у 1966 році спільно з Вільямом Боуеном опублікував роботу «Театральне мистецтво: економічна дилема» (Baumol W., Bowen W. Performing Arts: The Economic Dilemma). Баумоль і Боуен спробували описати різні питання діяльності та фінансового стану організацій, пов'язаних з театральним мистецтвом: від відвідуваності концертів до цін у Metropolitan opera. Автори показали, що найчастіше витрати таких організацій, значно перевищують їх доходи і цей розрив може бути компенсований лише за рахунок приватних і громадських пожертвувань.

Промоція серії книг про дітей, які вміють літати

Як прогодувати журнал відкритого доступу?

У попередній серії ми дізналися, що Open Access буває різним. В ідеалі усі журнали відкритого доступу можна розділити на платні (fee-based) і безплатні (no-fee). З платними зрозуміло – автор сам (або хтось від його імені) сплачує за публікацію. Така модель дуже поширена в Україні, хоча підозрюю, що самі автори, видавці можуть і не здогадуватись же вони опен аксезисти.
Безплатні не рухають авторів і шукають інші, внутрішні та зовнішні джерела фінансування: субсидії, реклама, партнерство, членські внески, гібридність (щось платне, а щось не дуже), ендавмент (людською мовою – пожертви не фізичним особам), волонтери, додаткові платні послуги... Зупинюсь лише на рекламі.

Електронна бібліотека Яценюка

Пишуть: Депутат А. Яценюк попросив міністра закордонних справ К. Грищенка посприяти наданню йому дозволу на створення електронної бібліотеки української літератури при Національному культурному центрі України в Москві. Керівництво МЗС доручило посольству України в Росії опрацювати практичні механізми реалізації цього проекту. Справа благородна і пахне піаром. Не впадаючи в детальні пояснення – у РФ є Інтернет, а Україні теж би здались «вогнища популяризації класичної та сучасної української літератури». Однак, в Росії є ситуація навколо Бібліотеки української літератури в Москві, а в Україні – Яценюк, який любить нагадати про себе.

Рукавиці для бібліотекарів

Усі ви добре знаєте, а дирекція здогадується, що працювати з особливо брудним, старим, запиленим etc. фондом краще не голими руками. На яскравих заморських фотографіях одягнутий в строгий костюмчик бібліотекар у сніжно-білих шовкових рукавичках тримає в руках інкунабулу... Дешеві понти для туристів, ганчірки – після 5 хв. роботи.
Які ж рукавиці використовувати? З власного досвіду: у рукавицях для городу – втрачається відчуття дотику, тендітні сторінки важко перегортати. У хірургічних – швидко пріє рука, тальк допомагає, проте ненадовго.
???

Індексація Google Scholar

Ще раз перечитував Webometrics НТУУ «КПІ» і вирішив, що цей шматок про індексацію варто винести окремою заміткою, оскільки за чутками «підступний» Ісідро Аґилло готується підкласти свиню для східноєвропейців у новій методології розрахунків рейтингів від Cybermetrics Lab.
Перед тим як індексувати публікації в Google Scholar варто переконатися, що всі вони мають англомовну анотацію (як мінімум), що можливий пошук по документах (для PDF-документів це можна перевірити стандартним пошуком Acrobat Reader). 

Відключіться на хвилинку. Почитайте книжку


Illustration Services від Elsevier

«Кісо, скажіть як художник художнику: Ви малювати вмієте?» – казав якось Великий комбінатор. Відомо, що і від якості ілюстрацій також залежить успіх доповіді, статті, чи книги. Якщо у вас проблеми з малюванням, то команда професійних ілюстраторів Elsevier готова допомогти – майже всі замовлені вами ілюстрації може бути зроблено вже протягом 5 робочих днів. Щоправда, ціни від $39 до $359.

Як заробити на Відкритому Доступі?

Мова про роботу Алми Свон (Alma Swan) «Modelling scholarly communication options: costs and benefits for universities». Коротко – Британські університети було поділено на 4 типи і виведено різні сценарії економії коштів від Open Access. Усі сценарії зводяться до: який би шлях ВД не вибрав автор – усі вони вигідні для університету. Головне – отримати статтю (= зменшити видатки на передплату) і залишити видавництва з носом. Кінець.

Кримська дуель

Ю. Столяров: Ви сказали, що бібліотекознавство це не наука. Однак, у нього є все що відповідає визначенню науки. Чого Вам не вистачає?
А. Земсков: У розумінні фізиків, бібліотекознавство – не наука, тому що воно не відкриває нічого нового у законах природи, в суті речей що нас оточують. Це класифікація і типологія, тобто те, чим займаються, наприклад, колекціонери марок.
(звідси)

Бібліотекар

Умберто Еко «Як написати дипломну роботу»: Переборіть сором'язливість. Саме він може дати потрібну пораду, і ви заощадите багато часу. Майте на увазі, що за винятком надто замучених, чи надто роздратованих бібліотекарів, особливо ті, хто завідує невеликими зібраннями, бувають щасливі, отримуючи можливість продемонструвати дві речі: багатство своєї пам'яті і багатство свого фонду. Чим менше і забитіше містечко, в якому це сховище знаходиться, чим менше в бібліотеці відвідувачів, тим сильніше мучиться бібліотекар від незадієності і незатребуваності. Люди, що звертаються за рекомендацією – ось що потрібно від життя такому бібліотекарю.

