skip to main |
skip to sidebar
Депутат Львівської міськради А.Мочарський заявив, що жодна бібліотека Львова не обладнана комп’ютером, а відтак він звернувся до міського голови Львова А.Садового щодо виділення з бюджету міста коштів на комп’ютеризацію бібліотек з обов’язковим підключенням до тенет. Натомість міський голова спростував цю інформацію: «У місті є багато прекрасних бібліотек, яким можуть позаздрити інші міста України, а також ми маємо інтерактивні бібліотеки».
Львівська газета «Ратуша» опублікувала свою версію Найяскравіших культурних подій 2010 року. Не забули укладачі про книголюбів та книго-охоронців, які здобули першість у номінації «Арт»-крадіжка року: З фондів Національного музею у Львові зникло сорок раритетів, серед яких рукописи та стародруки, датовані XV — XVIII століттями. Факт зникнення раритетів виявили внаслідок повної звірки фондів, яку почали після зникнення рукописів і стародруків 2004 року. Розслідування цієї крадіжки досі не дало результатів. Експерти кажуть, що шанси повернути цінні архівні речі мізерні (більше про цю історію). Звідси – цифруймо швидше!
Calibre – додаток з відкритим вихідним кодом, створений для читачів е-книг, призначений для 3-ох основних операційних систем Linux, Mac OS X і Windows. Серед можливостей: керування бібліотекою, скачування новин та конвертація їх у книгу, синхронізація з рідерами, вбудована програма для читання книг і веб-сервер для віддаленого управління бібліотекою та найсоковитіша функція, зокрема для володарів Kindle – конвертер книг (справді перетворює багацько форматів). Завантажити Calibre можна тут.
Дані Держкомстату за 2010 рік, щодо середньомісячної заробітної плати в Україні, підказують мені, що е-рідери безпідставно вважають конкурентами паперової книги. Звісно, читати на електронному папері не до порівняння зручніше, але електронна читанка – це лише електронна читанка (чого не скажеш про планшет, смартфон, чи ПК). Скільки в Україні читачів «захоче» і «зможе» відвалити ≈ $200 за е-рідер? Думаю, більшість людей і далі гортатимуть паперові сторінки, або вправлятимуться у читанні з монітору домашнього ПК.
Таку ось обіцянку вичитав: «Вже зараз до 50% всіх книг я читаю електронно, а в майбутньому планую довести цю цифру до 80-90% (і це при тому, що я роками вважав себе фанатом паперової літератури)». Відразу ж пригадались протилежні потуги бібліотекарів-старообрядців, які «не дають електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою». Скажіть, ну невже найголовніше у книзі це: папір, чи не-папір? Є ще така популярна Інтернет-показуха з тієї ж опери: «Я не дивлюсь телебачення!». Для чого створювати собі кумира, чи малювати страшного чорта?! Чи не краще брати потрібне незалежно від того, чи це папір, чи монітор ПК, чи динамік радіоприймача, чи екран телевізора…
У цьому році ми дарували багато тепла, майже бачили Krushavel, рукописи наших колег продавались за 7 млн. євро, ми насаджували інновації, гойдались на драбинах, читали разом з усією країною, використовували нанотехнологічні розробки на пунктах видачі, з розумінням ставились до боржників, невпинно рухалися per aspera ad astra, варили борщі, вболівали за наших в Стокгольмі, ставили все на зеро і за традицією відзвітували.
