Конкурс «Зірки бібліотечної блогосфери»

Конкурс бібліотечних блогів України проводиться Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в рамках програми «Бібліоміст» за підтримки Microsoft в Україні. В конкурсі можуть брати участь всі бібліотеки/ бібліотекарі/ співробітники, користувачі та друзі бібліотек, які ведуть блоги, де висвітлюють діяльність бібліотечних закладів, свою роботу, висловлюють свій погляд на сучасні бібліотеки, інформаційні технології і читання й обговорюють актуальні події та новини бібліотечної справи. Конкурс проводиться з 4 лютого по 4 квітня 2011 р. Детальніше тутка.

Рейтинг університетів України (січень 2011)

Ну і нарешті в лютому ми дочекались січневого рейтингу університетів світу від Cybermetrics Lab CSIC. Показники веб-сторінок наших ВНЗ далі не дотягують навіть до першої тисячі. Зірочка біля назви (*) означає, що у ВНЗ є два, або більше доменів. 

Рейтинг бізнес-шкіл України (січень 2011)

Позиції українських бізнес-шкіл у нових Ranking Web of World Bussiness Schools від Cybermetrics Lab CSIC.

Рейтинг дослідницьких центрів України (січень 2011)

Позиції українських дослідницьких центрів у нових Ranking Web of World Research Centers від Cybermetrics Lab CSIC.

AnalyzeWords

Серйозно науково-обґрунтований інструмент «AnalyzeWords» дозволяє дослідити індивідуальність автора мікро-блоґа на Twitter. Достатньо лише вести @ім’я, машинка проаналізує, як автор використовує слова і у кольорах та цифрах буде показано емоції, соціалізацію, стиль мислення автора. Щоправда, сумніваюсь же цей ресурс заточений під кирилицю.

Для відпочинку та розваг

Минулої середи в Енфілдській публічній бібліотеці (дистрикт Коннектикут) під тиском міськради та мера було скасовано перегляд фільму «Сіко». У разі показу фільму міські можновладці пригрозили припинити фінансування бібліотеки.

З Вікіпедії: Документальний кінофільм «Sicko», культового американського режисера Майкла Мура («Боулінг для Колумбайн», «Фаренгейт 9/11»), присвячений проблемам занадто комерціалізованої системи охорони здоров'я у США. Автор фільму порівнює рівень медичного обслуговування і його доступність у декількох країнах світу і піддає критиці систему приватного медичного обслуговування у США.

Фізика і метафізика рейтингів

Vae victis! Не знайшлося місця для ELibUkr-OA у січневих рейтингах. Фінпідтримка, агітаційна кампанія, достатня кількість наукових спільнот… здавалось афоризм Еріка Реймонда «У семи тисяч няньок – дитя в шоколаді» мав би спрацювати. Однак, дитина далі без ока. Що ж не так?

Рейтинг репозитаріїв України (січень 2011)

Top Repositories

406	Kharkov National Academy of Municipal Economy Repository	876	414	659	61
421	Zhytomyr State University Library	345	807	223	119
630	Institute of Biology of Southern Seas E-Repository	736	748	624	389
642	Electronic Kharkiv National University Institutional Repository	670	891	345	534
726	National Academy of Sciences of Ukraine Institute of Software Systems ePrints	879	831	518	576
758	Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository	777	871	685	544
882	Electronic Archive Ternopil State Ivan Puluj Technical University	869	1,060	616	754
1066	Odessa I.I.Mechnikov National University Repository	1,094	1,148	840	507

З приватної колекції Януковича

Президент України Віктор Янукович передав Бібліотеці української літератури у Москві велику добірку українських книжок з приватної колекції. Судячи зі стану книг – вони й так читались рідко. Швидше за все – затарились в сусідньому магазині. Головне – хто ще з політиканів не пропіарився на фоні московської бібліотеки?! Можливо варто і деяким українським бібліотекам перейти під «кремлівський патронат», щоб про них згадала українська влада?