Відгадайте: Чий це логотип?


Webometrics НТУУ «КПІ»

Натрапив на Webometrics НТУУ «КПІ». Сайт створено для збільшення ККД підрозділів НТУУ «КПІ» у вебо-перегонах. На сайті можна знайти інформацію про: рейтинги від Cybermetrics Lab, особливості їх формування, конкретні поради веб-майстрам, проведено моніторинг і складено рейтинг сайтів підрозділів НТУУ «КПІ», поцокати програму «Пошук цитованості». Схоже, сайт створено ще в 2009, доля цього цікавого проекту невідома, матеріалів небагато, але в Уанеті (з даної тематики) ви їх багато і не знайдете.

Бібліотека працює. Триває слідство.

Департамент інформаційної політики Міністерства закордонних справ України повідомляє, що Бібліотека української літератури в Москві повністю відновила роботу у звичайному режимі. Зі слів директора бібліотеки справу ще не закрито: «Робота бібліотеки і кримінальна справа – це два паралельні процеси. Ми проходимо за цією справою в якості свідків, і вона порушена проти невстановлених осіб».

WebCite: архівування за вимогою

В одному з опублікованих у журналі Sciences досліджень сказано, що 13% інтернет-посилань у наукових статтях були неактивними вже через 27 місяців. Ще веб-сторінки можуть змінюватись і відповідно читач, перейшовши за посиланням, може побачити щось інше, а не те що бачив автор. Що робити?! 
WebCite – інтернет-сервіс, який виконує архівування веб-сторінок лише за вимогою користувача. Архівуєте, робите url-посилання і сторінка буде доступна в будь-який момент, без обмежень, незалежно від статусу і стану оригінальної веб-сторінки!, з якої була зроблена архівна копія.

Ne tylko we Lwowie

Депутат Львівської міськради А.Мочарський заявив, що жодна бібліотека Львова не обладнана комп’ютером, а відтак він звернувся до міського голови Львова А.Садового щодо виділення з бюджету міста коштів на комп’ютеризацію бібліотек з обов’язковим підключенням до тенет. Натомість міський голова спростував цю інформацію: «У місті є багато прекрасних бібліотек, яким можуть позаздрити інші міста України, а також ми маємо інтерактивні бібліотеки».

Крадіжка року

Львівська газета «Ратуша» опублікувала свою версію Найяскравіших культурних подій 2010 року. Не забули укладачі про книголюбів та книго-охоронців, які здобули першість у номінації «Арт»-крадіжка року: З фондів Національного музею у Львові зникло сорок раритетів, серед яких рукописи та стародруки, датовані XV — XVIII століттями. Факт зникнення раритетів виявили внаслідок повної звірки фондів, яку почали після зникнення рукописів і стародруків 2004 року. Розслідування цієї крадіжки досі не дало результатів. Експерти кажуть, що шанси повернути цінні архівні речі мізерні (більше про цю історію). Звідси – цифруймо швидше!

Calibre: конвертер книг і багато іншого

Calibre – додаток з відкритим вихідним кодом, створений для читачів е-книг, призначений для 3-ох основних операційних систем Linux, Mac OS X і Windows. Серед можливостей: керування бібліотекою, скачування новин та конвертація їх у книгу, синхронізація з рідерами, вбудована програма для читання книг і веб-сервер для віддаленого управління бібліотекою та найсоковитіша функція, зокрема для володарів Kindle – конвертер книг (справді перетворює багацько форматів). Завантажити Calibre можна тут.

Е-рідери: переоцінка

Дані Держкомстату за 2010 рік, щодо середньомісячної заробітної плати в Україні, підказують мені, що е-рідери безпідставно вважають конкурентами паперової книги. Звісно, читати на електронному папері не до порівняння зручніше, але електронна читанка – це лише електронна читанка (чого не скажеш про планшет, смартфон, чи ПК). Скільки в Україні читачів «захоче» і «зможе» відвалити ≈ $200 за е-рідер? Думаю, більшість людей і далі гортатимуть паперові сторінки, або вправлятимуться у читанні з монітору домашнього ПК.

Фетишизм

Таку ось обіцянку вичитав: «Вже зараз до 50% всіх книг я читаю електронно, а в майбутньому планую довести цю цифру до 80-90% (і це при тому, що я роками вважав себе фанатом паперової літератури)». Відразу ж пригадались  протилежні потуги бібліотекарів-старообрядців, які «не дають електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою». Скажіть, ну невже найголовніше у книзі це: папір, чи не-папір? Є ще така популярна Інтернет-показуха з тієї ж опери: «Я не дивлюсь телебачення!». Для чого створювати собі кумира, чи малювати страшного чорта?! Чи не краще брати потрібне незалежно від того, чи це папір, чи монітор ПК, чи динамік радіоприймача, чи екран телевізора…