skip to main |
skip to sidebar
ШІ-інструмент Elicit намагається автоматизувати один із наймарудніших етапів дослідницької роботи – первинний огляд літератури. Це саме та стадія, коли ви годинами переглядаєте результати пошуку в різних академічних системах, відкриваєте десятки PDF-файлів, чи просто читаєте абстракти й намагаєтесь зрозуміти, що з цього справді має стосунок до вашої теми. Зараз можна покликати собі на допомогу Elicit, що позиціює себе не як “розумний чатбот”, а як асистент для систематичної роботи з науковими джерелами.
Більшість сучасних ШІ-асистентів навчилися давати переконливі відповіді, але часто не показують, звідки вони це взяли. Для академічної роботи така модель взаємодії небезпечна, оскільки незрозуміло чи це справжні знання, чи лише добре згенерований текст. На цьому тлі привабливо виглядає інструмент Consensus, бо він працює безпосередньо з корпусом наукових публікацій. Consensus позиціює себе не як чат-бот, а як пошукова система для науковців, яка використовує ШІ для аналізу й синтезу результатів. Ключова ідея проста, але принципова: відповідь має ґрунтуватися не на “загальних знаннях моделі”, а на конкретних рецензованих статтях.
Про стан української науки зазвичай говорять мовою дефіцитів: бракує фінансування, стабільної підтримки, дослідницької інфраструктури, політичної уваги. Усі ці аргументи зрозумілі й частково справедливі, але вони не доходять до суті. Як на мене, ми маємо справу не зі зламом системи, а з її робочим режимом. Поточний стан науки в Україні зручний для рентної, олігархічної економіки, якій не потрібна автономна, сильна й критична наука.
У Journal of Information Science вийшла велика стаття польських дослідників, присвячена доступності документів у відкритих наукових репозитаріях. Автори проаналізували сто тисяч PDF-файлів із тисячі репозитаріїв по всьому світу (за даними OpenDOAR), щоб з’ясувати, наскільки ці документи справді доступні для людей і машин. Ключовий висновок – катастрофічно низький рівень реальної доступності: лише близько 0,3% документів проходять усі автоматичні тести. Але не менш важливим є другий рівень проблеми – ненадійність самої інфраструктури відкритих репозитаріїв.
Згідно з традицією, перший допис у новому році – про наукпоп, який я прочитав торік. Це не добірка “найкращих” і не рейтинг, а радше фіксація особистого читацького досвіду. Усі ці книжки – науково-популярні видання українською мовою від українських видавців. Для мене це важливо саме як жест підтримки: тих, хто системно й послідовно працює над популяризацією науки рідною мовою. Такий мій маленький щорічний внесок у підтримку вітчизняного нон-фікшну і нагадування собі, що наука повинна постійно звучати українською.
Негарно так писати, перебуваючи в тилу, але війна – це не лише про фронт. Нехай це звучить пафосно, пробачте, та війна оголює цінності. Коли в тилу справедливість стає предметом насмішки, виникає відчуття морального провалу. Очевидно, що більшість людей не обирає сторону добра чи зла – люди обирають там, де простіше, де менше ризиків, де не треба брати відповідальність, де достатньо пристосовуватись, а не думати. Натомість “бібліотекар мрії”, про якого ми, колеги, регулярно торочимо, змушує людей читати, думати, пояснювати й відповідати за власні рішення. Кому це потрібно? Саме тому з року в рік нам не вдається створювати бібліотеки-казки. Головна цінність інститутів в Україні – лояльність і керованість, а не якість. Наші земляки не проти бібліотек, однак вони “за спокій”. Система ж перекладає на тебе контроль, совість і відповідальність, а потім ще й звинувачує в “конфліктності”. Це виснажує. Бібліотекарю, як довго ти здатен тримати стандарт у середовищі, яке його не підтримує?
Perplexity – це сучасна ШІ-платформа для пошуку та навігації в інформації, яка поєднує мовну модель і пошукову систему. Головна ідея сервісу – замість традиційного пошуку, де ви отримуєте список гіперпосилань, Perplexity одразу формує узагальнену відповідь, додаючи при цьому посилання на джерела. Відповідно це дозволяє не лише швидше знаходити релевантну інформацію, але й перевіряти факти. Perplexity Academic – спеціальний режим цієї платформи, створений саме для наукових цілей. Такий собі інтелектуальний фільтр, який перебудовує логіку пошуку так, щоб на перший план виходили саме наукові статті, рецензовані журнали, препринти, технічні документи й інші академічні матеріали.