WI-FI в бібліотеці

Вкотре вже читаю, як студентам нав’язливо пропонують пробратися у бібліотечну WI-FI ZONE. Шедевральним на цьому поприщі видається минулорічне висловлювання Олега Шилюка: «…в бібліотеку приходять з ноутбуками, з нетбуком з проханням підключити до мережі чи локальної по бібліотеці, чи до Wi-Fi. Я не хочу сказати, що це традиція, але такі студенти є. Звичайно, пропорція не на користь цих студентів. Але ці студенти, їхнє ставлення до науки,  до освіти є, напевне, отим показником чи направляючим для всіх інших студентів, які бачать, які можливості є в цих студентів, як вони можуть користуватися».

Ідеї академіка Павлова в бібліотечній справі

Алексей: Не забувайте, що більшості співробітників бібліотеки далеко за 40, якщо не сказати більше. У них у голові зовсім не семінари з підвищення грамотності. На жаль. Не допомагають не те що семінари, а спеціалізовані курси (платні звичайно ж), які проводять співробітники УФД.

amik написав: Як варіант (ДУЖЕ поганий і неправильний! - Можливо тимчасовий, поки не відвикнуть) можу запропонувати прибрати право UPDATE на стовпець invent_book.cur_no для PUBLIC і дати його тільки тим співробітникам, хто працює з додаванням «номерних» <...>

Нас цитують 2009

Ще влітку мені здавалось випадковістю, те що Ісландія випереджає Україну в рейтингу країн SCImago (за h-індексом). Шкода, але за показниками 2009-го Україна не наздогнала Ісландію (яка до того ж обігнала Словаччину) і ми далі залишились на 42 місці. За кількістю документів ми 37-мі, за кількістю процитованих 36-ті… але нас підводить кількість цитувань, крім того у 2009 зросла кількість нецитованих документів. 

«Хвороба витрат» Баумоля і Боуена

Вільям Баумоль у 1966 році спільно з Вільямом Боуеном опублікував роботу «Театральне мистецтво: економічна дилема» (Baumol W., Bowen W. Performing Arts: The Economic Dilemma). Баумоль і Боуен спробували описати різні питання діяльності та фінансового стану організацій, пов'язаних з театральним мистецтвом: від відвідуваності концертів до цін у Metropolitan opera. Автори показали, що найчастіше витрати таких організацій, значно перевищують їх доходи і цей розрив може бути компенсований лише за рахунок приватних і громадських пожертвувань.

Промоція серії книг про дітей, які вміють літати

Як прогодувати журнал відкритого доступу?

У попередній серії ми дізналися, що Open Access буває різним. В ідеалі усі журнали відкритого доступу можна розділити на платні (fee-based) і безплатні (no-fee). З платними зрозуміло – автор сам (або хтось від його імені) сплачує за публікацію. Така модель дуже поширена в Україні, хоча підозрюю, що самі автори, видавці можуть і не здогадуватись же вони опен аксезисти.

Безплатні не рухають авторів і шукають інші, внутрішні та зовнішні джерела фінансування: субсидії, реклама, партнерство, членські внески, гібридність (щось платне, а щось не дуже), ендавмент (людською мовою – пожертви не фізичним особам), волонтери, додаткові платні послуги... Зупинюсь лише на рекламі.

Електронна бібліотека Яценюка

Пишуть: Депутат А. Яценюк попросив міністра закордонних справ К. Грищенка посприяти наданню йому дозволу на створення електронної бібліотеки української літератури при Національному культурному центрі України в Москві. Керівництво МЗС доручило посольству України в Росії опрацювати практичні механізми реалізації цього проекту. Справа благородна і пахне піаром. Не впадаючи в детальні пояснення – у РФ є Інтернет, а Україні теж би здались «вогнища популяризації класичної та сучасної української літератури». Однак, в Росії є ситуація навколо Бібліотеки української літератури в Москві, а в Україні – Яценюк, який любить нагадати про себе.

Рукавиці для бібліотекарів

Усі ви добре знаєте, а дирекція здогадується, що працювати з особливо брудним, старим, запиленим etc. фондом краще не голими руками. На яскравих заморських фотографіях одягнутий в строгий костюмчик бібліотекар у сніжно-білих шовкових рукавичках тримає в руках інкунабулу... Дешеві понти для туристів, ганчірки – після 5 хв. роботи.

Які ж рукавиці використовувати? З власного досвіду: у рукавицях для городу – втрачається відчуття дотику, тендітні сторінки важко перегортати. У хірургічних – швидко пріє рука, тальк допомагає, проте ненадовго.

???

Індексація Google Scholar

Ще раз перечитував Webometrics НТУУ «КПІ» і вирішив, що цей шматок про індексацію варто винести окремою заміткою, оскільки за чутками «підступний» Ісідро Аґилло готується підкласти свиню для східноєвропейців у новій методології розрахунків рейтингів від Cybermetrics Lab.

Перед тим як індексувати публікації в Google Scholar варто переконатися, що всі вони мають англомовну анотацію (як мінімум), що можливий пошук по документах (для PDF-документів це можна перевірити стандартним пошуком Acrobat Reader). 

Відключіться на хвилинку. Почитайте книжку

Illustration Services від Elsevier

«Кісо, скажіть як художник художнику: Ви малювати вмієте?» – казав якось Великий комбінатор. Відомо, що і від якості ілюстрацій також залежить успіх доповіді, статті, чи книги. Якщо у вас проблеми з малюванням, то команда професійних ілюстраторів Elsevier готова допомогти – майже всі замовлені вами ілюстрації може бути зроблено вже протягом 5 робочих днів. Щоправда, ціни від $39 до $359.

Як заробити на Відкритому Доступі?

Мова про роботу Алми Свон (Alma Swan) «Modelling scholarly communication options: costs and benefits for universities». Коротко – Британські університети було поділено на 4 типи і виведено різні сценарії економії коштів від Open Access. Усі сценарії зводяться до: який би шлях ВД не вибрав автор – усі вони вигідні для університету. Головне – отримати статтю (= зменшити видатки на передплату) і залишити видавництва з носом. Кінець.

Кримська дуель

Ю. Столяров: Ви сказали, що бібліотекознавство це не наука. Однак, у нього є все що відповідає визначенню науки. Чого Вам не вистачає?

А. Земсков: У розумінні фізиків, бібліотекознавство – не наука, тому що воно не відкриває нічого нового у законах природи, в суті речей що нас оточують. Це класифікація і типологія, тобто те, чим займаються, наприклад, колекціонери марок.
(звідси)

Бібліотекар

Умберто Еко «Як написати дипломну роботу»: Переборіть сором'язливість. Саме він може дати потрібну пораду, і ви заощадите багато часу. Майте на увазі, що за винятком надто замучених, чи надто роздратованих бібліотекарів, особливо ті, хто завідує невеликими зібраннями, бувають щасливі, отримуючи можливість продемонструвати дві речі: багатство своєї пам'яті і багатство свого фонду. Чим менше і забитіше містечко, в якому це сховище знаходиться, чим менше в бібліотеці відвідувачів, тим сильніше мучиться бібліотекар від незадієності і незатребуваності. Люди, що звертаються за рекомендацією – ось що потрібно від життя такому бібліотекарю.

Відгадайте: Чий це логотип?

Webometrics НТУУ «КПІ»

Натрапив на Webometrics НТУУ «КПІ». Сайт створено для збільшення ККД підрозділів НТУУ «КПІ» у вебо-перегонах. На сайті можна знайти інформацію про: рейтинги від Cybermetrics Lab, особливості їх формування, конкретні поради веб-майстрам, проведено моніторинг і складено рейтинг сайтів підрозділів НТУУ «КПІ», поцокати програму «Пошук цитованості». Схоже, сайт створено ще в 2009, доля цього цікавого проекту невідома, матеріалів небагато, але в Уанеті (з даної тематики) ви їх багато і не знайдете.

Бібліотека працює. Триває слідство.

Департамент інформаційної політики Міністерства закордонних справ України повідомляє, що Бібліотека української літератури в Москві повністю відновила роботу у звичайному режимі. Зі слів директора бібліотеки справу ще не закрито: «Робота бібліотеки і кримінальна справа – це два паралельні процеси. Ми проходимо за цією справою в якості свідків, і вона порушена проти невстановлених осіб».

WebCite: архівування за вимогою

В одному з опублікованих у журналі Sciences досліджень сказано, що 13% інтернет-посилань у наукових статтях були неактивними вже через 27 місяців. Ще веб-сторінки можуть змінюватись і відповідно читач, перейшовши за посиланням, може побачити щось інше, а не те що бачив автор. Що робити?! 
WebCite – інтернет-сервіс, який виконує архівування веб-сторінок лише за вимогою користувача. Архівуєте, робите url-посилання і сторінка буде доступна в будь-який момент, без обмежень, незалежно від статусу і стану оригінальної веб-сторінки!, з якої була зроблена архівна копія.

Ne tylko we Lwowie

Депутат Львівської міськради А.Мочарський заявив, що жодна бібліотека Львова не обладнана комп’ютером, а відтак він звернувся до міського голови Львова А.Садового щодо виділення з бюджету міста коштів на комп’ютеризацію бібліотек з обов’язковим підключенням до тенет. Натомість міський голова спростував цю інформацію: «У місті є багато прекрасних бібліотек, яким можуть позаздрити інші міста України, а також ми маємо інтерактивні бібліотеки».

Крадіжка року

Львівська газета «Ратуша» опублікувала свою версію Найяскравіших культурних подій 2010 року. Не забули укладачі про книголюбів та книго-охоронців, які здобули першість у номінації «Арт»-крадіжка року: З фондів Національного музею у Львові зникло сорок раритетів, серед яких рукописи та стародруки, датовані XV — XVIII століттями. Факт зникнення раритетів виявили внаслідок повної звірки фондів, яку почали після зникнення рукописів і стародруків 2004 року. Розслідування цієї крадіжки досі не дало результатів. Експерти кажуть, що шанси повернути цінні архівні речі мізерні (більше про цю історію). Звідси – цифруймо швидше!

Calibre: конвертер книг і багато іншого

Calibre – додаток з відкритим вихідним кодом, створений для читачів е-книг, призначений для 3-ох основних операційних систем Linux, Mac OS X і Windows. Серед можливостей: керування бібліотекою, скачування новин та конвертація їх у книгу, синхронізація з рідерами, вбудована програма для читання книг і веб-сервер для віддаленого управління бібліотекою та найсоковитіша функція, зокрема для володарів Kindle – конвертер книг (справді перетворює багацько форматів). Завантажити Calibre можна тут.

Е-рідери: переоцінка

Дані Держкомстату за 2010 рік, щодо середньомісячної заробітної плати в Україні, підказують мені, що е-рідери безпідставно вважають конкурентами паперової книги. Звісно, читати на електронному папері не до порівняння зручніше, але електронна читанка – це лише електронна читанка (чого не скажеш про планшет, смартфон, чи ПК). Скільки в Україні читачів «захоче» і «зможе» відвалити ≈ $200 за е-рідер? Думаю, більшість людей і далі гортатимуть паперові сторінки, або вправлятимуться у читанні з монітору домашнього ПК.

Фетишизм

Таку ось обіцянку вичитав: «Вже зараз до 50% всіх книг я читаю електронно, а в майбутньому планую довести цю цифру до 80-90% (і це при тому, що я роками вважав себе фанатом паперової літератури)». Відразу ж пригадались  протилежні потуги бібліотекарів-старообрядців, які «не дають електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою». Скажіть, ну невже найголовніше у книзі це: папір, чи не-папір? Є ще така популярна Інтернет-показуха з тієї ж опери: «Я не дивлюсь телебачення!». Для чого створювати собі кумира, чи малювати страшного чорта?! Чи не краще брати потрібне незалежно від того, чи це папір, чи монітор ПК, чи динамік радіоприймача, чи екран телевізора…

У цьому році...

У цьому році ми дарували багато тепла, майже бачили Krushavel, рукописи наших колег продавались за 7 млн. євро, ми насаджували інновації, гойдались на драбинах, читали разом з усією країною, використовували нанотехнологічні розробки на пунктах видачі, з розумінням ставились до боржників, невпинно рухалися per aspera ad astra, варили борщі, вболівали за наших в Стокгольмі, ставили все на зеро і за традицією відзвітували.

Чому молодь не ходить у бібліотеку

Звідси.

Фінансування науки

Обсяг бюджетного фінансування науки в Україні на 2010 р. був нижчим від законодавчо встановлених норм (1,7% ВВП) і становив лише 0,4—0,5% ВВП. Для порівняння: відповідно до Лісабонської стратегії в Європейському Союзі передбачалося фінансування науки в обсязі не менш як 3% ВВП. У період 1991—2001 рр. видатки на фінансування науки з держбюджету не перевищували 0,5—0,7% ВВП (ще 0,7—0,9% ВВП надходило за рахунок позабюджетних коштів). В останнє десятиліття бюджетне фінансування науки не перевищувало 0,4—0,5% ВВП (позабюджетне — до 1% ВВП). Джерело.

Хто винайшов апеди?

Українські урядовці роздали новорічну порцію салютів. Трішки перепало і освітянам. Міністр Д. Табачник приобіцяв зменшити кількість ВНЗ України: «Всім зрозуміло, що держава не винесе такого великого навантаження на вищу школу – 883 навчальні заклади». Звідси – існує ймовірність, що в новому році зменшаться ряди вузівських бібліотекарів. Щоправда, схожі речі Табачник говорив відразу після призначення і поки що безрезультатно.

Як це було

Звіт і снігуронька: новорічна бувальщина

«Твори»? Так это значит «твари»? Это он так про нас?!!

«Приводом до першого візиту міліціонерів послужила інформація, що нібито невідомі розповсюджують у бібліотеці буклети та книжки з заголовками, що закликають вбивати чеченців, дагестанців та інших неросійських. Знаєте, треба бачити працівників бібліотеки (жіночий склад) і контингент її читачів (вишукані літні дами, книжники...), щоб уявити собі всю безглуздість таких повідомлень! 

Інтелект-центр

«Розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше...»

«Фактично розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше, – коли молодики з угрупування «Місцеві» (нині входять до складу прокремлівських молодіжних організацій) поливали сходи бібліотеки рідиною від тарганів під час свого мітингу-протесту проти класика української поезії Євгена Маланюка (початок 2007-го). Тим не менш, для мене останні новини про бібліотеку – несподіванка. Тоді, після подій 2007-го року і їх результату (моя стаття у «Новій газеті» про витівки «Місцевих» на адміністрацію Москви не вплинула, мого друга Юру Кононенко, збирача та ентузіаста бібліотеки, вигнали з роботи, а потім і з Росії, штат бібліотеки зміцнили людьми, які навіть не знають українську мову) – так ось, після всього цього я думала, що доброзичливці українства в Москві цілком задоволені. Виявляється, ні, – ще раз вирішили зачистити – вже по зачищеному». Єлєна Марінічєва.

Українська бібліотека відповідатиме за бійню на Манежній площі?

«…Співробітники МВС Росії під час щорічного вивозу сміття з бібліотеки – старих буклетів, вивісок, стільців – за участю російських телеканалів: Першого каналу і Вести намагалися підкинути в це сміття принесені з собою видання. За словами Н.Шариної, спочатку П.Тимофєєв намагався покласти цю літературу на книжкові полиці усередині бібліотеки, проте після того, як це помітили співробітники, і «вигнали його з будівлі», він кинув згорток у сміттєвоз» (джерело).

Public Libraries Act 1850

Публічні бібліотеки сучасного типу створено порівняно недавно. У 1849 році Вільям Еварт (William Ewart) представив білль про публічні бібліотеки у Палаті громад і потрапив під обстріл консерваторів. Головний закид – середній і вищий клас буде платити за послуги, якими користуватися в основному клас робочий. 

Дехто з опонентів Еверта стверджував: «Люди й так вже мають забагато знань. Ще якихось двадцять років тому ними було набагато легше керувати, ніж зараз – чим більше людей здобувають освіту, тим важче ними стає керувати».

Вболіваємо разом?

Служба дослідження громадської думки Європейської комісії «Євробарометр» опублікувала результати проведеного в 27 країнах — членах Європейського Союзу опитування, спрямованого на з’ясування ставлення громадян до науки і технологій. Результати свідчать про те, що 79% європейців цікавляться науковими відкриттями і новими технологічними розробками. Таких європейців більше, ніж громадян, які слідкують за новинами спорту (65%), культури і мистецтва (69%), а також політики (68%). Показово, що проблемами навколишнього середовища та медичних відкриттів, які напряму пов’язані з наукою і технологіями, цікавляться відповідно 88 і 82% європейців.

Білими нитками

Як ви знаєте, відділ боротьби з екстремізмом МВС Росії вилучив з Бібліотеки української літератури в Москві більш як 50 книг, набравши в ЕК слово «націоналізм». Зі слів Надзвичайного і Повноважного Посла України в РФ В.Єльченка у цій бібліотеці було 5 книг, які дійсно внесені до списку екстремістської літератури, однак їх вже досить давно хтось забрав. Тепер відповідні органи з’ясовують, які саме книги зберігались колись у бібліотеці.

Корінцем до стіни, сторінками в кімнату

«На зорі книгодрукування вибір оправи був за власником книги. Людині видавали пачку надрукованих аркушів, з якими він йшов до улюбленого палітурника і замовляв матеріал відповідно до своїх естетичних, чи фінансових міркувань. Як правило, палітурка підбиралася під колір полиць, або до стилю бібліотеки. Сучасному читачеві важко повірити, що спочатку корінець вважався зворотнім боком, тому всі книги ставилися корінцем до стіни, а сторінками в кімнату. Лише у XVI столітті на корінцях стали відтискати назву та ім'я автора. Текст розміщувався горизонтально, тоненькі книжки не підписували». Звідси. Решту ви повинні були б вже знати.

Як користуватись електронним каталогом

«За словами директора бібліотеки, співробітники відділу боротьби з екстремізмом набрали в електронному каталозі слово «націоналізм» та вилучили видання, де воно було знайдене» (звідси).

Реклама і E-Books

Схоже реклама підбирається до електронних книг. Велику статтю опубліковано в The Wall Street Journal «Маркетологи випробовують оголошення в електронних книгах». Чи справді незабаром реклама весело махатиме нам ручкою зі сторінок е-книг? Скоріш за все, це стосуватиметься безкоштовних проектів: якщо не хочеш дивитись реклами – плати, не хочеш платити – дивись рекламу. 

Бібліотечні посилання у Google Академія

У Google Академія працює сервіс «Бібліотечні посилання»: Google співпрацює з бібліотеками, щоб визначити на які електронні журнали чи статті вони здійснили передплату, і потім надати посилання на статті з цих джерел. Щойно ви повідомите, до якої бібліотеки ви записані, GA відстежить матеріали передплати цієї бібліотеки та надасть спеціальні посилання на них у результатах пошуку. Перейшовши у «Налаштування GA» побачите поле пошуку «Знайти бібліотеку». Якщо бібліотека представлена в каталозі OCLC's Open WorldCat, то при збігу результатів пошуку Google Академії з назвою однієї з бібліотечних книг відображається посилання на базу даних Open WorldCat.

Books Ngram Viewer: бібліотека vs. Інтернет

Дослідники з Гарвардського університету і Google, використовуючи бібліотеку, яка містить мільйони відсканованих книг, створили проект, завдання якого полягає у «вивченні культури у кількісному вираженні». Новий сервіс отримав назву Books Ngram Viewer і з дати запуску про нього ще не писав тільки лінивий (більше про проект), отож мені лише  залишається його трішки поюзати. 
Сервіс дозволяє визначити частоту конкретних слів у загальному обсязі книжкових слів. Цікавлять мене слова «бібліотека» та «Інтернет». Виставимо обмеження «з 1962 року», заліземо в російський та англійський корпуси і приблизно намацаємо, що творилось з цими словами. Увага! це диво чутливе до регістру: російська – библиотека, Интернет; англійська – library, Internet.